Опубліковані сайтом "Миротворець" дані про акредитацію журналістів, отриману від терористів на окупованих територіях Донбасу, стали темою для бурхливого обговорення у соцмережах. Думки блогерів розділилися - одні переживають за безпеку представників ЗМІ, інші вказують на права громадян щодо захисту особистих даних, а треті підтримують публікацію даних і критикують журналістів за співпрацю з бойовиками. "Апостроф" зібрав найцікавіші, на нашу думку, коментарі.
Російський журналіст Євген Фельдман, який потрапив до опублікованого "Миротворцем" списку, так прокоментував публікацію: "Необхідність підкорятися вимогам озброєних людей - сумна, але неминуча сторона реальності в роботі журналіста на війні. Ти не знімаєш людину зі зброєю, не спитавши дозволу. Ти не знімаєш те, що заборонено знімати. Ти отримуєш всі документи, які збільшують безпеку твоєї роботи — в тому числі акредитації, що СБУ, що ДНР. Особливо якщо тобі викручують руки і везуть в ОДА за її відсутності".
"Сьогодні сайт "Миротворець" виклав дані, що "витекли" від "ДНРовців", акредитованих у Донецьку журналістів. Як я писав вище, папірці — неминуча умова, що забезпечує можливість працювати там. Хочеться додати, що сайт "Миротворець" ставить дурні, ідіотські запитання про те, чому в журналістів українські номери телефонів і чому в журналістів CNN російські імена. Публікація сайту "Миротворець" показує, наскільки його автори не мають уявлення про специфіку ризикованої роботи журналістів на війні. Бутусов з Геращенко, люди з нальотом "офіційності" міркують про те, що суспільству достатньо даних від розвідки з території ДНР (нісенітниця) і що в Гітлера ніхто коментарів не просив (брехня). Сотні незалежних журналістів в Росії, Україні та на Заході тепер під ударом. Втрата цих даних зі сторони тих, хто збирав їх у Донецьку, показує крихітну частину тих ризиків, які доводиться приймати мені і моїм колегам під час роботи на війні. Будь ласка, не вважайте журналістів ворогами і не підтримуйте заходи колективної відповідальності — вони завжди шкодять невинним", - звертається Фельдман.
Жорстко відреагував на публікацію даних про акредитацію український журналіст Володимир Рунець: "Я злий. Я не просто злий, я негодую! Геращенко з гордістю вивалив особисті дані журналістів, які до 2015 року працювали на окупованих територіях Донбасу. Серед них є і мої. Я ніколи не приховував, що працював на Данське суспільне телебачення і працював з тієї сторони. Я вірив, що мій ризик виправданий тому, що треба було документувати і фіксувати всі ті звірства, які творили бойовики. Я особисто знімав, як уперше захопили ДАП. Мене багато разів намагалися розстріляти: Безлер, якась мерзота під Луганськом, "пономарівці" на в'їзді у Слов'янськ, росіяни - між Краматорськом і Слов'янськом. Про інше навіть писати не хочу. Про це не сильно хочеться розповідати за зрозумілих причин. Я не буду в подробицях розповідати і про те, як потрапив під наші ж "Гради". Я тоді не боявся померти лише тому, що вони наші. Тому, що ось-ось звільнять. Але не звільнили. Замість цього почали підписувати тихушні договірняки в Мінську. Замість цього - торгують із ДНР/ЛНР. Замість цього - заводи в Липецьку. Замість цього - купа мертвих наших солдатів. Очі кожного вбитого українського воїна сняться мені щоночі. Я відчуваю і свою провину в тому, що вони там - з допотопними автоматами, а я наскоками приїжджаю з камерою і мікрофоном. Я не збираюся доводити свій патріотизм. Я віддав моїй Україні більше, ніж у мене було. А мене підло зрадили. Я цього не пробачу. Ніколи. Горіти вам в пеклі".
Журналістка Анастасія Станко різко розкритикувала публікацію даних: "Вони опублікували телефони, адреси кращих журналістів зі всього світу, всіх рейтингових ЗМІ, які були в різні часи акредитовані в ДНР. Антон Геращенко каже, що от журналісти публікують якусь суспільно-важливу інформацію. Тож і сайт "Миротворець" опублікував. Особисті дані журналістів, які, ризикуючи життям, намагалися розповісти, що відбувалося по той бік, і тепер деяким з них вже дзвонять різні "милі" люди і проклинають - це так "патріотично", так суспільно важливо. Там є адреси тих, хто розповідав про батальйон "Схід", з кого він складається, про "Боїнг", про злочини Мотороли проти людяності. Там є ті, хто сиділи в підвалах, кого катували, але давайте запишемо їх усіх до "сепарів". Я дуже переживаю за всіх нас, за те, що ми, ніби маючи світлу мету влаштувати пекло російським пропагандистам, робимо якісь неадекватні речі і все під соусом "патріотизму". Чого, власне, ми добиваємося цими речами? Ми хочемо, щоб тільки російські пропагандисти працювали на нашій території (Донецьк і Луганськ - це ж як українська земля, я нічого не плутаю?). Щоб тільки вони видавали свою перекручену "правду" про те, що відбувається в наших містах? А ми буцім будемо говорити: та це неправда, правда насправді ось яка - і малювали свою пропаганду, бо звідки б ми знали правду, якби там взагалі не працювали нормальні журналісти?"
Колишній депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко розкритикувала звернення журналістів до сайту "Миротворець": "Громадське.ТБ опублікувало гнівне звернення деяких журналістів з приводу оприлюднення сайтом "Миротворець" персональних даних журналістів, які для роботи отримали акредитацію в ДНР і ЛНР. Ознайомтеся зі списком лицемірів. Він - нижче. Бо цей сайт ось вже майже 2 роки публікує персональні дані інших людей, а їм було все одно. Тут були розміщені дані на Бузину та Калашникова за кілька днів до вбивства. Їм теж було все одно. І те, що є сигнали в СБУ про вимагання грошей з людей, чиї дані розміщують на "Миротворці", їм теж все одно".
Знайшлися й ті, хто в публікації інформації про акредитованих журналістів не побачив нічого страшного.
Так, блогер Олександр Барабошко ("Крус") закликав не впадати у відчай: "Після посту Антона Геращенка журналісти почали плакати про розголошення персональних даних. 2016 рік на дворі, а ще є наївні, що вірять у якісь персональні дані? Віддаючи свої персональні дані незрозуміло кому в ДНР, ви на що сподівалися? Людині, якій нічого приховувати, - нема чого боятися відкритості, а тим більше чого може боятися чесний журналіст? Ну, якщо він дійсно чесний. Це ще журналісти не знають, що персональні дані на "Петрівці" роками продаються".
Блогер під ніком Mason Lemberg різко висловився на адресу журналістів, чиї акредитації опинилися в загальному доступі: "Російська армія окупує Крим і частину Донбасу, ставить "наглядачами" за Донбасом колишніх бомжів і "алконавтів", там йде війна, війна забирає життя тисячі солдатів, тисячі мирних жителів; тисячі людей проходять через підвали, тисячі людей проходять через тортури і катування. Що в цій ситуації роблять так звані патріотично налаштовані "журналісти"? Вони їдуть до маріонеток, до бомжів і алкашів, які, до речі, належать до терористичної організації, та акредитуються в них. При цьому в них не було жодного дискомфорту, коли вони показували особисті дані бомжам і алкашам з терористичної організації, яка тоді продовжувала вбивати і катувати їхніх співвітчизників. Головне питання: для чого їхати кланятися кремлівським маріонеткам? Що вони планували отримати з цієї акредитації та "співпраці" з ними?"
