Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з інтернет-виданням "Апостроф" підготували "Рейтинг ініціативності голів ОДА". Якщо у першій частині дослідження ми розповіли про найбільш активних із голів обласних державних адміністрацій, то цього разу ми розповімо про найбільш інертних очільників областей в Україні.
Регіональна політика команди Володимира Зеленського тривалий час знаходилася навіть не на другому, а третьому чи четвертому місці у списку пріоритетів нової влади. Більш-менш розібравшись з урядом та його складом, Офіс президента нарешті звертає увагу на те, що відбувається у регіонах. На цьому також наголошував новий голова ОП Андрій Єрмак. Більше тягнути немає куди – прийдешні місцеві вибори неможливо провести успішно для "Слуги народу" без результативного представництва на місцях. Тож, найближчим часом можна очікувати низку змін серед керівників облдержадміністрацій. І поки Кабмін визначається із своєю системою KPI для керівників ОДА, ми вирішили допомогти уряду розібратися, хто з очільників ОДА чим займався весь цей час. До вашої уваги – "ТОП-5 безініціативних голів ОДА".
Перелік кандидатів на звільнення з посад був створений на основі "Рейтингу ініціативності голів ОДА", який був розроблений експертами Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з інтернет-виданням "Апостроф". В основу методології рейтингу були закладені параметри, які дають змогу відповісти на головне запитання: чим займалися керівники ОДА на займаній посаді?
Рейтинг аналізує, які пріоритети були у діяльності того чи іншого голови ОДА, скільки ініціатив вони продукували за різними напрямками діяльності, як очільники облдержадміністрацій співпрацювали з обласними радами та як все це сприймалося місцевими медіа, які безпосередньо впливають сприйняття керівника ОДА з боку місцевих мешканців. Перевагою даного рейтингу є те, що предметом оцінки є саме власна діяльність чи бездіяльність керівника ОДА, яку неможливо виправдати "попередниками".
До рейтингу ввійшли керівники ОДА, які працюють на відповідній посаді принаймні 3 місяці. Згідно з виборки, таких голів ОДА на момент складання рейтингу було 13.
Перший на вихід – Юрій Гусєв, Херсонська ОДА
Справжнім "чемпіоном" у антирейтингу є керівник Херсонської облдержадміністрації Юрій Гусєв, який був призначений ще 11 липня 2019 року. До того ж, його представлення на новій позиції супроводжувалося акцією підтримки, яка нараховувала декілька десятків людей із плакатами "Вірю Гусєву" тощо. Ця акція стала відповіддю на протести під Кабміном, учасники якої вимагали у тоді ще прем’єра Володимира Гройсмана "не призначати корупціонера Гусєва" у Херсон. Такий бурхливий початок кар’єри Гусєва у Херсоні передбачав "цікавий" розвиток подій і надалі, що власне і сталося.
Згідно з результатами дослідження "Рейтинг ініціативності голів ОДА", Юрій Гусєв був ініціатором лише 31 активності за 7 місяців своєї роботи, що і становить приблизно 5 (4,7) ініціатив у середньому на місяць. Більшість з них (по 8) стосувалася соціально-гуманітарної сфери, а також розвитку туризму. Також за весь період своєї роботи Юрій Гусєв спромігся здійснити 6 активностей у сфері розвитку інфраструктури, 5 – у стимулюванні бізнесу, 2 – у розвитку промисловості та 1 – залучення інвестицій. Такий результат контрастує із результатами лідерів рейтингу, які були залучені до близько 40 ініціатив на місяць (Владислав Скальський – 42,2, Денис Шмигаль – 37,9).
