Наприкінці січня Верховна Рада ухвалила в першому читанні контраверсійний законопроект №3196-д, який стосується змін до діяльності Служби безпеки України. Ним пропонується провести демілітаризацію служби, а також її скорочення та суттєве обмеження функціоналу. Про те, чому реформування СБУ потрібне, але не в запропонованому вигляді, розповів радник голови СБУ Андрій Василенко. "Апостроф" наводить витяги з його виступу на YouTube-каналі Cafe Elephant.
Чому СБУ не хоче займатися економікою
У першу чергу, наголошу – СБУ не розслідує економічні злочини (це чітко встановлено 216 статтею КПК), служба займається більш глобальними питаннями, а саме захистом нашої економіки від іноземних спецслужб, терористичних організацій, саботажу, диверсій та подібних загроз. Але склалася практика, коли прокурори і слідчі інших правоохоронних органів, зокрема, НАБУ і податкової поліції, а також поліції, мають право доручити співробітникам СБУ брати участь у розслідуваннях злочинів, непідслідних СБУ. Звідси і картинка на телевізорі, коли часто на місці події стоять люди з надписами СБУ на спинах. Поряд стоять люди без написів – це слідчі поліції, або прокуратури, які і залучають СБУ.
Коли справи резонансні, і в прокурорів є побоювання, що виникнуть проблеми, зокрема, з недовірою, то залучається СБУ. До речі, якщо ми подивимося останні соціологічні дослідження Центру Разумкова, то довіра до СБУ – найвища з усіх правоохоронних органів. Тому прокурори, аби справа рухалася, намагаються долучати нас.
Важливий нюанс: якщо ми під час контррозвідувальної діяльності через агентуру виявляємо загрозу, але це не загроза державній безпеці, а економіці – то ми інформуємо про це компетентні органи і передаємо матеріали в інші слідчі органи за підслідністю. Але оскільки наші оперативники вже почали розслідувати, і за цим стоїть наша агентура, то склалася практика "ви починали, ви і закінчуйте". Але це нас не дуже влаштовує.
У багатьох випадках контррозвідувальна операція не закінчується судом чи гратами. Нам треба ліквідувати загрозу. А тому розслідувати те, що не стосується державної безпеки – хоча ми його і починали – ми не хочемо.
Тому в одному з законопроектів, які стосуються реформування СБУ, закладена норма, що всім прокурорам окрім генпрокурора, а також іншим правоохоронним органам, забороняється доручати брати участь у розслідуваннях слідчому апарату і оперативникам СБУ. Це була наша ініціатива. Ми самі дистанціюємося від цього. Час, коли треба було займатися економікою, як це робив "К", пройшов.
Що ж до аргументу про "тиск на бізнес", то якщо на базі податкової поліції планують створити орган, який повинен опікуватися економічними злочинами, то про яке усунення тиску на бізнес може йти мова? Це ясно всім, хто займається бізнесом практично, а не "розганяє зраду" в соцмережах.
Досудове розслідування – чому ця функція потрібна
СБУ здійснює і повинна здійснювати досудове розслідування злочинів проти безпеки держави. Я не буду перелічувати країни, де спецслужби мають функцію досудового розслідування. Це і Штати, і Німеччина, і країни центральної Європи. Утім, у першому читанні деякі депутати заклали норму про припинення досудового розслідування (СБУ, - ред.) до 2024 року. Тільки в законопроекті немає відповіді, а хто це буде далі робити. Передавати ці функції нема кому. Мусувалася думка у ЗМІ – цим має займатися ДБР. Але в ДБР на всіх групах і нарадах підтверджують, що вони не хочуть, не готові це робити. У них інші функції.
Нам кажуть: спецслужба не може виконувати правоохоронну функцію, основна з яких це досудове розслідування. Добре. А ДБР може його виконувати? Адже що виходить на практиці: починаємо ми – збираємо матеріали, працює наша агентура, оперативні співробітники. Потім передаються докази слідчому – причому незрозуміло, якого відомства. Але ж що далі? Слідчий повинен взяти цей матеріал і перетворити його на кримінальне провадження. Але те, що зібрано під час контррозвідки, і це в усіх державах – не тільки в нас – не може бути доказом в кримінальному провадженні. Тобто цьому слідчому треба почати з нуля, і якимось чином це зробити. Якщо це слідчий з СБУ – то тут є своя система взаємодії, і оперативників, і агентурних структур. Якщо це слідчий, наприклад, того ж ДБР, то жодна спецслужба іншому органу свою агентуру не покаже і не "засвітить". І це дуже велика проблема, і в ДБР це розуміють, тому вони і займають таку позицію.
