Що зараз відбувається на лінії фронту та яку нову тактику окупанти використовують на Бахмутському напрямку - в ефірі Апостроф TV розповів військовий аналітик, ветеран українсько-російської війни ОЛЕКСІЙ ГЕТЬМАН.
– Зараз ми спостерігаємо тактичну паузу, пов'язану з погодними умовами. Чи тільки в цьому особливості нинішнього періоду? Чи є інші чинники, що впливають на ситуацію?
– Звісно, є й інші чинники, а не тільки погодні умови. По багнюці важко пересуватись гусеничною технікою, тому вести наступальні бойові дії вкрай важко. Але один чинник не може впливати на таку об’ємну річ. Завжди є інші чинники, але треба розібратися, в яких відсотках і що впливає. Важко підрахувати, як впливають погодні умови. Є також велика кількість мобілізованих із рф, яких кидають на забій, як гарматне м’ясо. Це теж може вплинути на наступальні дії, адже дуже велика кількість людей проти нас. Але ці люди недосвідчені, не вміють воювати, і нам доводиться їх утилізувати.
Читайте: Під Бахмутом все у дірах, і не як у швейцарському сирі, а як у ситі – боєць "Свободи"
Швидше за все, нам дадуть додаткове озброєння. Ми отримали мовчазну згоду використовувати далекобійну зброю. Але ми захищаємо свою землю і маємо право знищувати військові об’єкти, з яких атакують нашу країну. Тому не важливо, де знаходиться летовище – в Україні чи росії. якщо звідти атакують нашу країну, то ми маємо право ту точку знищити за правилами міжнародного права.
– Ми розуміємо, що зараз тактична пауза. Не завмирання – бо, зокрема, у Бахмуті йде постійний бій. Але лінія фронту при цьому не рухається. Колісна техніка не проходить, навіть не дуже добре проходить гусенична. Однак в цей же момент трапляються пожежі на військових складах або аеродромах на півдні Запоріжжя на російських складах і аеродромах на території Кримського півострова. За цей час відбувається атака українськими безпілотниками на аеродроми в рф, звідки злітала стратегічна авіація. За цей же час відбувається мобілізація в росії і донавчання мобілізованих у Білорусі і, можливо, відбувається налагодження постачання безпілотників і ракет з боку Ірану. Ця пауза, коли фронт не рухається, більше на руку кому?
– На жаль, вона більше на руку рф. Американський інститут дослідження війни, багато наших експертів, зокрема керівництво Генштабу говорять, що вона дає можливість росії краще підготуватись, перегрупуватись і все зробити, що їй треба. Щойно налагодяться погодні умови, нам потрібен наступ, доки вони не встигли оговтатись. Сама рф намагається провести цю війну на виснаження, щоб вони були в змозі краще підготуватись. В будь-якому випадку, не можна давати їм цього зробити. Щойно похолоднішає, наступ треба продовжити, бо вони демотивовані, дезорганізовані і в нас велика можливість звільнити чимало територій до кінця цього року.
З приводу атак углиб рф – у нас були Ту-141, Ту-143. Це стара техніка, яку ми використовували як цілі для тренування наших ППО. У нас їх близько півтори сотні. Це не дуже багато, але може вплинути на ті летовища, які ми можемо атакувати. У нас працює дуже добра армія інженерів, багато людей у ЗСУ прийшло з науково-дослідних інститутів, які розробляли нам ракетну техніку і таке інше. Це досвідчені люди. І модернізувати на колінах, покращити якість цих "стрижів", якими атакували летовища російські - це цілком можливо. Очікуємо подальших ударів углиб російської території. Але ми не порушуємо законів і звичаїв війни. Атакуємо лише військові об’єкти, з яких атакують нас. Ми не порушуємо гуманітарного права. А росія вже порушила дуже багато, ще й з військовими злочинами. Вони порушили майже всі перераховані там пункти. Не можна допитувати навіть цивільне населення про пересування військ.
Ми маємо отримати два потужних БПЛА, "Сірий орел" і "Жнець", які використовують збройні сили США. Це дуже потужна річ – не камікадзе, та вони можуть нести певну зброю. Це далекобійні пташки.
– На Бахмутському напрямку змінили тактику і почали формувати штурмові загони. Що можемо протиставити ворогу?
– Тактика вести бойові дії невеликими групами – одна атакує, інша прикриває. В чому перспектива цих невеличких груп? На відміну від батальйонно-тактичних груп, де зосереджено 800-1000 людей і певна кількість важкої техніки.
Ці групи – це самостійна бойова одиниця, що може виконати певне завдання, яке відрізняється від завдання БТГ. Я би не сказав, що вони вдало це використовують. Командири цих невеличких підрозділів мають право самостійно вирішувати тактичну задачу безпосередньо на полі бою, як і що їм робити. У нас це відпрацьовано: невеликі групи мають між собою зв’язок, і вони комунікують між собою, погоджуючи певні дії. У рф по іншому: все одно потрібна команда згори, і коли вона дійде до безпосередньо туди, звідки доповіли, і в зворотному напрямку, ситуація на полі бою може змінитись, і тоді це вже не матиме сенсу.
Також вони починають використовувати українських полонених. Випускають уперед, щоб вони розмовляли українською мовою, нібито це просто повертається наша розвідгрупа, а позаду йдуть вагнерівці-кадировці. Цю інформацію обов’язково треба перевірити, але люди з різних джерел говорять про це.
