Зустріч генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга та прем'єра Грузії Гіоргі Гахарія в Брюсселі ознаменувалася гучною заявою з боку представника Альянсу. Генсек закликав Тбілісі продовжувати повною мірою використовувати всі можливості для зближення з НАТО, і прямо сказав готуватися до членства. З огляду на те, що раніше риторика Альянсу обмежувалася загальними фразами про підтримку прагнення Грузії в НАТО, то нинішні слова вже вказують на більш чіткі наміри західного військово-політичного союзу прийняти до себе чергового члена. Що змусило НАТО змінити риторику та чи варто Україні очікувати подібного запрошення, розбирався "Апостроф".
Грузія в НАТО стає реальністю?
Грузинсько-натовські відносини почалися ще в 1992 році, коли Грузія вступила до Ради північноатлантичного співробітництва, (з 1997 року - Рада євроатлантичного партнерства, - "Апостроф"). З того часу Тбілісі планомірно йшов на зближення з Північноатлантичним Альянсом. У 2002 році Грузія заявила про своє прагнення стати членом НАТО і про намір розробити індивідуальний план дій партнерства з НАТО, який був узгоджений в 2004 році.
У 2006 році грузинський парламент проголосував одноголосно за інтеграцію Грузії в НАТО. А в 2008 році Грузія провела референдум, за результатами якого за приєднання до Альянсу проголосували 77% грузин. У тому ж році НАТО на саміті в Бухаресті прийняв рішення, що Україна і Грузія будуть членами Альянсу, однак під впливом Росії відмовив обом країнам в приєднанні до Плану дій щодо членства (ПДЧ).
У 2014 році Грузія приєдналася до Партнерства заради миру з розширеними можливостями НАТО, такий же спеціальний статус в поточному році отримала і Україна.
29 вересня 2020 року генсек НАТО Єнс Столтенберг на зустрічі з грузинським прем'єром Гіоргі Гахарієй зазначив, що Грузія є одним з найважливіших партнерів НАТО, що сприяє загальній безпеці Альянсу у багатьох відношеннях, в тому числі завдяки участі у навчальній місії НАТО в Афганістані. Крім того, генсек прямо сказав Тбілісі готуватися до членства.
"Ваша країна вже досягла добрих успіхів у модернізації збройних сил і зміцнення демократії. І я закликаю вас продовжувати в повній мірі використовувати всі можливості для зближення з НАТО. І готуватися до членства. Ми розраховуємо на те, що в наступному місяці вибори в Грузії будуть відповідати найвищим міжнародним стандартам. Це важливо для Грузії і для НАТО", - заявив він.
Так чи є шанс, що членство Грузії в Альянсі вже не за горами? Колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчілава впевнений, що політичне рішення на це існує вже давно, проте залишається один важливий момент.
"Для того, щоб це сталося, потрібна єдина річ, про що давно говорять натовські функціонери і грузинські політики, - це оголосити так званий німецький варіант. Що це таке? Коли при вступі в НАТО, країна офіційно відмовляється від застосування ст.5 статуту НАТО щодо окупованих територій, як ФРН зробила в ставленні до НДР, коли ставала членом Альянсу", - сказав Корчілава в ефірі Апостроф Live.
Як відомо, 5 пункт говорить про те, що напад на одного з членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів Альянсу: "І ось країна з анексованою територією вступає в НАТО і каже, що починає війну з РФ за свою територію, і зрозуміло, що це нікого не буде влаштовувати. Але якщо ти береш на себе зобов'язання не застосовувати 5 пункт щодо окупованих територій, тоді і у тебе з'являється парасолька безпеки - ти стаєш членом НАТО і на твою решту території ніхто претендувати вже не може. Але можливості розв'язати проблему з окупованими територіями ти ставиш на паузу, поки не з'являться нові шляхи їх вирішення", - пояснив грузинський експерт.
"Тобто, як це було у Німеччині. Там була ФРН, яка була членом Альянсу, але не застосовувала 5 пункт щодо НДР, а чекала змін в геополітичній ситуації. І коли це сталося в 1991 році, Німеччина прекрасно скористалася цією можливістю", - зазначив він.
