У розпал війни в Україні триває судова реформа, проведення якої є однією з умов євроінтеграційних процесів. Утім, все ще неповноважним є ключовий орган суддівського самоврядування – Вища рада правосуддя. Для кворуму не вистачає 8 членів – рівно стільки має призначити З’їзд суддів України, який має отримати рішення Етичної ради щодо потенційних кандидатів. У громадськості є серйозні питання до більшості з них. Окрім традиційних проблем з походженням майна чи винесенням неправосудних рішень, занепокоєння виникають і щодо прямих зв’язків низки кандидатів із країною-агресором та її приспішниками.
Вища рада правосуддя – це орган, який має виняткові повноваження щодо звільнення та призначення суддів. Рада складається з 21 члена, 10 з яких є суддями, або суддями у відставці (їх призначає З’їзд суддів), по двоє – представники Президента України, Верховної ради України, З’їзду науковців, З’їзду адвокатів, Конференції прокурорів. Ще один член ради – голова Верховного Суду за посадою.
Наразі ВРП є неповноважною: після попереднього очищення цього органу лишилось працювати лише четверо членів, ще двох призначив парламент, одного – З’їзд науковців. Для кворуму – а отже і для розблокування продовження судової реформи – потрібно ще 15 осіб. 8 вакансій, що залишилися, може заповнити найближчим часом З’їзд суддів.
"Шорт-лист" для суб’єктів призначення готує Етична рада – новий орган, який наполовину складається із іноземних експертів, і який повинен "відсіювати" недоброчесних кандидатів. Наразі співбесіди з кандидатами вже завершено, свої рекомендаціїї щодо кандидатів Етична рада має надати З’їзду незабаром.
У громадських організацій, які традиційно займаються перевіркою доброчесності кандидатів на такі посади, фаворитів немає: "обирати фактично нікого", написали на сторінці Центру протидії корупції у Facebook. Окрім традиційних питань до походження нерухомості, автомобілів чи коштів на рахунках, а також до неправосудних рішень чи конфлікту інтересів, занепокоєння також викликають і контакти низки кандидатів із країною агресором. Очевидно, що таких претендентів вартувало б перевірити Службі безпеки України і тільки після цього в принципі давати їм доступ до конкурсу.
Російський слід
Згідно із дослідженням, яке провели Фундація DEJURE, Автомайдан і Центр протидії корупції, щонайменше четверо потенційних кандидатів до Вищої ради правосуддя мають зв’язки із російською федерацією. Це суддя Господарського суду Кіровоградської області Наталія Коваленко, суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко, суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова та суддя Херсонського окружного адмінсуду Олена Ковбій. Експерти відзначили, що кожен з цих претендентів має або родичів в росії, або відвідував цю країну, або має відповідні бізнес-контакти.
Так, згідно із даними дослідження, брат судді Ковбій проживає у росії та працює генеральним директором ТОВ "ИТЕК Транс", яке займається вантажними залізничними перевезеннями. Слід додати, що сама Олена Ковбій після початку повномасштабного вторгнення виїхала з території окупованого Херсону і вступила до лав Вінницької тероборони.
Брат судді Тетяни Бондаренко є громадянином росії, а сама суддя регулярно здійснювала подорожі до країни-агресора уже після вторгнення в 2014 році. Суддя Бокова, її донька та батьки часто відвідували тимчасово окупований Крим після березня 2014 року. Вона та її близькі родичі володіють майном на тимчасово окупованій території. Громадянином рф є батько судді Коваленко. Попри те, що вона стверджувала, що не підтримує з ним зв’язок, суддя раніше оформлювала на себе його автомобіль і видавала йому довіреність на користування ним.
Юлія Бокова
У деяких інших кандидатів також можуть бути опосередковані або приховані сентименти до росії. Зокрема, голова Другого апеляційного адміністративного суду Геннадій Бершов був доповідачем у резонансній справі з позбавлення статусу почесного громадянина Харкова російського бізнесмена Павла Фукса та члена Ради Федерації Олександра Шишкіна (голосував за анексію Криму і вторгнення в Україну). І ухвалив рішення проти позбавлення їх такого статусу (це була позиція екс-мера Геннадія Кернеса).
Геннадій Бершов
Попри розпал війни з росією, наявність зв’язків з країною-агресором з незрозумілих причин не є вагомим формальним критерієм для "відбракування" кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя. Автори дослідження таку інформацію виносять в розділ "додаткових фактів". Звісно, за суддями-претендентами тягнеться і без того довгий шлейф сумнівних діянь та зв’язків. Однак часто "майнові" питання відбіркові комісії чомусь воліють ігнорувати. А от "російський" фактор – це очевидно питання політичне, пов’язане із національною безпекою і обороною країни. Тому у разі, якщо такі судді пройдуть фільтр Етичної ради, можна буде ставити питання про компетентність уже останньої.
Бізнес-контакти і політичні зв’язки
Додатково до родинного "російського" сліду, деякі кандидати також мають у своїй біографії "політичний" досвід роботи, яка потенційно могла бути пов’язана із країною агресором.
Наприклад, дружина судді Суворовського райсуду Одеси Вадима Кисельова довгий час працювала в структурах скандальних одеських підприємців Бориса Кауфмана та Олександра Грановського. До призначення суддею в компаніях бізнесменів працював і сам кандидат.
***
Попри те, що в цей перелік потрапили лише найбільш одіозні і "ризиковані" з точки зору потенційної загрози національній безпеці кандидати, експерти визнають, що обирати Етичній раді особливо не буде з кого. З огляду на це основною задачею стає не відібрати найкращих, а принаймні не допустити до голосування найменш підходящих претендентів. Крім того, задля зниження ризику потрапляння в органи рівня Вищої ради правосуддя потенційних колаборантів і зрадників, питання зв’язків із російською федерацією кандидатам в анкетах і на співбесідах вартувало б ставити одним із перших, передаючи потенційно небезпечних на перевірку до СБУ.
