RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство

"Свобода", як Талібан, своє віджила: між українськими націоналістами виник розкол

Головним приводом є ставлення до чинної влади

Головним приводом є ставлення до чинної влади В Україні визрів новий помітний розкол в українському націоналістичному русі Фото: Владислав Мусієнко

Останнім часом намітився розкол у відносинах між українськими націоналістичними організаціями. В його основі лежать суперечності у відносинах з чинною владою. Якщо ВО "Свобода", "Правий сектор", "Конгрес українських націоналістів", ОУН і С14 діють як опозиційні сили, то азовський рух, який нещодавно створив власну партію "Національний корпус", а також організація "Реванш", перероджена в партію "Традиція і порядок", навпаки, намагаються налагодити контакти з представниками влади.

Відносини між націоналістичними організаціями завжди були досить складними. Головним чином, унаслідок конкуренції за молодь, яка поповнювала лави активістів. Саме тому серед націоналістичних організацій рідко можна було почути щось хороше про інші організації. Регулярно лунали звинувачення в доносі, роботі на СБУ і міліцію, а також зв'язках з Росією, "лівизні". Тим не менше слабкість і нечисленність часто спонукали націоналістів до кооперації. Невипадково ВО "Свобода", ставши першою націоналістичною партією, яка пройшла до парламенту, багато в чому будувала свою кампанію на тезі, що "Свобода — єдина сила українців". Таким чином, вона змогла консолідувати націоналістичну молодь, чого досі не вдавалося нікому.

Однак після революції 2014 року склалася інша ситуація. Заступник голови київської обласної ради "Свободи" Юрій Ноєв охарактеризував її як "повну поразку націоналізму". У зв'язку з тим, що націоналісти так і не зуміли прийти до влади і закріпитися в парламенті, для них знову актуальним стало питання взаємовідносин з владою. В цих умовах керівництво "Свободи" вирішило знову встати в опозицію до влади націоналістичної сили, що принесло їй успіх у часи Януковича.

Як мобілізаційний фактор найчастіше використовується необхідність захисту націоналістів від судових переслідувань. Це ж є приводом для співпраці "Свободи" з іншими націоналістичними організаціями: "Правим сектором", "Конгресом українських націоналістів", ОУН і С14.

У свою чергу керівництво азовського руху вирішило співпрацювати з владою. За даними джерел у керівництві Громадянського корпусу "Азов", було поставлене завдання зробити рух більш респектабельним. "Треба потроху змінювати методи і імідж, тому що якщо на тебе подивляться, як на дурня, то потім просто не захочуть мати з тобою справу", - пояснило джерело "Апострофу".

За інформацією співрозмовників в ідеологічному відділі "Азову", є мета зайняти нішу "Свободи" як націоналістичної партії, представленої в органах місцевої влади та парламенті. "Свобода", як Талібан, своє віджила, і тепер у нас є шанс розвинутися на цьому тлі", - сказав співрозмовник "Апострофу".

У свою чергу подібні плани викликають крайнє роздратування в керівництва "Свободи". А співпрацею "Азову" з правоохоронними структурами незадоволені інші націоналістичні організації. Останнім часом це пов'язано не тільки з арештами націоналістів, а й з участю добровольців "Азову" в охороні порядку на футбольних матчах. Багато крайніх правих організацій в Україні історично пов'язані з рухом футбольних ультрас.

Відповідно представники націоналістичної "вулиці", серед яких і раніше було чути глухий гомін з приводу інтеграції "Азову" з правоохоронними органами, тепер отримали шанс зустрітися з азовцями вже в новій якості — як із захисниками порядку на футбольних матчах. "Стюард гірше сміття", - відгукнувся про роботу активістів "Азову" на матчах представник С14 в коментарі "Апострофу".

Безумовно, подібний фактор буде і надалі приводом для наростання суперечностей між "Азовом" та іншими організаціями націоналістів. Додатковим приводом для роздратування також є стратегія "Азову" за "модерації" діяльності інших націоналістів і фактичної інтеграції їх у свої організаційні структури. За повідомленнями джерел, "Азов" і "Традиція і порядок" досить інтенсивно спілкуються з представниками Банкової. Мета таких переговорів — заручитися лояльністю окремих націоналістичних організацій щодо влади і не допустити їхньої активної участі у протестах. У свою чергу "Азов", який створює власну партію "Національний корпус", так само як і "Традиція і порядок", розраховує на більш сприятливі умови для розвитку власних організацій за нинішньої влади. За це "Традиція і порядок" і "Національний корпус" повинні виступати лояльними агентами, які не дадуть націоналістам консолідуватися проти чинної влади.

Таким чином, приводом до розколу в українському націоналістичному русі стало ставлення до чинної влади. Якщо частина організацій намагаються грати роль опозиційних сил, то "Азов" і "Традиція і порядок" досягли певних угод з владою і наразі допомагають їй забезпечувати політичну стабільність і контроль над націоналістичним рухом.

Читайте також