Не згоден з такими доводами директор українського Центру досліджень міжнародних відносин Микола Капітоненко. За його словами, перешкода в прийнятті Грузії в НАТО була аж ніяк не в окупованих територіях, а тому, що є загроза початку військового конфлікту з РФ на самій території Грузії.
Наслідки Російсько-Грузинської війни
"Мова не йде про ситуацію в Абхазії і Південній Осетії, а мова йде про ризики, пов'язані з Грузією. Зрозуміло, що країну, яка за допомогою НАТО хоче повернути втрачені території, ніхто туди не візьме. Але ніхто не захоче гарантувати безпеку самої Грузії, тому що ризик військового конфлікту з РФ залишається високим, а НАТО не хоче на нього йти", - пояснив Капітоненко.
Цей факт, і ще кілька інших, не менш важливих, як вважає експерт, не дадуть Тбілісі отримати членство в Альянсі найближчим часом.
"Навряд чи Грузія незабаром стане членом НАТО через низку причин. По-перше, так само як і в Україні є високий ризик початку збройного конфлікту з Росією. По-друге, ситуація на Кавказі зараз загострена, і додаткові ризики НАТО навряд чи потрібні. І, по-третє, багато в чому майбутнє НАТО буде залежати від результату американських виборів. Раніше була спадкоємність, тобто, хто б не перемагав в Штатах, у НАТО було своє бачення, функція, роль в світі і так далі. Трамп своїми заявами і політикою дещо цю ситуацію поставив під сумнів. І якщо Трамп переможе, майбутнє Альянсу буде туманним, і навряд чи в цій ситуації вони можуть говорити про розширення", - говорить міжнародний експерт.
Тобто, на даний момент шанси у Грузії неоднозначні, з іншого боку, риторика Столтенберга дійсно змінилася, оскільки ще в грудні 2019 року генсек заявляв, що Україна і Грузія будуть членами Альянсу, але визначати точні часові рамки вступу поки рано. А тепер каже про підготовку до членства.
Що могло змінитися
У Грузії впевнені, що в цьому допомогли проведені реформи, які привели грузинську армію до стандартів НАТО: "Ми проводили їх з 1998 року, і на даний момент грузинська армія повністю сумісна з військами країн-членів НАТО. В Грузії немає Генштабу, у нас об'єднані штаби, у нас інша система управління армією. Міноборони Грузії повністю громадянська структура, яка не несе в собі військових навантажень і не займається розробкою якихось документів крім оборонної політики. Але стратегію і тактику оборони розробляє Об'єднаний штаб, куди входять начальники штабів всіх родів військ, які існують в Грузії", - розповідає Корчілава.
З цим згоден і генерал-майор, колишній військовий представник місії України при НАТО Петро Гаращук. За його словами, незважаючи на те що Україна і Грузія одночасно почали свій шлях до членства в НАТО, остання просунулася набагато далі.
"Грузія нас випереджає на кілька кроків. На всіх засіданнях Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони, глав МЗС, начальників Генштабу, ця країна показувала свої реальні результати щодо вступу в НАТО. Тому генсек і зробив таку заяву, що Тбілісі майже готовий стати членом Альянсу. У заявах керівників будь-якої міжнародної організації або провідної держави світу, вивіряється кожне слово. І говорити про те, що Столтенберг прокинувся і просто щось сказав, то ні, так не буває", - сказав військовий дипломат в коментарі "Апострофу".
З іншого боку, експерти не виключають і такого варіанту, що поспішна зміна риторики пов'язана з бажанням НАТО посилювати свої позиції через нагнітаючі обстановку дії РФ.