Юрій Гусєв також запам’ятався особливою нелюбов’ю до нього місцевих ЗМІ. Він є лідером за кількістю негативу, який містився у регіональних медіа. За 7 місяців роботи Гусєва було оприлюднено 187 негативних повідомлень і лише 41 – позитивне. Тож, Гусєв має -4,46% за індексом медіа-сприйняття ініціатив голови ОДА. Це – найгірший результат серед усіх колег Гусєва, що опинилися у даному рейтингу. Звичайно, негатив у ЗМІ можна спробувати списати на опонентів Гусєва, але керівнику Херсонської ОДА взагалі немає чим адекватно відповісти критикам – навряд чи створення "департаменту щастя" (це його реальна ініціатива) чи власного бренду Юрія Гусєва вдалі аргументи для цього. Тому результатом роботи Гусєва є відсутність адекватних власних ініціатив у регіоні, акцент на власному піарі та повне несприйняття очільника ОДА з боку місцевих ЗМІ.
Другий на вихід – Віталій Коваль, Рівненська ОДА
Другим претендентом на звільнення є керівник Рівненської ОДА Віталій Коваль, який був призначений 9 вересня 2019 року. На займаній посаді Віталій Коваль був учасником 50 ініціатив у різних галузях. Зокрема, Коваль найбільше приділяв уваги питанню залученню інвестицій у регіон, таких ініціатив нараховувалося 12. Другим питанням у пріоритетах голови Рівненської ОДА був розвиток інфраструктури (9), третім – соціально-гуманітарна сфера (8). Позитивним є також хоч і незначне, але приділення уваги Ковалем питанням розвитку бізнесу (6), а також запровадженню інноваційних технологій у Рівненській області (3). Важко сказати, чого саме не вистачило Віталію Ковалю для більш інтенсивної роботи у регіоні: чи то відсутність політичного досвіду, чи то обмеженість ресурсів у місцевому бюджеті. Але факт залишається фактом, Віталій Коваль продукує лише близько 11 (11,4) ініціатив на місяць, що дуже далеко від результатів лідерів рейтингу.
Керівник Рівненської ОДА також не виділяється плідною співпрацею очолюваного ним відомства та Рівненської обласної ради. Згідно з результатами дослідження, у середньому облрада голосувала за 1 рішення ОДА на місяць. Така невиразність у ініціативності і співпраці із облрадою корелює із реакцією місцевих ЗМІ на Віталія Коваля. За весь період по відношенню до Коваля було опубліковано 7 негативних та 7 позитивних публікацій у місцевих ЗМІ. Відповідно, Ковалю "не заважали" працювати внутрішньо-регіональні конфлікти, війна компроматів чи щось на кшталт. Його діяльності в принципі було замало, як для досягнення результатів в області, так і для політичних баталій із "незгодними" з його політикою.
Третій на вихід – Ігор Сопель, Тернопільська ОДА
Голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель був призначений на цю посаду 31 жовтня 2019-го, але наразі так і не зміг відзначитися докладанням значних зусиль у розвиток очолюваного ним регіону. За три місяці своєї роботи він був учасником 44 ініціатив у різних напрямках, більшість з яких (19) стосувалася соціально-гуманітарної сфери. Інші ж напрямки діяльності Ігоря Сопеля мали значно менше фактичних активностей, як то: розвиток бізнесу – 5, молодіжна політика – 4. У середньому, Ігор Сопель продукував по 12 ініціатив на місяць, що є четвертим результатом з кінця за даним індексом. Для порівняння, голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко, який також був призначений 31 жовтня 2019, продукував майже 22 (21,9) ініціативи на місяць, тобто він більш активно приступив до своєї роботи, ніж той же Ігор Сопель.
Невисока ініціативність Ігоря Сопеля віддзеркалюється у результатах медіа-зрізу його діяльності. У цілому, за три місяці роботи керівника Рівненської ОДА у місцевих ЗМІ було опубліковано 412 публікацій із його згадкою, 6 з них – негативні, позитивних немає взагалі. Тож, можна сказати, що діяльність роботи Ігоря Сопеля не привертала значної уваги з боку медіа, які не знайшли приводів позитивно відзначити роботу керівника ОДА. Натомість, дотична критика Сопеля утворила дисбаланс у співвідношенні позитивних і негативних публікацій, що відображається у індексі медіа-сприйняття ініціатив голови ОДА, який складає - 1,46%.
