Офіс президента Володимира Зеленського взяв курс на побудову власної медійної інфраструктури, щоб не залежати від загальнонаціональних телеканалів, якими володіє великий бізнес. Телевізійну імперію для президента активно будують на базі трьох телеканалів – парламентський канал "Рада", який був перезапущений 15 грудня, телеканал для окупованих територій "Дом" та державне "Суспільне ТБ". Крім цього, персони, наближені до президентського Офісу, нібито домовилися з олігархом Віктором Пінчуком ще про два канали. Наскільки корисною для Володимира Зеленського може бути вся ця "телевізійна армада", читайте у матеріалі "Апострофа".
Телевізійна тріада
Розмови про те, що Банкова має намір "розжитися" власним ТБ, почали циркулювати одразу після історії із закриттям телеканалів, які пов'язували із головою політради ОПЗЖ Віктором Медведчуком.
Основна активність ОП спочатку зводилася до використання лояльних телеканалів (насамперед - "1+1" Коломойського) та активного просування у соціальних мережах та телеграм-каналах. На перший погляд, тактика була виграшною, оскільки "Зе-Команда" завжди орієнтувалася на виборців середнього віку та молодь. В умовах відкритого стояння Банкової з найбагатшим підприємцем Рінатом Ахметовим цього виявилося замало.
Наразі повним ходом йде переформатування телеканалів "Рада" та "Дом", який планують наділити статусом всеукраїнського російськомовного телеканалу. В даний час "Дом" мовить у якості каналу, який націлений на мешканців окупованих територій. Втім, як наполягають представники патріотичних організацій, наміри влади через парламент змінити статус "Дому" є незаконними.
Судячи з настрою функціонерів Офісу президента, подібні юридичні нестиковки будуть проігноровані. Банкова, яка контролює парламентську більшість та Кабмін, має намір витратити суттєві суми на технічне та професійне оновлення трьох телеканалів. За попередніми даними, з бюджету (тобто за гроші платників податків) на "президентські" телеканали планують виділити понад 1,5 мільярда гривень.
Водночас політики та медіа-експерти не сумніваються, що зазначена сума – лише вершина фінансового айсбергу.
"1,2 млрд – це фінансування "Суспільного", плюс інші два канали. І це лише офіційний відкритий рівень. Про інше можна лише здогадуватися", - сказав у недавньому інтерв'ю директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
На думку експерта, Офіс президента використатиме зазначені телеканали виключно у власних інтересах для "контр-агітації проти внутрішніх ворогів нинішньої української влади з використанням проросійських гасел".
По факту ж йдеться про фактичну медіа-диктатуру, оскільки на тлі ТВ-будівництва з боку влади іншим телеканалам, які не входять до пулу, просто блокується доступ до частот. І це не тільки телебачення, а радіо.
Потенційна цільова аудиторія "президентських телеканалів" – молодь та громадяни середнього віку, які з різних причин все ще підтримують політику Володимира Зеленського. Перед медіа-менеджерами Банкової стоїть завдання утримати цей електорат, не давши йому перейти до інших політиків та партій.
Враховуючи, що у 2019 році Володимира Зеленського підтримали рівномірно по всій Україні, то зазначені канали "воюватимуть" як і з умовною "Європейською солідарністю", так і з умовно проросійськими силами південного сходу країни.
"Йде створення медіа-імперії Володимира Зеленського. Офіс президента активно готується до його висування на другий термін. Але зараз вони будуть змушені не стільки медійно "атакувати", як саме захищатися, відбиваючись від претензій та звинувачень. Наскільки це в них вийде – велике питання. Багато що залежатиме як від дій самої влади, так і від якості інформаційного продукту, що подається. Якщо в яскраву обгортку загорнути відверту пустушку, то таку "цукерку" мало хто захоче купити", - пояснив у бесіді з "Апострофом" політичний експерт Вадим Карасьов.
