У травні 2019-го виповниться рік з моменту "офіційного" відкриття мосту через Керченську протоку, який побудували росіяни в окупованому Криму. Тоді президент РФ пафосно проїхався за кермом КАМАЗа по мосту і дав добро, мовляв, споруда міцна, і можна приймати роботу. Однак за неповний рік свого існування, з російським "будівництвом століття" вже була маса проблем: тріскалися опори, неодноразово обмежувався рух, укріплення мосту просідали. І це не кажучи вже про екологічні загрози, які актуалізував міст із Росії до Криму.
В інтерв'ю "Апострофу" кандидат геолого-мінералогічних наук, незалежний експерт ЮРІЙ МЕДОВАР розповів, чому побудувати Керченський міст було від початку поганою ідеєю, які проблеми почнуться після запуску залізничної ділянки і чому об'єкт вигідніше розібрати, ніж продовжувати експлуатувати.
- Юрію Анатолійовичу, днями в мережі показали фото Керченського мосту, на яких видно, що берегова лінія протоки збільшується через наноси піску. Які це природні процеси відбуваються і чим вони загрожують?
- Йде зменшення глибини в протоці. Я говорив з океанологами, це цілком можливо. Насправді, настільки невдалий вибір місця, настільки важка і погана геологія, що сам по собі міст повинен обвалитися, він не повинен простояти, його там не можна було будувати. Але основний-то міст - залізничний, там будуть колосальні навантаження за рахунок рухомих складів. Не буде ж один паровоз кататися з одним вагоном. А навантажений вагон важить близько ста тонн. А склади у нас ходять по 60 вагонів, плюс пара локомотивів. Виходить, 6 тисяч тонн проїде туди і назад, тоді і подивимося, які будуть навантаження, і як будуть триматися палі в напівтвердих, обводнених, четвертинних, міоценових сучасних глинах. Ось це серйозне питання.
Правда, залізничну ділянку ще не запустили, хоча Путін обіцяв, що одночасно буде відкрито залізничний і автомобільний міст. Але поки відкрили тільки автомобільний, плюс ще поромна переправа досі працює. Тобто вони щось знають, чого не знаємо ми, адже вони ведуть моніторинг, там же система датчиків стоїть, і вони дивляться, які йдуть просадки. Ми цією інформацією не володіємо.
- Нещодавно місцеві ЗМІ Криму виклали в мережу фотографії, на яких видно, що залізничний підхід до мосту затоплений водою. Звідки там вода?
- З боку Керчі - зсувній схил, і коли йде динамічне навантаження, цей берег потрібно зміцнювати, і незрозуміло, як він буде поводитися. Ви, напевно, пам'ятаєте, як у нас на Москва-ріці хотіли поставити пам'ятник князю Володимиру, на брівці схилу Воробйових гір, а ми ж говорили, що цей пам'ятник спливе в Москва-ріку і ще по дорозі когось зачепить і грохне. Слава богу, вистачило мізків, і його прибрали в інше місце. Тому потрібно буде дивитися, як поведе себе зсувний схил.
Зваяти, звичайно, можна все, але з урахуванням геологічної будови протоки в цьому місці, міст там робити не можна було. Я і Норкіну (Андрій Норкін - російський пропагандист, - "Апостроф") говорив на п'ятиріччя "прихвата" Криму, що міст не простоїть. Він мене запитав: "А що, треба віддати Крим Україні, а міст розібрати?" Я відповів, що, чим швидше, тим краще, і це дешевше обійдеться, ніж його утримувати в робочому стані. До речі, ніхто ж не говорить про експлуатаційні витрати. А скільки це коштує? Ніхто не говорить, а це колосальні витрати!
со стороны Керчи - оползневой склон, и когда идет динамическая нагрузка, этот берег нужно укреплять, и непонятно, как он будет себя вести
- Як впливає на екологію регіону Керченський міст?
- Наприклад, зараз у мене на рецензії лежить стаття "Вплив Керченського моста на зміну якості води в Азовському морі". Написали її хлопці з інституту Ростова. Там робляться цікаві висновки, що будівництво моста вплинуло на погіршення якості води, але не суттєво. Прямо, як у тому анекдоті: ти або плавки одягни, або хрестик зніми. Так само і тут: вплинуло, але не суттєво.
