Церковну приналежність українців визначають влада і війна на Донбасі

Останні соціологічні дослідження та оцінки релігієзнавців свідчать, що симпатії українців до тієї чи іншої релігійної конфесії значною мірою залежать від політичної влади в Україні. Окрім того, головним чинником, який впливає сьогодні на вибір українців до якої із церков ходити на молитву, є війна на Донбасі, розповіли експерти під час круглого столу, організованого Відкритим православним університетом Святої Софії-Премудрості (УПЦ МП) і КМІС.

У травні цього року Київський міжнародний інститут соціології провів щорічне опитування щодо конфесійної приналежності українців. Дані дослідження були оприлюднені під час засідання круглого столу на тему релігійно-конфесійної самоідентифікації населення за даними опитування громадської думки. Як показує дослідження, станом на травень 2016 року до УПЦ МП відносять себе понад 12% опитуваних, тоді як до УПЦ КП - майже половина опитаних (49%). У 2010 році можна було спостерігати дещо іншу картину: тоді тільки третина українців відносила себе до УПЦ КП.

Результати опитувань КМІС, проведених у червні 2010 і травні 2016 років

Матеріали з круглого столу, організованого КМІС і Відкритим православним університетом Святої Софії-Премудрості.

Схоже опитування провів також центр Разумкова у березні нинішнього року. За даними цього опитування, до УПЦ МП себе відносять 15% опитаних, а до УПЦ КП - 25%. Водночас 21% респондентів ідентифікують себе як просто "православні".

Результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 25 по 30 березня 2016 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей

Сума відсотків не дорівнює 100, оскільки в таблиці не наведено відсоток тих, хто не відносить себе до православних. Опитано 2018 респондента віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує — 2,3%. Дослідження здійснювалося за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Незважаючи на відмінності в даних, обидва дослідження показують, що на сьогодні підтримка УПЦ КП зросла, а підтримка УПЦ МП знизилася. Як пояснюють релігієзнавці, однією з причин є відмова керівництва УПЦ МП засудити агресію РФ на сході України.

Релігієзнавець і народний депутат Віктор Єленський, спираючись на дослідження центру Разумкова, підкреслив, що довіра населення до керівництва Московського Патріархату знижується. "Якщо митрополиту Володимиру в 2010 році довіряли 54%, то митрополиту Онуфрію (митрополит УПЦ МП, - "Апостроф") в 2016 році — 31%. Патріархату Кирилу (патріарх РПЦ, - "Апостроф") в 2010 році довіряли 44%, а зараз довіряють 19%", - зазначив Єленський. Він додав, що рівень довіри до очільників УПЦ КП і УГКЦ практично не змінився.

Соціологи пояснюють, що популярність тої чи іншої конфесії значною мірою залежить від політичних обставин і того, хто в поточний момент знаходиться при владі в Україні. За словами Віктора Єленського, популярність УПЦ КП постійно зростає, з 1993 року до цієї Церкви належало більше віруючих, ніж до УПЦ МП. "Всі дослідження аж до 2008-2009 років показували, що суттєво більше респондентів маніфестують свою приналежність до Київського Патріархату, ніж до Московського. Ситуація змінилася у 2008 році і дуже відчутно у 2009 році, але для того, щоб потім, з початком війни, знову змінитися на користь Київського Патріархату", - уточнює Єленський. Прихильність українців до УПЦ МП у 2008-2009 роках Єленський пояснює тодішньою проукраїнською позицією церковного керівництва, зокрема покійного митрополита Володимира Сабодана.

Як показують соціологічні опитування, після приходу до влади президента Віктора Януковича УПЦ МП стала користуватися більшою суспільною підтримкою, яку почала втрачати тільки з початком війни на сході України.

Соціологи також підкреслюють, що кількість зареєстрованих громад, які мають дві найбільші церкви в Україні, не відповідає кількості населення, які їх підтримують. Зокрема, заступник директора соціологічної служби центру Разумкова Михайло Міщенко пояснює, що коли українці хочуть змінити конфесію, то переважно переходять індивідуально, а не цілими громадами.

"Здавалося б, якщо так збільшилась частка вірних УПЦ КП, то повинен відбуватися перехід громад з одної конфесії в іншу, але ми бачимо, що таких переходів громад дуже мало. За останній рік-два лише 31 громада перейшла з Московського в Київський Патріархат", - зазначає соціолог. Він також пояснює, що цілими громадами віряни переважно переходять у селах, де є тільки один храм, і саме тому в таких селах нерідко відбуваються конфлікти на конфесійному підґрунті, бо якщо громада відокремлюється, то вона не може піти в інше приміщення, а повинна "взяти з собою це приміщення".

Заступник директора департаменту у справах релігій при Міністерстві культури Лариса Владиченко також вказує на вплив політичного режиму в країні на діяльність церкви, зокрема у питанні реєстрації релігійних громад.

"Реєстрація релігійних громад в певні роки здійснювалась у ручному режимі. Якщо подивитись зріз, то ми можемо побачити, що з 1996 по 2004 рік відбувається найбільший приріст кількості громад УПЦ МП. Приблизно до тисячі одиниць щороку. Можете співвіднести це з політикумом, який був при владі в цей час. З 2004 року по 2008 рік УПЦ МП реєструє до 200 громад на рік, а потім з 2009 по 2013 рік спершу зростає до 500 громад на рік, а сьогодні знову 250 громад на рік реєструється. Провівши певні паралелі, можна зрозуміти, чому УПЦ МП переважає за кількістю громад", - зазначила Владиченко "Апострофу".

Цю думку підтримує і релігієзнавець Олександр Саган, який підкреслює, що екс-президент Леонід Кучма, "активно розбудовував УПЦ МП", а іншим Церквам чинилися перешкоди у реєстрації громад особливо на сході України. Більше того, в деяких випадках громади примушували приєднуватись до УПЦ МП.

"Я на вихідних був у Батурині, Глухові, Конотопі і наслухався історій про те, як люди створювали десяку-двадцятку Автокефальної Церкви (УАПЦ, - "Апостроф"), потім приїжджав єпископ Московського Патріархату, приїжджало керівництво району і міста, і вони силою пересвячували храм в Московську Патріархію, і таких випадків є дуже багато", - пояснює релігієзнавець. Саме тому за його словами, нерідко бувають випадки, коли українці ходять до храму однієї конфесії, але в соцілогічних опитуваннях кажуть, що підтримують іншу.

Саган пригадує, як, будучи консультантом президента Віктора Ющенка у 2005 році, допомагав громаді УПЦ КП зареєструватися в Донецькій області, і зробити це було практично неможливо. "Ніби чиновники всі за, але наскільки ця процедура максимально ускладнюється… Я не кажу про виділення землі, а про звичайну реєстрацію громади. Зрізали хрести, палили вагончики, руйнували вже збудовані будівлі, багато чого відбувалося… І сьогодні держава поплатилася за це. А там, де є громади Київського Патріархату, — там сепаратизм мінімальний", - резюмує Саган.