У четвер, 6 жовтня, Верховна Рада відмовилася заборонити гастролі російських артистів, які підтримують окупацію частини України. За відповідний законопроект проголосувало лише 174 депутати при 226 мінімально необхідних. У відомого громадського діяча і українського художника Сергія Пояркова є чотири версії події, про які він розповів "Апострофу".
У мене є чотири версії того, чому депутати Ради не проголосували закон, що обмежує російським артистам право виступати в Україні в разі їх заперечення приналежності Криму до України. Спочатку озвучу перші дві, оскільки третю версію про те, що це "безкорислива клінічна тупість", розглядати не хочеться, а до четвертої ми повернемося трохи пізніше.
Перша версія - що Юлія Тимошенко, яка проголосувала "за", таємно, через своїх агентів підсипає в каву, чай, суп, борщ дрібно товчені таблетки "одуріна". І ось вони всі дурнішають і дурнішають, і голосують так, щоб Юлія Володимирівна виглядала суперкрасунею на їх убогому тлі.
Можлива й інша версія. У Юлії Володимирівни багато таємних шанувальників серед опозиції, коаліції і всіх інших, які мріють, щоб вона таки добралася до президентського крісла.
Пустопорожня балаканину у Верховній Раді вже давно почала переважати над здоровим глуздом, тому що, вибачте, якщо елементарний патріотичний закон не приймається більшістю депутатів, то це біда. Можете собі уявити, що в країнах антигітлерівської коаліції гастролює якась Лені Ріфеншталь як автор "Тріумфу волі", або що якісь німецькі артисти гастролюють по Англії, Сполученим Штатам Америки чи СРСР? Такі собі оптимістичні "майстри чосу", лояльні до фюрера, які прославляють Третій рейх і заперечують факт Голокосту.
Є залізобетонне правило - якщо артист заперечує факт Голокосту, в Ізраїль його не пустять. І правильно зроблять! Будь-яка людина, яка публічно заперечувала факт Голокосту, не в'їде в Ізраїль, вона у "чорному списку". І ізраїльтяни в цьому молодці — вони в даному аспекті законодавці мод і великі розумники. А наші придурки чому не роблять те ж саме? Приклад воюючого Ізраїлю і його відносини з ворогами — класичний приклад правильної поведінки. Чому наші барани не навчаються у розумних людей - це величезне питання. Значить, напевно, у них сексуальні фантазії, як Юлія Володимирівна має їх в якості президента в усі їх протухлі політичні дірки.
Ну, і обіцяний четвертий варіант. Найнеймовірніше, що депутати все-таки читали закон перед тим, як за нього голосувати, і дійсно переймалися тим, що закон по своїй суті правильний, а за формою — неможливий до прийняття. Однозначно тих, хто визнав анексію Криму, треба категорично не пускати в Україну довічно. Це з одного боку. А з іншого боку, закон не був прийнятий, вимагав від російських артистів, які виїжджають на гастролі в Україну, підписати документ про визнаннями ними Криму українською територією. Підписання подібного паперу автоматично означає для Ахеджакової, Макаревича та інших посадку в ізолятор ФСБ по поверненні на батьківщину.
Тому в цьому законі, прекрасному по суті, а по формі далеко не досконалому, потрібно не забути про один момент - якщо російський артист, актор, співак, письменник політик чи просто громадянин публічно визнав анексію Криму, він назавжди нев'їзний в Україну. Але якщо актор жодного разу не висловився за анексію Криму і її не підтримав, то в Росії це загалом вважається мовчазним протестом і своєрідною латентної підтримкою України проти російського імперіалізму. Не треба вимагати від них чогось підписувати на кордоні, давайте це зробимо так, як зроблено в Ізраїлі: якщо факт заперечення Голокосту зафіксований — це означає довічну неможливість приїхати в Ізраїль. Або - в Україну у нашому випадку з Кримом. А якщо людина ніколи нічого подібного публічно не говорила, то вона в'їжджає в звичайному режимі. І непідтримка нею анексії Криму автоматично вважається підтримкою українського суверенітету та визнання Криму територією. І ось у такому вигляді закон і повинен бути прийнятий.
Хоча, четвертий варіант — найбільш малоймовірний. Де ви бачили депутатів у великій кількості, що читають закони особисто перед прийняттям?