Я неодноразово ставив питання авторам цієї норми – а яка мета скасування права досудового розслідування? Адже кожен закон повинен мати ціль. Відповідають наступним чином – тому що це невластива функція. Але невластива кому? В багатьох країнах світу слідство у спецслужбах є. Хоча я згоден з тим, що його потрібно обмежити і ввести запобіжники, щоб не використовувалася перекваліфікація статей під час розслідування.
Водночас я ні в якому разі не кажу, що СБУ, як і інші органи – безгрішні, і що у нас немає проблем. Але для їх вирішення існують інші механізми. Кожен день в ЗМІ з’являються повідомлення по незаконні дії інших правоохоронних органів. Наприклад, по поліції – можна згадати той самий Кагарлик. Так що – після цього поліцію треба позбавити функції досудового розслідування, заборонити опитувати свідків чи охороняти громадський порядок? Ця логіка не спрацьовує. Так, як і в будь-якій країні,в нас також, є зловживання. І зі зловживаннями треба боротися. З ними повинні боротися і те ж саме ДБР, і наша внутрішня служба безпеки, суди, прокуратура.
Інша справа, що досить важко на перших стадіях відрізнити один склад злочину від іншого. Але знову ж таки, якщо правильно поставлена робота, то далі все встає на свої місця. Я завжди наводжу приклад – якщо неправомірна вигода отримується як "відкат" просто тому, щоб отримати "відкат" - це справа НАБУ, поліції тощо. Якщо неправомірна вигода отримується за злив інформації, яка становить державну таємницю іншій спецслужбі – це вже наша справа. І якщо ми встановимо ці запобіжники і цей "водорозділ", все буде нормально.
Хто має протидіяти організованій злочинності
Усі основні спецслужби світу займаються протидією – не боротьбою – а саме протидією організованій злочинності. Чому свого часу у Сполучених Штатах було створено ФБР? Бо поліція за визначенням не може боротися з ешелонованою організованою злочинністю, з організованими злочинними співтовариствами. Вони мають свої банки, легальну економіку, свою розвідку і контррозвідку, своїх політиків та правоохоронців. Коли такі угрупування набирають силу, поліція з ними не може боротися. І не тому, що вона – погана чи якась не така, а тому що поліція розслідує конкретні злочини. В силу специфіки своєї роботи поліція у будь-якій країні світу не може побачити всю картину. Для цього треба проводити контррозвідувальну операцію: агентура, структури прикриття – це абсолютно інша методика.
Так історично склалося, що вся система пострадянської організованої злочинності перебуває під контролем російських спецслужб. І вони її використовують, як один з досить ефективних інструментів для дестабілізації політичної ситуації, економіки, фінансової сфери, замовних акцій в Україні тощо. Ще до 90-х років КДБ дуже ефективно впроваджувалася в систему організованої злочинності, яка тоді ще тільки зароджувалася, а наслідувало йому ФСБ. Тому протистояти цьому, це – справа не поліції, це наша справа.
Це не означає, що СБУ повинна йти шляхом: контррозвідка – оперативно-розшукова діяльність – кримінальний процес – суд – вирок – тюрма. Це не є протидією організованій злочинності у сенсі роботи спецслужби. Згадаю відомий і дещо заношений приклад – Аль Капоне посадили за несплату податків, але документували його зовсім за інші речі.
Чи осилить бюджет скорочення СБУ
Ще одна ідея "реформаторів" СБУ – скоротити чисельність. Мета скорочення? Єдине моє пояснення – хотіли просто скоротити арифметично двічі склад служби. З огляду на це є кілька моментів, які викликають зауваження щодо цієї ініціативи.
По-перше, скорочення на половину, за моїм досвідом реорганізації різних державних органів, викликає дуже цікавий ефект – починається боротьба двох людей за одне місце. Я не зовсім розумію такий підхід.
