Пандемія коронавірусу за лічені місяці змінила усталений світовий устрій, вплинувши на абсолютну більшість сфер життєдіяльності. Україна, звичайно ж, не стала винятком: падіння економіки, виклики у внутрішній і зовнішній політиці, оборонному та енергетичному секторі найближчим часом відчуватимуться все гостріше. Чи здатна наша країна встояти в цьому штормі і що потрібно зробити для того, щоб не потонути, - на ці питання спробували відповісти провідні українські експерти та економісти в рамках дослідження, проведеного Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.
Економіка. Ця сфера найбільш критично постраждала внаслідок пандемії COVID-19, адже бізнес практично був зупинений. Та й зараз, незважаючи на ослаблення карантину, чимало сфер ділової діяльності знаходяться в анабіозі. Втім, за оцінками експертів, найгірше ще попереду, і реальне зниження доходів і рівня життя українці відчують восени.
Згідно з даними макроекономічного прогнозу уряду, в 2020 році ВВП України впаде на 4,8% (хоча раніше навпаки очікувалося зростання на 3,7%), а безробіття становитиме 9,4%. МВФ малює для України ще менш оптимістичні перспективи: 8,2% падіння ВВП і більше 12% безробіття.
«Прогноз МВФ ближчий до реальності, - пояснює голова Правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта. - Крім того, викликає особливе занепокоєння падіння промисловості, яке почалося ще минулого року, а цього року продовжилося. Пандемія тільки посилила цей процес, адже підприємства зупинялися, люди не ходили на роботу. Можемо констатувати, що експортно-сировинна модель економіки не витримує стрес-тестів. Так, падає і Європа, і весь світ, але Україна ще не відновилася після кризи 2014 року. Поступово наша економіка стискується і примітивізується: замість виробництва складних товарів ми переходимо на схему виробництва і експорту сировини. Ми не бачимо перспективи в такої моделі».
За словами експерта, рятівним колом для української економіки міг би стати радикальний перегляд вітчизняних економічних моделей з прицілом на підтримку національного виробника і скороченням залежності від імпорту.
«Повинен бути економічний курс, який був би акцентований на створенні доданої вартості в Україні, перенесенні виробництв в Україні, а не на експорті робочої сили за межі країни, - вважає Максюта. - Уряд мав би працювати над динамічною моделлю з упором на переробну промисловість і розвиток малого та середнього бізнесу, який більш гнучкий і міг би взяти на себе частину інноваційних рішень в цій новій моделі. Що стосується великих підприємств, то держава повинна була б підтримати ті великі підприємства, які могли б стати міжнародними корпораціями і навіть монополістами на міжнародних ринках».
Втім, стратегічні рішення на економічному полі спершу повинен прийняти Кабмін, а поки уряд навіть не може написати адекватну програму дій, яку б схвалили у парламенті.
Зовнішня політика. Пандемія коронавірусу вплинула і на глобальні політичні процеси. Загострилася конфронтація США і Китаю, посилилася напруженість між США і ЄС, Євросоюзом і Росією.
«Світ став багатополярним. Якщо раніше і була суперечка, то сьогодні вже ані в США, ані в ЄС ніхто цього не заперечує. Так, США і надалі буде найсильнішою державою в світі, але гегемонії США вже не буде в світі», - зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Чалий.
У цій ситуації Україні так чи інакше доведеться балансувати в чотирикутнику ЄС, Китай, США і РФ.
«А за останні роки ми фактично пішли від будь-якого балансу, підпорядкувавши свою політику виключно стратегічним інтересам США і економічним стратегічним інтересам ЄС. США - наш головний стратегічний партнер, це ніхто не ставить під сумнів, але у взаєминах з будь-яким партнером у посткоронавірусному світі, в основі мають лежати національні інтереси України. COVID-19 засвідчив, що в основі міжнародного життя лежать національні інтереси, а не цінності. Навіть країни-члени ЄС на перше місце поставили свої національні інтереси. У цьому контексті Україні потрібна нова стратегія національної безпеки, і нова концепція зовнішньої політики», - резюмував Чалий.
Внутрішня політика. Разом з тим, за словами, доктора політичних наук, експерта МЦПД Ігоря Петренка, трансформації потребує і внутрішня політика країни, адже пандемія коронавірусу актуалізувала системні проблеми країни, які накопичувалися всі роки незалежності: медичну реформу, зруйновану систему протиепідеміологічного захисту.
«Також є велика проблема у взаєминах між центром і регіонами, яка навіть вилилася у відкрите протистояння мерів окремих міст з лідером держави, - констатував Петренко. - Спостерігаємо і погану комунікацію керівників ОДА з мерами: керівники ОДА доповідають президенту і Кабміну, що у них все добре, вистачає тих же засобів індивідуального захисту і апаратів ШВЛ, а потім виходять мери і кажуть, що все насправді погано».
На думку Ігоря Петренка, протистояння регіонів і центру могла б нівелювати зростаюча роль громадянського суспільства.
«Це можна змінити, якщо розвивати громадянське суспільство, якщо буде утворена так звана контреліта демократичного спрямування, готова працювати за новими правилами, а не шантажувати центральну владу», - зазначив експерт МЦПД.
Крім того, особливу роль у формуванні нової політичної дійсності повинен зіграти Офіс Президента.
«Це повинен бути інтелектуальний центр, який би приваблював експертне співтовариство для аналізу ситуації, розробки рекомендацій, щоб передавати їх на рівень уряду і парламенту», - резюмував Петренко.