Скандальні персони
За попередніми даними, провідним медіа-менеджером, відповідальним за перезапуск каналів, Банкова обрала Олексія Семенова, який раніше запускав канали такі канали як "112", NewsOne та "Прямий" Порошенка.
"Усієї згаданої групою каналів у момент їх перезапуску нібито керує Семенов. Вдалим його проектом виявився лише "112 Україна", "Прямий" став успішним, після того як Семенов пішов, а Порошенко перейшов в опозицію. Усі його телеканали живуть в одній парадигмі: жорстка безальтернативна подача інформації на межі або за межею фолу та жодних інших точок зору, там мова не йде про якийсь баланс думок, дві точки зору тощо. Ворога, обраного власниками каналу, мочать усіма засобами, вибирають вузьку цільову групу, на яку і працюють", - наполягає Вадим Денисенко.
Інформація про те, що саме пан Семенов "керує" перезапуском трьох телеканалів поки що офіційно не підтверджена, проте поява проморолика, який свідчить про те, що на каналі "Рада" нібито мають намір залучити до роботи скандального політтехнолога Володимира Петрова, викликала скандал. Окрім реноме "чорнушника" він має проблеми із законом. Петрова підозрюють за кількома статтями: втручання у діяльність правоохоронців, свідомо хибне повідомлення про злочин, порушення недоторканності житла та таємниці листування. Наразі розслідування завершено, але справа досі не направлена до суду.
У ЗМІ з'явилася інформація про те, що Петров вестиме в ефірах "Ради" авторську програму, що виходить у прайм-тайм, але все швидко закінчилося – з'явилася офіційна заява державного телеканалу про те, що жодного Петрова там не буде.
В ефіри телеканалу "Дом" редакція має намір випустити іншого скандального персонажа - телеведучого та політика Андрія Пальчевського, відомого своєю неоднозначною репутацією. Його підозрювали у можливих зв'язках із російськими спецслужбами та криміналітетом, а також неодноразово критикували за появу на ефірах російського пропагандистського ТБ. Минулого року партія "Правий сектор" вимагала зняти Андрія Пальчевського з місцевих виборів через наявність у нього громадянства РФ.
Незважаючи на це, керівництво каналу має намір виділити на авторське ток-шоу з паном Пальчевським понад 12 млн. гривень. Таке рішення викликало відторгнення у Незалежної медіаради, яка заявила, що передачі з ведучим Пальчевським можуть загрожувати реінтеграції окупованих територій.
Телевізійний "перформанс" Порошенка
Побудова командою Зеленського власної медіа-імперії на тлі оголошеної "деолігархізації" (з реальними перспективами закриття або вилучення телеканалів) серйозно насторожили великих гравців.
Першим не витримали нерви у п'ятого президента Петра Порошенка, який "увірвався" у прямий ефір "Ради". Звернувшись до глядачів, екс-президент заявив, що влада незаконно витрачає гроші платників податків на фінансування телеканалу.
"Якщо це роблять за рахунок коштів держбюджету - це злочин... Ми так цього не залишимо", - заявив Петро Порошенко і пішов зі студії.
Насправді, нецільове витрачання бюджетних грошей – лише привід для гучної заяви. Поведінка Петра Порошенка, змушеного купувати канал "Прямий" у самого себе, має зовсім інше пояснення.
Політичні опоненти систематично звинувачують Офіс президента Зеленського у політичному лицемірстві та подвійних стандартах, коли "друзям можна все, а ворогам – закон". У цьому випадку йдеться про закон про олігархів. Банкова відмахується від звинувачень, але численні факти кумівства роблять позицію влади слабкою.
Контроль над кожною телевізійною "кнопкою" дає додаткові відсотки в рейтингу і, що найважливіше, розширює поле для маневру у разі президентських та парламентських виборів.
Петра Порошенка, як і його колег з "олігархічного цеху", дратує, що Банкова за бюджетні гроші створює телеканали, паралельно погрожуючи відібрати чужі.