Насправді, водообмін порушений, і, звичайно, дуже серйозно можуть постраждати червонокнижні дельфіни в Азовському морі. Там може бути болото. Якщо процес триватиме, і наноси будуть збільшуватися, відповідно, глибина протоки - зменшуватися, великі судна не ввійдуть, і вся екосистема накриється мідним тазом. Можуть чистити фарватер, але це одна справа, а є ж іще берега, а там вже водорості почали рости, почалося гниття води, змінюється склад. Самі лише проблеми.
Те, скільки вбухали в цей міст фінансів, рівнозначно тому, щоб приблизно 50 років на поромах перевозилися всі вантажі безкоштовно. 50 років! А це ще немає залізничної ділянки, і у скільки вона обійдеться, ми не знаємо.
- У Кремлі кажуть, що до грудня має бути відкрито залізничну ділянку. Це реально?
- Так, це говорив Путін у зверненні до Федеральних зборів. Почекаємо, до грудня не так багато часу залишилося. Хоча залізничну ділянку мали запустити рік тому, а пустять через два роки. Але проблеми будуть обов'язково.
- З'явилася інформація, що міст закриють для проїзду великих вантажів ближче до літа, нібито в Криму очікується сильна спека. На вашу думку, це реальна причина, чи є причини, про які адміністрація Криму не говорить?
- Насправді, міст у прямому сенсі ніхто не відкривав. Що значить відкрити міст? Його навантажують, даючи зосереджене навантаження. Повинні були поставити танки або важкі КрАЗи, навантажені під 40 тонн, і проїхати по мосту. Саме так приймається міст, а потім фахівці дивляться, наскільки він просідає. Це нормально, міст повинен бути навантажений. А що вийшло? Проїхав нібито Путін за кермом КАМАЗа, а всього було 10 КАМАЗів, це приблизно 150 тонн, і вони їхали не суцільно, а в шаховому порядку, та ще й порожні. Слухайте, це ж не приймання моста - не було зосередженого навантаження, повного навантаження на опори, щоб подивитися, що, куди просяде і куди піде.
До речі, поруч із мостом є грязьовий вулкан, який проявляє активність приблизно раз на 8-10 років. Нещодавно по телебаченню показували, що в Азовському морі, ймовірно, спрацював грязьовий вулкан: рибалки прийшли ловити рибу, а там двометрові брили глини вийшли з дна моря, і колосальний глиняний масив став на березі. Там така міць, що міст буде просто знесений.
железнодорожный участок должны были запустить год назад, а пустят через два года
- В одному з інтерв'ю ви розповідали, що палі Керченського моста забили на глибину 55 метрів, хоча потрібно було б на тисячу.
- Палі в 55 метрів - це висота 18-поверхового будинку. Палі довжиною в 18 поверхів, як ви уявляєте взагалі можна забити? Можна знайти такий копер, який починав би бити палю з висоти 18-поверхового будинку, щоб вона йшла строго вертикально, і не було перекосів? Тому такі палі називаються буронабивні. Для цього потрібно пробурити свердловину і залити в неї бетон.
- Виходить, що забити палі на тисячу метрів просто нереально?
- Потужність глин у протоці понад тисячу метрів. Таких паль немає. Той же "Лахта-центр" (хмарочос у Санкт-Петербурзі, - "Апостроф"), там палі проходили на глибину 95 метрів, а зверху - 30-метрова подушка з бетону. А як ви зробите бетонну подушку в протоці?
- Якщо зараз в авральному режимі почати роботи зі зміцнення мосту, можливо його врятувати, щоб він в один момент не обвалився і не постраждали люди?
- Міст складається з частин. Його основа - опори, а на них - полотно. Полотно можна зміцнювати, як хочеш, а ось опори... Що зараз вже можна зробити, якщо палі стоять? Ще поставити? Тоді судноплавства не буде. Адже там одна опора тріснула, але її зміцнили стяжками. Якщо будуть тріщати опори далі, значить, будуть лити бетон і стягувати її. Але в такому випадку опора буде ставати важче і впливати на просідання, і ті палі, які розраховувалися на одну вагу, а виходить інша, стануть просідати. Тут цілий комплекс проблем. Ось є поняття "пекла". У геологічному відношенні пекло - це Керченська протока, де виліпили цей міст. Виліпити можна абсолютно все, навіть ракету з гною, але вона ж не полетить.