Зараз на Бахмутському напрямку використовують навіть ручні гранати, що кидаються на 25-30 метрів. Ближній бій, ледь не рукопашний. Тому вони почали використовувати невеличкі штурмові групи і україномовних людей.
Ви ж пам’ятаєте, коли путін сказав: ми поставимо попереду жінок і дітей, а позаду стане наша армія. І подивимось, як українці будуть по них стріляти. У нас навпаки – попереду стоїть армія. Цим ми і відрізняємось.
– Вони навіть для своїх військових використовували дула автоматів позаду, у спину, аби передові загони не відступали від позицій.
– Вони розстріли використовують, щоб мотивувати таким чином інших – дезертирів. Говорять, там навіть дві лінії стоять кадировців і вагнерівців, не даючи людям відступити.
– Щодо північного напрямку. Вторгнення з Білорусі вже дуже малоймовірне, вважають у Інституті вивчення війни. Як ви вважаєте, цей напрямок залишається безпечним?
– Столтенберг говорив, що є велика небезпека того, що війна між росією і Україною може перетворитись у європейську чи навіть світову війну. Мовляв, вони ведуть війну не з Україною, а усім західним світом. Тому їм важливо показати для російського внутрішнього споживача, що не вони напали, а на них напало НАТО. А вони за великим рахунком захищаються. Потім можна буде підняти гасло "Вставай страна огромная", щоб усі пішли на війну захищатись від нападу.
Тому Білорусь може бути використана щоб атакувати не Україну, бо там зводно-опорні, ротно-опорні пункти, заміновані мости, дороги, шансів просунутись у них майже нема. Якщо вони і підуть, то не на Київ, а на Волинь і Рівненську область. А може і Польщу. Може, вони хочуть спровокувати й подивитись, як реагує НАТО. Це буде не повномасштабне вторгнення, а певна провокація біля кордону, і вони дивитимуться на реакцію. Вони подивились на реакцію ракети в Польщі – реакція була така, як була. Вони ж не зовсім прибацані і розуміють, що, якщо підуть у бік Києва, то шансів у них немає.
– Днями Зеленський розповів, що у розмові з Байденом підняв питання посилення української системи ППО. І Білий Дім оголосив про новий пакет допомоги Україні на 275 млн доларів для посилення протиповітряної оборони, зокрема проти російських безпілотників. Як ви оцінюєте перспективи - коли, скільки і яких систем ми можемо отримати?
– Там ще 150 генераторів, машини швидкої допомоги, багато набоїв та елементів для вже існуючих у нас зенітно-ракетних комплексів. Вони виходять з ладу, їх треба ремонтувати, сам ЗРК без ракети не може знищити ціль, тому ракета дуже важлива.
У нас люди вважають, що є чарівні ЗРК. Чомусь усі люблять цей Patriot і вважають, якщо нам дадуть якусь дивну зброю, то ми одразу переможемо. На жаль, це не відповідає дійсності. Від зенітно-кулеметних комплексів до потужних ЗРК великої дальності - це все багатоешелонована протиповітряна оборона. Різні ЗРК малої та великої дальності, навіть переносні ЗРК дуже потрібні. Тому що різні цілі, які нас атакують, знищуються різними ЗРК. Немає універсальних комплексів, які можуть знищувати починаючи від БПЛА, закінчуючи стратегічними бомбардувальниками Ту-160. Для різних цілей – різна зброя.
З того, що нам передають - то поки що цих ЗРК небагато. Важливо, щоб погодили з німецьким "Гепардом", так само важливі зенітно-кулементі комплекси Scanex тощо. Але правильно каже Зеленський, що нам не треба зосереджуватись на назві якогось комплексу. Будь-який, навіть застарілий, який планують зняти з озброєння – нічого страшного, давайте нам. Справа навіть не в якості комплексів, а кількості. Чим більше буде комплексів, навіть не дуже сучасних і потужних, тим більше у нас буде можливостей збивати ракети, що нас атакують. Ось що дуже важливо.
– Здається, з ракетами нашим ППО вдається краще впоратись, ніж з безпілотниками. Чому так?
– Майбутнє воєн, в усякому разі такої війни, як зараз відбувається в Україні, не за ракетами, а за безпілотниками. В 2019 році нафтовидобувні і нафтопереробні заводи в Саудівській Аравії були атаковані з Ємена саме безпілотниками. Захищали ці заводи якраз комплекси Patriot. Вони не змогли впоратися з безпілотниками, які завдали великої шкоди.
Дивіться, є інженери, які розробляють ракети, а є ті, хто розробляє ракети проти цих ракет. Відбувається інженерне змагання. Люди зайшли вже в нанотехнологію, тобто відбувається підсвідоме змагання.
А ті ж "шахіди" - це така проста річ, як граблі: на ній стоїть моторчик від мопеда, і воно летить. Дуже сучасна техніка не розрахована на те, щоб перехоплювати ці літаючі казна що. Але ця гидота, що летить, може нести якийсь фугас, який може завдати великої шкоди, як от в Одесі.
Що з цим робити? Є зенітно-кулеметні комплекси, які розраховані саме на боротьбу з БПЛА. А та ППО, що дісталась нам у спадок від Радянського Союзу, в часи Холодної війни була розрахована на боротьбу з міжконтинентальними балістичними ракетами – з літаками, бомбардувальниками і винищувачами ворога. Ця ЗРК адаптована для боротьби з ракетами, зокрема крилатими і стратегічними. Про БПЛА тоді взагалі ніхто не думав.