Четвертий на вихід – Максим Куций, Одеська ОДА
Одещина – один з ключових регіонів у економічному та навіть політичному житті країни. Там зосереджені значні інтереси як держави, так і авторитетних бізнесменів та груп впливу, за призначеннями в Одеську область активно слідкують і в Києві. Тому зайняття посади керівника Одеської ОДА Максима Куцого 11 жовтня минулого року викликало інтерес до його особи. Результати нашого аналізу дозволяють стверджувати, що Максима Куцого точно не можна назвати ініціативним чи улюбленцем місцевих ЗМІ. І якщо останнє може бути наслідком інформаційних кампаній, які, можливо, ведуться проти Куцого, то провину за відсутність ініціатив у регіоні перекладати немає на кого.
Ініціативність – найслабша ланка у наборі чеснот Куцого-губернатора. За індексом ініціативності він посідає друге місце з кінця, поступившись лише "чемпіону" Юрію Гусєву. Максим Куций ініціював у середньому майже 11 (10,8) активностей за всіма напрямками діяльності на місяць. Першим у списку пріоритетів Куцого була соціально-гуманітарна сфера (13), другим – розвиток бізнесу (8), третім – молодіжна політика (6). Залученню інвестицій у регіон та запровадженню інноваційних технологій було присвячено лише по одній ініціативі.
За що можна відзначити Максима Куцого, то це за співпрацю ОДА та Одеської обласної ради. Згідно з результатами аналізу, Одеська облрада щомісяця приймала більш ніж 8 (8,25) рішень, які вносилися з боку ОДА. Але зовсім протилежна ситуація для Максима Куцого у медійній сфері. За період перебування на посаді, стосовно Куцого було опубліковано 65 негативних публікацій та 18 – позитивних. З одного боку, це може бути результатом інформаційної кампанії проти Максима Куцого, з іншого – велика кількість надзвичайних ситуацій, що сталася за головування Куцого в Одеській ОДА. Водночас результат від цього не змінюється, за індексом медіа-сприйняття ініціатив керівника Одеської ОДА складає -2,8.
П’ятий на вихід – Олександр Стаднік, Миколаївська ОДА
П’яте місце у нашому антирейтингу займає керівник Миколаївської ОДА Олександр Стаднік, який був призначений на цю посаду 18 вересня 2019 року. Загалом, Стаднік має непоганий результат за індексом ініціативності (19,7), але зниженню позиції Олександра Стадніка у рейтингу сприяв конфлікт із головою Миколаївської облради Вікторією Москаленко, який відобразився на співпраці ОДА і облради, а також вилився у серію негативних публікацій проти Стадніка у місцевих ЗМІ Миколаївщини.
Олександр Стаднік загалом був учасником 73 ініціатив ОДА за різними напрямками діяльності, що у середньому на місяць становить майже 20 (19,7) активностей. Найбільше уваги Стаднік приділяв соціально-гуманітарній сфері (23) та розвитку інфраструктури (15). Третє місце у списку пріоритетів діяльності голови Миколаївської ОДА займають залучення інвестицій та стимулювання розвитку бізнесу, які мають по 8 активностей.
Ахілесовою п’ятою у діяльності голови Миколаївської ОДА є співпраця із обласною радою. Згідно результатів дослідження, Миколаївська обласна рада приймала в середньому 2 рішення на місяць, які вносилися з боку ОДА. Ймовірною причиною цього може бути конфлікт Олександра Стадніка та частини депутатів обласною ради на чолі з Вікторією Москаленко, яка запам’яталася українцям звітуванням "Мультику" та заявою про те, що Володимир Зеленський – малорос. Так чи інакше, Стаднік має найгірший, після Юрія Гусєва, результат за індексом медіа-сприйняття ініціатив голови ОДА, який складає - 3,51%. За період перебування на посаді, у миколаївських місцевих ЗМІ було оприлюднено 204 негативні публікації стосовно Стадніка, 89 – позитивні. Такий результат створює дисбаланс у медіа стосовно особи Олександра Стадніка, що також впливає на його сприйняття місцевими жителями Миколаївщини.
