В Умані завершується святкування іудейського Нового року - Рош га-Шана, яке в цьому році припало на 18-20 вересня. У цьому сезоні через карантинні обмеження місто прийняло менше 3 тисяч прочан-хасидів, замість звичайних 30-50 тисяч. Підготовка до святкування проходила в умовах політичного протистояння та побоювань уманчан з приводу можливого спалаху в місті COVID-19. "Апостроф" з'ясовував соціально-політичні умови, в яких проходило свято, а також яка кішка пробігла між городянами та хасидами.
Свято з політичним підтекстом
Умань - населений пункт в самому центрі України, який можна назвати "містом п'яти доріг". Щороку сюди їдуть десятки тисяч хасидів, щоб помолитися на могилі засновника брацлавського хасидизму рабі Нахмана та відсвяткувати іудейський Новий рік - Рош га-Шана. У цьому сезоні підготовка до чергового масового візиту стала предметом жорстких політичних баталій. Мер Умані Олександр Цебрій в знак протесту проти приїзду громадян з країн "червоної зони" навіть провів ніч під будівлею Офісу президента.
Був ризик зриву святкувань взагалі, але обмежену групу паломників все ж пропустили в країну.
"За нашими даними, на території Умані перебуває близько 2,5 тис. прочан-хасидів. Частина з них прибула, а частина постійно проживає на території міста. Правоохоронців для охорони порядку було залучено більше, ніж в минулому році. Зараз службу несуть 560 поліцейських. Навколо мікрорайону, де перебувають паломники, діє п'ять пропускних пунктів, на яких перевіряють документи, проводять дезінфекцію та температурний скринінг", - повідомила "Апострофу" інспектор сектора моніторингу Уманського відділу поліції Наталія Мельник.
За даними Черкаської обласної поліції, святкування Рош га-Шана в цьому році пройшло без істотних ексцесів.
Активний учасник місцевої громади брацлавських хасидів Хаїм Хазін вважає, що в цьому році ситуацію з приїздом паломників використовували для піару напередодні місцевих виборів.
"Мені дуже шкода, що хасидів використовували для виборів... Можна було це (організація в'їзду та перебування хасидів в місті, - "Апостроф") зробити інакше, але зараз всі біжать з Умані. Бізнес не хоче вкладати гроші там, де немає стабільності . Мені дуже шкода, що так відбувається, що такими діями псують імідж міста", - заявив Хаїм Хазін, не уточнивши, хто саме використовував ситуацію в політичних цілях.
Критики обмежень (здебільшогоо підприємці, що заробляють на туристах) ще до свят заявляли, що керівництво міста перед місцевими виборами просто імітує турботу про здоров'я уманчан та йде на поводу у "панікерів". Їхні аргументи зводилися до того, що від серцево-судинних захворювань й травм, отриманих в результаті ДТП, в країні вмирає набагато більше людей, ніж від ускладнень, пов'язаних з COVID-19.
У місцевої влади були свої резони для істотного обмеження в'їзду іноземців. Як наполягає міський голова Умані Олександр Цебрій, велика частина городян була проти масового паломництва в цьому році.
"Уманчани одноголосно порушили питання, і я їх у цьому підтримую, що в цьому році можна потерпіти, не заробити цих грошей (від прийому прочан, - "Апостроф"), але головне - життя та здоров'я. Не можу сказати, чи пов'язано це з прочанами чи ні, але сьогодні ми маємо колосальний спалах коронавірусу в місті - понад 90 випадків інфікованих та хворих на COVID-19. Хоча ще пару місяців назад цей показник дорівнював нулю", - сказав в бесіді з "Апострофом" Олександр Цебрій.
Соціальні портрети
Умань - невелике провінційне місто в Черкаській області, в якому всі один одного знають і всі один від одного залежать. У спілкуванні з місцевими чітко відчувається, що вони бояться "наговорити зайвого". Особливо якщо мова заходить про паломників. Хтось просто не хоче здатися грубим і нетолерантним, а хтось побоюється бовкнути зайвого про бізнес "на хасидах", істотна частина якого функціонує в тіні.
Ставлення уманчан до приїжджих багато в чому залежить від того, як часто вони стикаються з релігійними туристами. Найбільш скептично налаштовані жителі мікрорайонів поблизу вул. Пушкіна, де компактно проживають паломники, працівники сфери послуг (продавці, офіціанти, перукарі), працівники ринку, таксисти та перевізники. Вони скаржаться на те, що іноземні візитери шумлять, смітять і грубіянять.
"Хасидів, які приїжджають сюди, можна розділити на три групи. Перша - заможна, культурна та справді побожна публіка. Вони прибувають буквально на пару днів, бо вдома їх чекають сім'я та бізнес. Друга частина - "середній клас", який приїжджає сюди мало не цілими сім'ями. Тут вони живуть і моляться трохи довше, бо їх спонсорує громада. Нарешті третя категорія - це одновірці, яких заможніші хасиди відправили сюди помолитися замість них, оплативши їм дорогу та проживання. Найбільше проблем виникає саме з цим контингентом, бо для них поїздка до Умані - це, передусім, можливість "відтягнутися" по повній програмі. Саме вони конфліктують з місцевими", - розповів в бесіді з "Апострофом" Володимир Т., який працює адміністратором в одному з "хасидських" готелів.