"Останнім часом Росія тільки підсилює напруженість різними своїми кроками. Тільки почалася війна проти України, РФ почала демонстративні польоти бомбардувальників навколо Європи. Вони часто порушували кордони територіальних вод тих чи інших країн. Посилилася активність російських підводних кораблів. Посилилася активність російських військових в Сирії. Потім події з отруєнням Скрипалів, а зараз отруєння Навального. Загрози застосування ядерної зброї, хоча ніяких підстав для цього немає, адже ніхто не створює загрози Росії. Десь в Європейських лабіринтах зріє невдоволення цим нагнітанням, яке здійснює Кремль. Мені здається, що до тих людей, які формують політику країн-членів НАТО, дійшла думка про необхідність також робити якісь кроки для власного посилення", - заявив в коментарі "Апострофу" голова громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж.
Навчання російських військ
А ось Микола Капітоненко переконаний, що заява генсека Альянсу ніяк не виражає позицію всіх країн-членів НАТО.
"Рішення про членство в НАТО Грузії, України або ще когось приймає не Столтенберг. Такі сигнали повинні виходити від країн-членів Альянсу, принаймні, від найбільших та впливових з них. Нічого схожого не було. Слова Столтенберга, як і будь-якого б іншого генсека на його місці або функціонера, на жаль, не повинні прийматися із зайвою надією. Для прийняття рішення потрібна одноголосна згода всіх країн-членів НАТО, а досягти цього дуже складно", - вважає експерт.
Чого чекати Україні
Як і Тбілісі, Київ також почав свій шлях в НАТО в 1992 році зі вступу до Ради північноатлантичного співробітництва. З того часу українські миротворці були залучені до виконання завдань у складі Міжнародних сил безпеки в Косово, Тренувальної місії НАТО в Іраку, Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Як вже говорилося, в 2008 році на саміті в Бухаресті Альянс прийняв рішення, що Україна, як і Грузія, будуть членами НАТО.
Процес загальмувався з приходом до влади Віктора Януковича, який пішов на поводу у Російської Федерації, визначивши позаблоковий статус зовнішньополітичним пріоритетом України. Але після Революції гідності, а особливо анексії Росією Криму та розв'язування нею війни на Донбасі, Верховна Рада в грудні 2014 року скасувала позаблоковий статус України, а згідно з новою редакцією Воєнної доктрини України, Київ поставив пріоритетним завданням поглиблення співпраці з НАТО. Крім того, курс на повноправне членство в НАТО і ЄС закріплений в Конституції.
У березні 2018 року Україна отримала статус країни-аспіранта НАТО, а в червні 2020-го НАТО надало Україні статус партнера розширених можливостей.
Правда на відміну від Грузії, Альянс поки не давав настільки відкритих посилів про готовність до членства, але Сергій Джердж вважає, що рішення про прийняття обох країн в НАТО буде одночасним.
"До нас можуть бути більш обережними, оскільки на території Грузії конфлікт з Росією знаходиться в глибоко замороженому стані, а у нас російсько-українська війна триває. Але все одно це можливо, і, ймовірно, і Грузію, і Україну розглядатимуть одночасно, якщо буде консенсус в НАТО, а ми продовжимо курс на зближення з Альянсом. Але говорити про якісь терміни, поки не можу. Може трапитися якийсь вдалий геополітичний момент, що це все прискорить процес прийняття України і Грузії в Альянс", - вважає аналітик .
Більш песимістично щодо України налаштований Бачо Корчілава. На його думку, поки у нас не будуть проведені глибинні реформи у ЗСУ, то чекати запрошення не варто. Але якщо робота над реформами продовжиться, то членство Україна зможе набути в найближчій перспективі.
"За наявності політичної волі Україна зможе стати членом НАТО через 5 років, а для Грузії - через 1,5 роки", - сказав він.
Правда, з реформами у нас все не так гладко, вважає Петро Гаращук. На його думку, правова, економічна і військова сфери у нас далекі від стандартів НАТО і Грузія просунулася в цьому плані набагато далі, ніж Україна.
Але і це не головне. Як уже говорив Микола Капітоненко, НАТО не хоче вступати у війну з Росією, а ризик військового конфлікту на території України великий: "Навіть якщо ми раптом відмовимося від Криму і від окупованих територій на Сході, нас не приймуть не тому, що ми б хотіли повернути ці території за допомогою сил НАТО, а тому, що є ризики подальшого зіткнення".