"Телевізор залишається важливим інструментом політичного впливу на громадськість. Хоча традиційне ТБ поступово і втрачає свої позиції. Частина глядачів йде в Youtube, який технічно зручніший за телевізор. Процеси не можна назвати взаємовиключними. Багато каналів дублюють найважливіший контент на відеохостингу", – пояснив "Апострофу" політичний технолог Сергій Гайдай
Ризик скочування в авторитаризм
Три телеканали для Офісу президента – далеко не межа. Протягом декількох днів в інформаційному просторі циркулює інформація, що інформаційна "війна" Банкової з Рінатом Ахметовим змусила оточення Володимира Зеленського купити у Віктора Пінчука два телеканали – М1 та М2.
Нібито обидва канали були переоформлені на персон з оточення одного з "консільєрі" Ігоря Коломойського, дружного із Зеленським, Тимура Міндіча. Сама ідея купівлі начебто належить йому і раднику президента Сергію Шефіру.
Офіційного підтвердження цих відомостей поки що немає. Водночас, джерела, близькі до великого медіа-бізнесу, у розмові з "Апострофом" повідомляють, що угода з продажу, як мінімум, одного каналу, який пов'язують із паном Пінчуком, мала місце.
На жаль, влада накачує "телевізійні м'язи" явно не заради зміцнення свободи слова та демократії. Враховуючи дії Банкової та парламентської монобільшості, створювана пропагандистська машина буде використана виключно для контролю над суспільством та тиску на політичних опонентів.
Хрестоматійний приклад - формування сучасного авторитаризму в РФ почалося саме із захопленням адміністрацією президента Володимира Путіна контролю над центральними телеканалами та парламентом.
"У нас досі панує "телевізійна культура". Усі соцдослідження показують, що для основної маси населення ТБ залишається основним джерелом інформації. У цьому плані ми не надто відрізняємося від росіян, яких ділять на умовну "партію телевізора" та "партію холодильника". Різниця лише в тому, що у нас на телебаченні набагато більше плюралізму, та й саме суспільство відкидає спроби побудувати авторитарний режим. Хоча ризик скочування до авторитарної моделі все ж таки є", - зазначив у розмові з "Апострофом" заступник директора Інституту соціології НАН України. Євген Головаха.
З іншого боку, з появою нових телеканалів журналісти, редактори, оператори та технічні працівники телеканалів точно не залишаться без роботи.
"За оцінками профільних фахівців, цього року медіа-ринок виріс приблизно на 20%, що є хорошим показником. Імена власників медіа не є визначальним фактором. Важливіше те, що велика кількість телеканалів дає глядачам більший вибір і розширює простір для дискусії з важливих питань. Звичайно, якщо не йдеться про проросійські канали, ми йдемо в загальноєвропейському тренді. Спочатку, як відомо, телеканалів було мало і ними володіла держава, потім ТБ перейшло в руки великого бізнесу, так відбувалося скрізь. Зараз ми спостерігаємо третій етап, коли телеканалів стало багато і володіють ними абсолютно різні персони, не обов'язково олігархи", – говорить у бесіді з "Апострофом" експерт організації "Інформаційна безпека" Тетяна Попова, яка раніше обіймала посаду заступника міністра інформаційної політики.
Щоправда, весь цей плюралізм розбивається через вибірковість із боку влади щодо того, яким телеканалам давати зелене світло, виділяючи частоти, а яким ні. І в цьому полягає небезпека цієї уявної свободи і демократії - "ручний режим" у Зеленського вже працює на повну силу. Вся справа в тому, що "Україна – не Росія", але рівень впливу телевізора на населення у нас все ще залишається високим. І радники президента Зеленського, котрі знімали разом із ним серіал "Слуга народу", знають про це як ніхто інший. І паралельно з будівництвом своєї медіа-імперії не проти закрутити "гайки" тим, кого вони не вважають лояльними і відданими собі.