Таксисти та водії мікроавтобусів, котрі доставляють паломників в Умань, можуть годинами розповідати про свій досвід спілкування з релігійними туристами. І далеко не завжди цей досвід позитивний.
"Як і всюди, пасажири серед цієї публіки бувають різні. Одні їдуть спокійно та моляться, інші - скандалять, бешкетують, пред'являють претензії на рівному місці. Деякі з них вельми неохайні, можуть сходити по малій та навіть і по великій нужді просто в салоні автобуса - буквально кожен водій в Умані, яких я знаю, стикався з цим. Багато з них просто терплять, бо треба працювати, але я знаю і таких, котрі висаджували особливо неадекватних пасажирів між Києвом та Уманню", - розповідає місцевий водій автобуса Дмитро Б.
"Хасиди не обслуговуються"
Поширення COVID-19, карантинні обмеження, а також пов'язані з цим соціально-економічні складнощі лише розігріли приховані протиріччя між уманчанами та приїжджими. Городяни побоювалися, що масовий візит прочан з Ізраїлю, який опинився в "червоній зоні", призведе до зростання захворюваності в Умані.
Спалах інфекції гарантовано означає введення жорсткого карантину з усіма пов'язаними з цим наслідками: втрата роботи, зупинка бізнесу, переведення дітей на дистанційне навчання, яким велика частина батьків вкрай незадоволена.
Пару тижнів тому власники одного з кафе в Умані оскандалились, виставивши біля входу в заклад табличку з написом на українській мові та на івриті: "Хасиди не обслуговуються! COVID-19". За скаргою Об'єднаної Єврейської громади, міська поліція завела кримінальну справу за статтею "порушення рівноправності громадян". Господар закладу зізнався, що сам встановив табличку. Свої дії він пояснив нібито прагненням не допустити поширення коронавірусу в місті.
Історія з кафе - тільки вершина айсберга. Як стало відомо "Апострофу" з достовірних джерел у бізнес-середовищі Умані, власники однієї з найбільших міських служб таксі дали наказали диспетчерам і водіям замовлення від хасидів не брати. Власники кампанії вважають, що саме ця група пасажирів нібито некультурно себе веде в салоні і, часом, відмовляється платити за проїзд.
Паралельне співіснування
Наступна причина соціальних непорозумінь - фактичне створення на території міста закритого мікрорайону, який живе за власними правилами і в якому самим уманцям не завжди раді.
Ще років десять тому, жителі мікрорайону навколо вулиці Пушкіна заробляли тим, що здавали житло прочанам. Зараз все трохи інакше. Частина хасидів осіла в Умані на постійне місце проживання і активно веде тут бізнес. Вони побудували свої готелі, ресторани, кафе, магазини, а також супутню соціальну інфраструктуру. Виходить, що тепер на паломниках заробляють самі одновірці, а місцеві здебільшого працюють найманими робітниками. Як наслідок, частина уманчан впевнена, що місто "нічого не отримує" від потоку релігійних туристів, а тому в принципі "неважливо", скільки саме прочан прибуватимуть на Рош га-Шана.
Уманський голова каже, що під час святкування Рош га-Шана місцевий бюджет отримує непогані надходження, але в той же час визнає, що частина бізнесу, який пов'язаний з прийомом прочан, знаходиться в тіні.
"У минулому році під час святкування Рош га-Шана в місцевий бюджет надійшло 7,5 млн гривень у вигляді податків з підприємців, які задіяні в організації святкування. Уманчани також отримують гроші за здачу житла в оренду, надання транспортних та інших послуг. Наприклад, лише на прибирання міста ми витрачаємо 2,5 млн. гривень. Прочани також проживають цілий рік в готелях, велика частина яких не зареєстрована саме як готелі. Податків в місцевий бюджет вони не платять. Частина підприємців-хасидів працює легально та сплачує податки, за що я їм щиро вдячний. Але більша частина працює без реєстрації", - наполягає Олександр Цебрій.
Незважаючи на такий фон, ймовірність соціального вибуху в місті поки залишається невисокою. По-перше, все обмежується бурчанням в соціальних мережах. По-друге, на порушення (як з боку місцевих, так і приїжджих) силові структури реагують досить швидко. Якщо хтось із прочан "засвітився" в хуліганських діях, то його затримують, заводять справу з подальшим видворенням з країни. Саме так сталося з двома бешкетниками, які два тижні тому знесли захисні огорожі, намагаючись прорватися до могили цадика Нахмана.
За місцевими бешкетниками також пильнують. Днями СБУ затримала уманчанина, який в соціальних мережах закликав до вбивства євреїв. На початку вересня група хуліганів пізно ввечері напала на прочанина в районі уманського автовокзалу, кілька разів ударивши чоловіка по обличчю. Зловмисників затримали і завели проти них кримінальну справу за статтею "хуліганство". За останній час інших ексцесів з нападами на хасидів в Умані не було.
