Уже 31 січня суд може повернути олігархам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову найбільшу фінансову установу країни - ПриватБанк. При цьому запобіжник у вигляді законопроекту про заборону денаціоналізації банків, на якому наполягає Міжнародний валютний фонд, найімовірніше, не спрацює: у Верховній Раді не готові голосувати за дане рішення. Чому так сталося, розбирався "Апостроф".
Верховна Рада вирішила відкласти розгляд проекту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань функціонування банківської системи", який в ЗМІ охрестили "захистом ПриватБанку від Ігоря Коломойського". За інформацією "Апострофу", до цього питання можуть повернутися не раніше третьої сесії, яка має відкритися 4 лютого 2020 року. Як розповів співрозмовник видання в керівництві фракції "Слуга народу", законопроект викликав дискусію всередині депутатського корпусу монобільшості. У зв'язку з цим, на рівні керівництва фракції було ухвалено рішення дочекатися рішення суду за позовом колишніх акціонерів банку.
"З огляду на той факт, що у Коломойського значна група депутатів, орієнтованих на нього, законопроект вирішили не чіпати до судового засідання 31 січня. Крім того, в кінці 2019 року до керівництва Верховної Ради звернувся один з державних правоохоронних органів з пропозицією перенести розгляд документа з фінансового комітету в комітет правової політики. Офіційно це мотивовано тим, що питання стосується правової системи держави. Але ми ж розуміємо, що це пов'язано з тим, що більшість в профільному комітеті - це люди, близькі до колишнього бенефіціара банку", - говорить співрозмовник.
Нагадаємо, 11 грудня Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроект про питання функціонування банківської системи. Серед іншого законодавча ініціатива пропонує встановити заборону для власників неплатоспроможних банків отримувати фінансові установи назад у власність. 17 грудня документ був переданий на розгляд до профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Про те, що розгляд законопроекту буде затягуватися, стало зрозуміло після того, як почали реєструвати альтернативні документи. 20, 26 і 28 грудня в комітет було передано ще три альтернативні законопроекти авторства народних депутатів Сергія Мінька (група "За майбутнє"), Ігоря Палиці (група "За майбутнє") і Олександра Дубінського ( "Слуга народу"). Двох останніх відносять до орбіти впливу Коломойського.
"Апостроф" ще минулого тижня звернувся до голови комітету Данила Гетманцева ( "Слуга народу") з проханням пояснити долю зазначених законопроектів. Однак народний депутат від коментарів утримався.
Справи судові
Епопея з боротьбою за ПриватБанк триває вже більше трьох років. В кінці 2016 року стало відомо про фінансові проблеми найбільшого комерційного банку країни. 18 грудня 2016 року було ухвалено рішення про націоналізацію ПриватБанку, а Національний банк влив в його капітал понад 155 млрд гривень. Однак Ігор Коломойський разом зі своїм давнім бізнес-компаньйоном Геннадієм Боголюбовим не відмовляються від ідеї повернути фінустанова собі.
За даними реєстру судових рішень, до судів подано сотні позовів з оскарженням рішення про націоналізацію банку. 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва на підставі позову колишніх власників Приватбанку скасував націоналізацію фінустанови. Рішення було оскаржено державою в Шостому апеляційному адміністративному суді Києва. 19 грудня 2019 року суд повинен був винести своє рішення, але в останній момент засідання було перенесено на 31 січня 2020 року. Рішення повинні ухвалити після рішення іншого суду за позовом сім'ї Суркісів. Ті вимагають визнати недійсною угоду з обміну їх вкладів на акції ПриватБанку, який відбувся в рамках націоналізації.
У разі, якщо закон про денаціоналізацію державних банків буде ухвалений і вступить в силу до рішення суду, ПриватБанк гарантовано залишиться у власності держави. Але це не влаштовує Коломойського і його соратників, які готові боротися за банк до останнього.
І це при тому, що Міжнародний валютний фонд неодноразово вказував Україні, що для отримання такого необхідного нам траншу фінансової допомоги, фінустанова не повинна бути повернена колишнім власникам. На початку січня 2020 року представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йост Люнгман зазначав, що уряд України має повернути кошти, вкладені в ПриватБанк після його націоналізації, а колишні власники банку повинні понести відповідальність за збитки державі.
Від сесії до сесії
У планах на цей пленарний тиждень питання законопроекту про денаціоналізацію ПриватБанку немає. Ніхто не згадав про нього і на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій і груп. Теоретично законопроект може бути включений до порядку денного "з голосу", що цілком відповідає традиціям українського парламенту. Але, за словами народних депутатів, шанси, що він буде ухвалений до кінця сесії, практично відсутні.
Член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Белькова ( "Батьківщина") в коментарі "Апострофу" зазначила, що документ має бути розглянутий в два читання, і це займе чимало часу.
"Були зауваження до урядового законопроекту, також подані альтернативні проекти. Все це вимагає обговорень. Технічно такі законопроекти не можна приймати одразу за основу і в цілому, оскільки це може мати негативні наслідки для фінансово-економічного сектору держави", - сказала Белькова.
