Клуби густого аерозольного диму на вулицях міст, співробітники епідеміологічних служб в футуристичних костюмах біологічного захисту, знезараження води - так в світі починалася боротьба з пандемією коронавіруса і так вона продовжується досі. В Україні подібних профілактичних заходів ніхто не робив. Максимум, на що спромоглися комунальники в містах країни - це протирати ганчіркою, змоченою в антисептичному розчині, поручні в громадському транспорті. Тим часом, за рекомендаціями ВООЗ, заходи біологічної профілактики є важливим інструментом стримування інфекційних захворювань. Як це відбувається в Україні, розбирався "Апостроф".
Вода
В кінці липня Всесвітня організація охорони здоров'я випустила технічну записку "Водопостачання, санітарія, гігієна та утилізація відходів в зв'язку з поширенням вірусу". У цьому документі містяться рекомендації для країн, щодо впровадження профілактичних заходів в боротьбі з пандемією.
Масштабний блок рекомендацій стосується водопостачання. І хоча в ВООЗ зазначають, що "дані досліджень не дозволяють говорити про здатність вірусу зберігатися у питній воді, безпечне водопостачання має найважливіше значення для попередження передачі інфекцій і охорони здоров'я людини під час спалахів будь-яких інфекційних захворювань, включаючи коронавірусну інфекцію".
Коли навесні в Україні діяв жорсткий локдаун, в "Київводоканалі" заспокоїли споживачів, мовляв, додаткові заходи щодо очищення та знезараження питної води у зв'язку з введенням карантину не потрібні.
Дійсно, ВООЗ підтверджує, що традиційних методів очищення води хлором або ультрафіолетом, цілком достатньо. Однак, за словами екс-глави Держекоінспекції Єгора Фірсова, "традиційні методи" очищення води в Україні і в Європі - це, як кажуть, дві великі різниці.
"І без коронавіруса вода з кранів по всій території не відповідає нормам. Особливо в літній період, коли баланс води падає. Модернізація більшої частини водоканалів країни відбувалася ще за часів СРСР. Всі вони старі. Іноді це XIX і навіть XVIII століття, коли вони взагалі створювалися разом з містами. Способи очищення нашої води застарілі. Якщо в Європі воду з крана можна пити практично скрізь, то у нас навпаки - майже ніде", - пояснює "Апострофу" Фірсов.
Більше того, за словами екс-чиновника, з року в рік якість води в Україні погіршується.
"Водоканали беруть воду з річок для її споживання, але відбувається і скидання шкідливих речовин з каналізації в річки. Наприклад, Дніпро міліє, вода не встигає очищатися і стає все гіршою", - резюмував Єгор Фірсов.
А стічні води, без належної очистки, на думку ВООЗ, несуть потенційні ризики для поширення пандемії. Поки що в ході досліджень, в стічних водах були виявлені фрагменти РНК коронавіруса, не здатні до інфікування. Але мікробіологічний моніторинг стічних вод може допомогти спрогнозувати спалаху коронавіруса, адже вчені Австралійського національного університету дійшли до висновку, що COVID-19 в калі може з'являтися за тиждень до появи перших симптомів інфікування.
"В даний час в багатьох країнах проводяться дослідження щодо виявлення нежиттєздатних фрагментів вірусу в стічних водах і шламі. Дані моніторингу COVID-19 можуть використовуватися, наприклад, для прогнозування випадків різкого зростання захворюваності за 5-7 днів до їх виявлення медичними установами та органами охорони здоров'я", - відзначають у ВООЗ.
В Україні таке дослідження провели лише раз, ще влітку. Були перевірені стічні води водоканалів Києва, Чернігова, Чернівців та Ужгорода. Але, схоже, чиновники й самі не розуміли навіщо це робили. Так, за підсумками перевірки на сайті "Київводоканалу" з'явилося повідомлення, яке заспокоювало киян, мовляв COVID-19 в стоках немає, а значить і заразитися неможливо. Але, зноу ж таки, ж справа не в зараженні, а в моніторингу з метою прогнозування розвитку пандемії.
Утилізація відходів
За рекомендаціями ВООЗ, в рамках біологічного захисту особливу увагу слід звертати на проблему утилізації інфікованих відходів в лікарнях (маски, захисні костюми, перев'язувальні матеріали). Такі відходи необхідно збирати в контейнери з пакетами та знешкоджувати.
"Кращими методами знешкодження є високотемпературна обробка, спалювання в двокамерній печі та стерилізація в автоклаві", - відзначають у ВООЗ. В принципі, так роблять в Китаї та Європі. Більше того, під час кінцевого циклу переробки, попіл від спалювання медичних відходів використовується при виготовленні цементу і тротуарної плитки.
А як в Україні? За оцінками експертів, і без коронавіруса, одне терапевтичне ліжко генерує близько 2 кілограм медичних відходів на добу. Очевидно, що інфекційне ліжко, де лежить хворий на COVID-19, генерує, щонайменше, в два рази більше.
"А це сотні тисяч тонн відходів", - пояснює "Апострофу" доктор медичних наук Сергій Куцевляк.
Куди діваються тони цих відходів? У деяких лікарнях, звичайно, їх спалюють. Правда, спалюють "по-українськи". "Наприклад, в Херсоні біля однієї з лікарень поставили дорогий імпортний спалювач. Але вони ж заощаджують на газі: не допалюють, все чадить, люди пишуть скарги", - додає Куцевляк.
Деякі медустанови укладають договори з ліцензованими фірмами, які зобов'язуються безпечно утилізувати такі відходи.