По-друге, склад СБУ становить наразі приблизно 20 тисяч осіб. Ця цифра формувалася з розрахунку від кількості завдань, навантаження, а також сил і засобів, які використовують проти нас. Загальна кількість ФСБ Росії та КДБ Білорусі становить 220 тисяч осіб. Не всі займаються Україною, але якщо цю цифру розділити на п’ять, отримаємо відповідну цифру.
По-третє, у законопроекті, який чекає на друге читання, встановлено термін у три роки на відповідне скорочення. З точки зору Мінфіну, це не зовсім реально з тим станом бюджету, який є зараз. У чому проблема? При звільненні людей з військової служби, яку люди проходили в СБУ, треба платити вихідну допомогу, невикористанні відпустки, всі соціальні гарантії у відповідності до закону. Якщо порахувати ці суми та помножити їх на умовні 10 тисяч звільнених, вийде від 6 до 10 мільярдів гривень.
З огляду на це, ми просимо закласти період 7 років для скорочення. Воно відбуватиметься природнім шляхом: люди йдуть, звільняються – за вислугою, за пенсією, переходять на іншу роботу. І ми спокійно досягнемо результат – без надриву.
СБУ без погонів і голосу
Аналогічна проблема - з ідеєю демілітаризації СБУ. Тут є дві складові.
Перша – це Конституція України. Стаття 85 чітко зазначає, що СБУ – військове формування. Водночас стаття 17 стверджує, що державну безпеку забезпечують лише правоохоронні органи та військові формування. Якщо СБУ стає ані військовим, ані правоохоронним органом, до державної безпеки вона згідно з законом немає жодного відношення.
Друга проблема – демілітаризація під час війни – це "цікава" думка. Тому закладена компромісна модель: далеко не всі у спецслужбі повинні бути військовослужбовцями, а закладено концепцію введення спеціальних звань. Тобто, наприклад, лейтенант поліції це звання спеціальне, а не військове. Це є і в ДБР, і НАБУ. Є інша думка – давайте, мовляв, залишимо з військовими званнями лише контррозвідку та "Альфу". Але тоді інші наші оперативники не працюватимуть в зоні ООС. А це нонсенс…
Робота на дієвий результат
На жаль, до нас, попри те, що ми говоримо аргументовані речі, не дослуховуються. Я не розумію, чому не враховується голос СБУ. Є досить багато депутатів – і це видно по таблиці депутатських пропозиціях, які надійшли до другого читання – які усвідомлюють і розуміють небезпеку законопроекту. Це – люди професійні, зокрема, і з правоохоронного комітету. Вони звертають увагу на це і займають певну позицію.
Утім, є спроби дискредитувати позицію Служби безпеки України з боку певних активістів. У Facebook чомусь деякі правки народних депутатів назвали лобізмом з боку СБУ. Хоча варто зазначити, що там багато правок від членів робочої групи, які займали відповідні позиції з самого початку обговорення. Там справді певні думки співпадають з тим, що ми кажемо. Але ж не тільки ми маємо професійний досвід і здоровий глузд.
Більше того, виникає питання: чому проводиться така лінія – все що робиться, впроваджується і співпадає з позицією служби, є негативним апріорі? Це технологія, на яку я надивився з 2015 року. З’являється теза про те, що все що впроваджується державою – від лукавого, а держава – погана, державні службовці, державні органи – погані. А отже все, що вони кажуть – погане. А що гарне? А це те, що кажуть так звані представники громадськості. Я нічого не маю проти активістів. Більш того, у 2014 році активісти врятували країну. Утім, замість тих хто врятував, заходять інші люди, які до доброчесних активістів не мають жодного відношення, а підіймають якісь гасла. Це чистий большевізм – "мы старый мир разрушим до основанья а затем…". Звучать радикальні гасла, але нікого не цікавить, що буде в результаті (звісно крім власного піару).
Критики СБУ, розшукуючи правки нібито "від" служби, знайшли їх кілька десятків, тоді як деякі інші депутати, лояльні до них, зареєстрували по кілька сотень правок. Якщо порахувати, опублікованих правок, які нібито підготувала СБУ, там кілька десятків, до п’ятдесяти. І це називається лобізмом. Але ж загалом правок – 2000. І є депутати, які внесли 300 правок, але це чомусь лобізмом не вважається.
