Українці, які здобули середню освіту на тимчасово окупованих територіях, зможуть продовжити навчання у будь-якому з підконтрольних офіційному Києву регіонів. Верховна рада ухвалила у другому читанні відповідний законопроект №9591 "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України". Наскільки дієвим буде цей закон – з'ясовував "Апостроф".
Краще пізніше, ніж ніколи
Після анексії у 2014 році Криму та окупації частини Луганської та Донецької областей доступ до української освіти для молоді, що залишилася на окупованих територіях, було заблоковано. Вже понад дев'ять років сотні тисяч українських дітей, які проживають в окупації (лише в Криму на момент анексії там отримували освіту близько 210 тисяч учнів загальноосвітніх шкіл), змушені здобувати освіту на територіях, підконтрольних Москві. З усіма наслідками, насамперед – мовними та ідеологічними.
Читайте: Студентів буде менше: які зміни прийнято і чого чекати з наступного року
Звичайно, атестати про здобуття середньої освіти, видані на окупованих територіях (які зараз, на жаль, трохи розширилися), в Україні не котуються. І ця ситуація, у світлі майбутньої деокупації, викликала донедавна чимало тривожних питань. Насамперед, у правозахисних організацій, які ще у серпні підписали Звернення щодо забезпечення освітніх прав мешканців тимчасово окупованих територій України.
"Як сотні тисяч українських громадян, які жили в умовах окупації, будуть працевлаштовані? Як вони продовжать навчання і зможуть реінтегруватисяв освітній, культурний та правовий простір України без ключових документів, які підтверджують їх знання?" , – ставить у розмові з "Апострофом" риторичне запитання виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко.
Ухвалений законопроект №9591 запроваджує механізм підтвердження знань, які молодь вимушено отримувала на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, запроваджується система атестації для визнання результатів освіти. Тут необхідно наголосити – не самих документів про освіту, які в Україні та інших цивілізованих країнах вважаються "фільчиною грамотою", а саме знань. Це як за аналогією з часами Радянського Союзу, коли емігрант навіть із найчервонішим дипломом радянського зразка мав підтвердити свої знання – бо якість навчання в СРСР була всім відома.
"Документ, звичайно, трохи запізнився. Але, як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Нам необхідно підтримувати фундамент для подальшого розвитку країни. Скільки молодих людей можуть повернутися в Україну зараз, який це потенціал - достеменно невідомо. Але молодь із окупованих територій має знати, що їх чекають, що вони потрібні своїй країні", – каже "Апострофу" народний депутат, один з ініціаторів законопроекту Олег Бондаренко.
Було б бажання
Як саме проходитиме атестація – точно достеменно невідомо.
"Ми ухвалили закон, а після його підписання президентом уряд повинен буде напрацювати нормативні акти і все розписати", – каже Олег Бондаренко.
На думку Олександра Павличенка, атестація випускників середніх шкіл, які здобули освіту на окупованих територіях, буде схожа на звичайну перекваліфікацію.
"Молоді люди підтверджуватимуть свій освітній рівень, при цьому, швидше за все, для них зроблять якісь пільги. Наприклад, якщо державна підсумкова атестація проводиться наприкінці навчального року, то для випускників із тимчасово окупованих територій вона може проводитись окремим порядком. Ну от вирвалася людина з окупованих територій лише влітку – треба ж іти назустріч. У будь-якому разі, все це треба доопрацювати”, – каже Олександр Павличенко.
Тут виникає резонне питання. Після 2014 року багато українських родин переїхали з окупованих території, зокрема для того, щоб їхні діти змогли здобути гідну освіту, навчатися в українських вишах. Одним словом, ті, хто хотів, вже давно виїхали, а хто залишився – давно заражений бацилою "русского міра" і навчатися в Україні навряд чи захоче.
"Насправді українська молодь, яка перебуває в окупації, чудово розуміє, за якою країною майбутнє. Якщо вони здобудуть українську освіту, для них буде відкритий увесь світ. Особливо з огляду на перспективи вступу нашої країни до ЄС. Україна має привабливе майбутнє. Росія - жодного. І цей законопроект значно полегшує можливість отримання нормальної освіти. Адже до цього навіть жодної атестації не передбачалося", - говорить "Апострофу" політолог Тарас Загородній.
На його переконання, особливих проблем із атестацією у молодих людей, які приїхали з окупованих територій, не має бути.
"Є інтернет. Якщо є бажання, то які проблеми? Я нещодавно спілкувався з 19-річною дівчиною, вона десять років жила в Криму, приїхала і вступила до Острозької академії, яка п'ята в українському рейтингу класичних університетів. Вивчити чи підтягнути українську, навіть якщо живеш в умовах "русского міра" – не питання. Приїхати в Україну – теж не проблема. Поїхати спочатку до Росії, звідти до Грузії чи Молдови, а потім – до України. Ще раз кажу – було б бажання. А держава йде назустріч", – каже Тарас Загородній.
Проте випускники шкіл із тимчасових окупованих територій зможуть навчатися не скрізь.
"Ми чудово усвідомлюємо, що молода людина якийсь час навчалася в умовах російської окупації. Тож діятимуть певні обмеження. Наприклад, на вступи до військових вузів, або до низки технічних університетів. На ті спеціальності, які можуть цікавити країну-агресора" , – каже ініціатор законопроекту Олег Бондаренко.
Але все одно – крига, як кажуть, скресла. Тепер до нового навчального року уряду необхідно чітко розробити порядок атестації для талановитої молоді з тимчасово окупованих територій.
Читайте: Школярі складатимуть ДПА з чотирьох предметів, але є нюанс: коли чекати змін