"Платяться гроші фірмам, які підпорядковані Мінекології та отримали ліцензії начебто на вивезення цих відходів. А за фактом миже дивимось новини майже кожен місяць: МВС знайшли медичні відходи в лісопосадці, знайшли закопані відходи ще десь. Хоча гроші беруться, як за вивезення біологічно небезпечних відходів: від 27 до 120 гривень за кілограм. Це ж величезні суми!", - каже Сергій Куцевляк.
Наприклад, в квітні СБУ виявила фірму, яка уклала з опорними лікарнями договори на утилізацію інфікованих медичних відходів, а за фактом просто вивезла 4 тонни відходів на полігон в Київській області.
"Фірми відходи вивозять, а що вони з ними потім роблять: спалюють або утилізують, це вже ніхто не перевіряє", - нарікає Куцевляк.
Втім, найпоширеніша практика знешкодження медичних відходів в Україні - дезинфікування.
"У нашій системі охорони здоров'я все сумно і проблема з відходами - найбільша проблема, - пояснює "Апострофу" виконавчий директор Національної експертної групи з інфекційного контролю Катерина Сояк. - Справа в тому, що більшості лікарень недоступні фізичні методи утилізації, і ми користуємося найдорожчим, але найнебезпечнішим способом: знезараження хімічними дезінфікуючими засобами. І це створює ризики для персоналу ".
Крім того, це дійсно дорого.
"Вага кубометра халатів - 150 кілограм. Регламент дезінфекції передбачає замочування шляхом занурення. Тобто, потрібно витратити тонну робочого розчину дезінфекційних засобів", - додає Куцевляк.
"Печі для такого спалювання є в дуже обмеженій кількості лікарень: одна-дві на весь регіон. Найчастіше, вони знаходяться в тубдиспансерах і зараз дуже багато лікарень уклали договори з тубдиспансерами, щоб віддавати інфекційні відходи на знезараження, але в будь-якому випадку це порушення правил поводження з медичними відходами, оскільки переміщувати їх в інші установи для знезараження не можна", - продовжує Катерина Сояк.
Дезінфекція
Дезінфекція вулиць, за рекомендаціями ВООЗ, не є ефективною, так само як і установка дезінфікуючих наметів або рамок в громадських місцях. "Зрошення людей дезінфекційними засобами не рекомендується за жодних обставин. Навіть в разі обробки в дезінфекційному тунелі або камері людина, заражена COVID-19, може поширювати вірус під час розмови, а також під час кашлю або чхання", - зазначають у ВООЗ.
Проте, дезінфікуючі рамки встановлюються в громадських місцях країни. Такий пристрій з'явився, наприклад, в столичному університеті Шевченка, педуніверситеті Тернополя і навіть в інфекційній лікарні Одеси.
В плані дезінфекції ВООЗ реально рекомендував ретельно мити руки. На перший погляд - елементарна порада, всї її знають, але справа тут не тільки в особистій свідомості, але й в позиції держави.
"Послуги водопостачання не можна припиняти, якщо споживач не може їх оплачувати", - переконують у ВООЗ.
Українські чиновники ще навесні, в розпал жорсткого локдауна, обіцяли, що під час карантину відключати комунальні послуги за борги не будуть, але насправді все вийшло інакше.
"У нас ЖЕК за борги по квартплаті відключав воду в квартирах, - скаржиться "Апострофу" мешканка села Софіївська Борщагівка Юлія. - Хоча послуги водопостачання не мають ніякого відношення до квартплати і взагалі надаються іншим підприємством. Це незаконно! Проте, співробітники ЖЕКу це робили. Можна, звичайно, звернутися до суду або в поліцію, але поки цю справу розглянуть, пройде кілька тижнів або навіть місяців, а сидіти стільки часу без води взагалі не варіант".
По-друге, "скорочення можливого ризику поширення COVID-19 в цивільних будівлях, наприклад, в житлових будинках, офісних приміщеннях, навчальних закладах, спортивних спорудах або ресторанах, як і раніше залишається актуальним завданням", - переконують у ВООЗ.
У дебюті пандемії в Україні цим займалися: дезінфікували громадський транспорт, зупинки, під'їзди житлових будинків ...
"Але зараз ніхто нічого не робить", - нарікає епідеміолог Олексій Галімський, коментуючи ситуацію "Апострофу". За словами експерта, вся справа у відсутності контролю.
"Процес дезінфекції повинен хтось контролювати. Наприклад, що відбувається із санітайзерами для рук. Якщо зайти в звичайний супермаркет, то там стоїть на столі якась незрозуміла субстанція на воді незрозумілого складу та походження з легким запахом хлорки. Хто її допустив до дезінфекції рук? " - додає Галімський.
Теоретично, контролювати якість антисептиків повинна Держпотребслужба. Але чиновники цього відомства можуть припинити тільки продаж фальсифікату.
"Якщо буде звернення до нас щодо продажу недоброякісного товару, то ми будемо вживати всіх необхідних заходів та передамо інформацію в МОЗ", - пояснив "Апострофу" начальник столичного управління Держпотребслужби Олег Рубан.
А ось якщо фальсифікат розлили в тару і пропонують їм дезінфікувати руки, наприклад, на вході в супермаркет, то проконтролювати якість антисептика... просто нікому.
"Це взагалі за межами закону. Але немає таких заходів, щоб проконтролювати, що саме використовується в цій послузі", - резюмував Рубан.
Що вже казати про магазини, якщо в пастку потрапили навіть в КМДА. Ще у травні Департамент соціальної політики КМДА закупив у приватного підприємства антисептиків на 19 мільйонів гривень, а пізніше співробітники Нацполіціі з'ясували, що столичні чиновники придбали фальсифікат незрозумілого походження та використовували його з травня по жовтень.
