Китай займає особливу позицію по відношенню війни Росії проти України. Його мирний план не містить конкретних заходів і транслює логіку Кремля. Проте повернення Трампа у Білий дім і його оголошення торгової війни Піднебесній може змусити Пекін переглянути підходи. Як саме - у матеріалі “Апострофа”.
Ще в статусі обраного президента США Дональд Трамп погрожував запровадити тарифи на всі товари, що надходять з Китаю. “Прекрасна” записка лідера Китаю Сі Цзіньпіна Трампу після і запрошення на інавгурацію не означали відмову від заяв. Так, на початку лютого під приводом боротьби з обігом фентанілу він таки запровадив 10% мита на весь китайський імпорт до США.
Китай у відповідь вирішив обкласти митом у 15% американське вугілля та скраплений природний газ і 10% - сиру нафту, сільськогосподарську техніку та деякі автомобілі, а також розпочати антитрастове розслідування проти техногіганта Google.
Тарифна війна країн-важковаговиків мала б нас, українців, мало хвилювати, якби не їх миротворчі інтенції щодо врегулювання українсько-російського конфлікту. Тож як це протистояння може вплинути на процес?
Витримати шторм: яку економічну стратегію обрав Китай
Nothing personal, just business. Здається, ця логіка добре зрозуміла, як новому господарю Білого дому, так і багаторічному лідеру Китайської Народної Республіки. Тож жорстка політика другої адміністрації Трампа щодо КНР не стала несподіванкою для Китаю. Ще до інавгурації в США у Піднебесній почали готуватися до можливої торгової конфронтації. Як пишуть іноземні ЗМІ, у жовтні Китай та Індія раптово досягли угоди про розведення військ на спірній прикордонній території Ладакх після чотирирічного військового протистояння. Після обрання Трампа Китай запросив радника з національної безпеки Індії Аджита Довала до Пекіна для переговорів щодо прикордонних питань. Довал навіть отримав дозвіл на зустріч із віце-президентом Китаю Хань Чженом — незвичайний крок і жест доброї волі.
Китай також працював над покращенням відносин з Японією. У вересні 2024 року Пекін оголосив, що поступово скасовує заборону на імпорт японських морепродуктів, запроваджену в серпні 2023 року. Після того, як китайський лідер Сі Цзіньпін зустрівся з прем’єр-міністром Японії Сігеру Ішіба на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Перу в листопаді, Китай відновив безвізовий в’їзд для японців. Водночас Китай розширює співпрацю з країнами глобального Півдня, які пропонують негласний доступ до ринків США, обробляючи китайські матеріали та експортуючи готову продукцію до Сполучених Штатів. Варто зазначити, що Пекін протягом останніх кількох років активно інвестував саме у ті країни, які можуть запропонувати вихід на ринок США.
Як пишуть ЗМІ, у Китаї розраховують, що якщо Трамп дотримуватиметься своєї оголошеної тарифної політики (мова про погрози Трампа запровадити мита проти Канади, Мексики та країн ЄС), а також територіальної експансії (щодо Гренландії) він може завдати серйозної шкоди світовому лідерству США. Таким чином, Пекін розглядає другий термін Трампа як потенційну можливість розширити свій геополітичний вплив. У цьому контексті Китай обирає стратегію “витримати шторм”, перечекати каденцію трампістів.
Таким є китайсько-американський контекст, у якому має розгортатися процес урегулювання російсько-українського конфлікту. Який, як запевняють у США, уже пробують запустити.
Війни в Україні: погляд з Пекіну
На початку 2023 року у Китаї оприлюднили “мирний план” щодо війни в Україні. По суті Пекін підтримав Москву, проголошуючи, що “необхідно серйозно ставитися до законних інтересів і занепокоєнь усіх країн у сфері безпеки і належним чином реагувати на них”. У ньому, серед іншого, йдеться про “досягнення всеосяжного припинення вогню”, заявлена потреба у “відновленні прямого діалогу” та скасування санкцій проти РФ. Очевидно було, що бажання Китаю завершити війну - позірне.
