Неефективність українських державних органів традиційно прийнято пояснювати низькими зарплатами чиновників, корупцією і навіть нашим менталітетом. Втім, за однакових умов якість роботи різних держструктур кардинально відрізняється одна від одної - одні демонструють досить непогані результати, інші є джерелом різних скандалів. На думку експертів, така диспропорція може пояснюватися незалежністю або залежністю тих чи інших органів на законодавчому рівні від різних стейкхолдерів - топ-чиновників або ж "смотрящих", які впливають на те чи інше відомство. При чому часто - абсолютно законно, за допомогою різних лакун в "нормативці". Міжнародний центр перспективних досліджень склав рейтинг "Юридична і формальна незалежність державних установ в Україні". "Апостроф" з'ясовував, у яких держорганів - більше незалежності, а яким "доводиться прогинатися під мінливий світ".
Максимум - 74%
За майже 30 років незалежності України стало остаточно зрозуміло, що не існує чарівної пігулки для вирішення більшості проблем України, зокрема головної і найбільш руйнівної - корупції, разом з якою відбувається неефективність державного управління. Президенти змінюються, але актуальність проблеми корупції в управлінській системі не зникає. І тільки системний підхід, детальна оцінка проблемних сфер і впровадження грамотних пропозицій можуть покласти початок змін в країні, які відбуваються, перш за все, з державотворчих структур.
У вівторок, 29 червня, Міжнародний центр перспективних досліджень спільно з Інститутом економічних і соціальних реформ в Словаччині (INEKO) за підтримки програми Посольства США в Україні опублікували рейтинг "Юридична і формальна незалежність державних установ в Україні".
Згідно з результатами аналізу 17 державних інституцій за 74 показниками (серед них - прозорість доходів керівництва, особливості відбору співробітників і незалежність призначень), більшість державних органів, а саме 12 з 17-ти, набрали більше 50% максимально можливих балів відповідно до методології, і навіть перевищили загальний середній показник потенціалу незалежності в 60% (10 з 17-ти). Три з них набрали понад 70% максимально можливих балів.
За результатами оцінки потенціалу незалежності, Офіс Генерального прокурора і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини були визнані експертами найбільш незалежними - по 74%. За ними розмістився Національний банк України з 73%.
У той же час, п'ять державних установ набрали менше 50% балів. Найгірша ситуація з незалежністю у Ради бізнес-омбудсмена (41%), Державної податкової служби України (45%) і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (45%).
Загальний середній показник незалежності 17 ключових державних установ, які підлягають оцінці, склав близько 60%.
Значною мірою, відносно непогані результати оцінки обумовлені відповідною нормативною базою, яка регулює роботу державних установ в Україні.
Втім, навіть найвищі бали не означають незалежність інституту. Поки не будуть закриті всі доступні законодавчі лазівки, інститути будуть залишатися уразливими для зовнішнього втручання, зокрема з політичних мотивів.
Крім того, за словами молодшого експерта з економічних питань МЦПД Юлії Проценко, відносно гарні результати були обумовлені ще й тим, що експерти оцінювали переважно законодавство, за яким працюють ті чи інші інституції.
"Результати показують, що треба і далі працювати над законодавчою базою, щоб отримати кращу позицію в рейтингу незалежності. І навіть ті інституції, які отримали в рейтингу максимальну кількість, а саме 74%, не є абсолютно незалежними. Залишається високий відсоток елементів, які треба покращувати. Крім того, ми визначали саме юридичну незалежність, але існують і інші складові незалежності, які також слід досліджувати", - підкреслила Юлія Проценко.
Дивлячись з чим порівнювати
Важливим моментом даного дослідження стала участь в ньому представників Словаччини і можливість порівняти результати, а також побачити тенденції, до яких потрібно прагнути. Українські експерти з МЦПД співпрацюють зі своїми колегами з братиславського "Інституту соціальних і економічних реформ" (INEKO). Використовуючи аналогічні підходи у себе, словацькі аналітики фіксували значно вищі показники незалежності у своїх органах влади. Наприклад, найвищий бал - 87% - набрала Рада з бюджетної відповідальності Словаччини.
Цікаво, що три установи Словаччини, які отримали низькі бали - менше 35% - є залежними від міністерств, у чиїй структурі вони перебувають. Більш того, вони мають проблеми з оплатою праці, а колишні директори цих закладів зараз знаходяться під слідством або заарештовані.
Як бачимо, якщо говорити про законодавчі моменти, ситуація в Україні не є настільки поганою. Однак в будь-якому разі, таке міжнародне співробітництво дозволило обмінятися цінним досвідом між Словаччиною та Україною, оскільки словацькі колеги вже впроваджують багато напрацювань у сфері незалежності держорганів, зокрема і на законодавчому рівні. Крім того, експертів з INEKO регулярно запрошують у відбірні і експертні комісії при відборі кадрів. Це дозволяє досягати незалежності в державних інституціях, перешкоджаючи поширенню корупції і згубним трендам.
За словами аналітика Інституту економічних і соціальних реформ Альжбети Тібенської, незалежність державних інституцій важлива, оскільки вони впливають на якість життя громадян, і забезпечують довготривалу стабільність в країні.
"Якщо інститути не будуть захищені, наприклад, від політичного втручання, то може виникнути багато проблем, таких як корупція, неофіційне втручання у владу політиків та інших зацікавлених сторін, кумівство тощо. Це в свою чергу призводить до втрати довіри до уряду, низького рівню демократії і збою ринкового механізму, особливо якщо інститути контролю і регулювання уразливі", - зазначила експерт зі Словаччини.
Як зазначає експерт з економічних питань МЦПД Єгор Киян, оскільки державні інститути є ключовими і основними організаціями в Україні, то вплив окремих зацікавлених сторін може сприяти асиметрії ринкових перетворень в Україні, перешкодити ефективному управлінню, збільшити ризики корупції, коливати демократичні засади, негативно відбитися на добробуті населення і навіть поставити майбутнє економічного розвитку країни під велике питання.
"Цим рейтингом ми хотіли проаналізувати незалежність ключових державних органів України. Також ми планували показати найбільш і найменш захищені державні інституції України, і надати рекомендації щодо підвищення рівня незалежності державних інституцій України. Ну і, звичайно, ми прагнемо залучити якомога більше коло громадськості до контролю за діяльністю державних органів, оскільки громадський контроль в цілому показує свою ефективність. І чим він щільніший, тим краще діють і державні органи України", - зазначив експерт.
Що треба впроваджувати і міняти?
Виходячи з результатів дослідження, експерти МЦПД та INEKO звернули увагу на ряд важливих моментів, яких повинні дотримуватися державні органи.
Зокрема, мова йде про реальне виконання - а не для галочки - законодавства про доступ до інформації. Також експерти говорять про необхідність об'єктивної оцінки і оприлюднення результатів діяльності державних органів. Це повинно розширити і посилити громадський контроль за установами і зменшити необхідність здійснення контролю з боку політиків.
Крім того, за словами аналітиків з МЦПД і INEKO, при призначенні членів керівних органів необхідно уникати концентрації впливу над цією процедурою в одних руках.
І нарешті, ще один важливий момент - збалансована політика щодо заробітної плати членів керівних органів державних установ. Рівень заробітної плати повинен залежати від результатів діяльності установи і її керівництва. Без мотивації держслужба "вмирає", і жодні законодавчі зміни їй не допоможуть...