“Мотивація Китаю в оприлюдненні власних мирних ініціатив була спрямована не на реальне досягнення миру в Україні, а на укріплення власних позицій на глобальному рівні, насамперед серед країн так званого Глобального Півдня (для цього було долучено Бразилію), а також спробою збалансувати свій “нейтральний” статус, який набув “проросійського” забарвлення”, - зазначає експертка з питань Східної Азії Наталія Бутирська.
Пекін забезпечував РФ товарами подвійного призначення, щоб допомогти Кремлю наростити можливості ВПК “грати в довгу”. Очевидно, у Китаї бажали цієї війни. “Китай був зацікавлений у початку війни, щоб Росія вгрузла у війну, утворилося безліч ліній розподілу; щоб Росія втратила шлях до нормалізації відносин із Заходом. Це й сталося”, - каже “Апострофу” політолог Олександр Палій.
Піднебесна донедавна охоче користувалася можливістю купувати російську нафту зі знижками, що дозволило підвищити маржинальність її переробки “вдома”. “Китай використовує нинішню ситуацію для отримання преференцій з посилення санкційної політики Заходу проти РФ - через фактичну монополізацію російського ринку”, - міркує в коментарі виданню співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
Так, у минулому році китайський експорт до Росії зріс на 4,1%, до $115,5 млрд, тоді як імпорт із РФ залишився на рівні попереднього року – $129,3 млрд. Що ж, з Росії зробили “молодшого брата”, який розраховує на підтримку Китаю у переговорах щодо війни в Україні.
Китайський дракон випустить полум’я?
На цьому етапі у США Китай переважно розглядають як важіль тиску на Путіна. “Зараз від Китаю очікують не дати Росії заробляти. Бо все таки Китай спонсорував війну за рахунок позитивного сальдо торгівлі Росії з Китаєм, яке складало 30 млрд, Москва могла витрачати на війну. Тож першою вимогою має бути нульове сальдо торгівлі”, - каже “Апострофу” політолог Володимир Цибулько.
Тарифна війна та інші заяви з Білого дому посилають у Пекін чіткі сигнали. “Китай завжди був тіньовим донором російської агресії щодо України, - коментує Цибулько. - Але зараз обставини так складаються, що Сі Цзіньпіню невигідно брати на себе відповідальність за дії Росії і навіть посередницьку місію, бо це дозволить потім США “обчекрижити” китайські можливості на різних ринках. Зараз в США є амбіція взагалі вичистити Латинську Америку від присутності Китаю. Ми бачимо, що “зайшли” з Панами. Але якщо Китай кинеться рятувати Путіна, то буде дуже жорстка зачистка і по Бразилії, і по всіх інших країнах, де домінує китайська продукція”.
Проте “випади” Трампа проти ЄС можуть лише підсилювати китайсько-російський тандем, знижуючи можливості для тиску. “Треба бути обережним, говорячи про ускладнення і фінансову проблематику від тарифного протистояння Трампа і Китаю, а також Трампа з ЄС - це лише розгортається, тож передчасно робити далекосяжні прогнози. Але те, що ситуація ускладнюється, дійсно. Проблематика Трампа з ЄС грає на користь Китаю, в тому числі й Росії”, - зазначає Михайло Пашков.
Утім Сі Цзіньпін, з огляду на бажання посилити геополітичні позиції Китаю, швидше за все, зажадає більшої участі у миротворчому процесі. “На якомусь етапі Китай може стати зацікавленим, щоб зафіксувати ослаблення РФ, в тому числі й через замирення, щоб Росія лежала й не рипалась. Китай від розколу вже отримав свої бонуси. Тому теоретично Китай може підтримати якусь формулу замирення”, - вважає Олександр Палій.
З огляду на раніше презентовану формулу, Пекін дрейфує у бік російських інтересів. Чи досить буде тиску США, щоб зсунути позицію у протилежний бік?
.
