Наприкінці літа знімальна група продакшену «Сектор Правди» https://www.facebook.com/sectorpravdy.ua вчергове вирушила в гарячу точку. Цього разу об’єктом нашої уваги став північний форпост України - героїчна Сумщина. Саме тут ми вирішили знімати черговий фільм циклу «Прифронтове життя» - масштабну документальну епопею про будні територіальних громад на межі між фронтом і тилом. Сумщина – прикордонний регіон, що істотно відрізняється від багатьох прифронтових областей. До початку повномасштабної війни тут зберігались тісні зв’язки з населенням сусідніх російських сіл, селищ, містечок. Так сталось, що кордон між двома державами часом проходив через населений пункт, ділячи його навпіл: одна вулиця – держава Україна, а сусідня – вже росія. Більшість сумчан, з якими ми спілкувались, до 24 лютого не вірили у можливість російського вторгнення. Проте, саме їм довелось першими зустріти російську навалу, пережити окупацію. Вони й зараз потерпають від постійних обстрілів та ракетних атак, живуть під загрозою повторної окупації. Кількадесят повітряних тривог на добу – звичний для місцевих ритм життя. До виїзду в Сумську область, ми глибоко дослідили все, що було написане і зняте про регіон. І були здивовані, адже інакше, ніж інформаційний вакуум це назвати складно. Якщо про військові дії на Сумщині ще можна знайти документальні спогади, повідомлення, статті, то життя прифронтових громад майже зовсім випадає з інформаційного поля. І саме ця проблема створює підґрунтя для ворожих ІПСО про начебто «ждунів», які населяють область. Насправді ж, ми не побачили «ждунів», а зустріли людей, які витримали російський наступ і окупацію, але не втратили сили духу і продовжують жити, підтримувати ЗСУ, захищати Україну, народжувати дітей.
Зараз до територій, де ведуться або можливі бойові дії, входять 17 прикордонних громад Сумської області. Із них три громади - в зоні постійних бойових дій. Обстріли, робота ДРГ, проблеми з інфраструктурою (мости, дороги) та складна гуманітарна ситуація відокремлюють ці громади від решти суспільства. Складність комунікацій із прифронтовими територіями, важкодоступність їх для журналістів та документалістів не дають у повній мірі поділитися із рештою українців тим, як живуть люди на лінії фронту. Тому нашим завданням на Сумщині було:
- проїхати якомога більше малих територіальних громад, розташованих вздовж лінії фронту;
- поговорити з людьми, які належать до найрізноманітніших верств населення;
- приділити особливу увагу людям пенсійного віку, людям з інвалідністю;
- дослідити гуманітарну ситуацію прифронтових громад, психологічний та моральний стан їх мешканців.
Важлива особливість нашого фільму - те, що історії людей, які живуть у прифронтових громадах, будуть показані не через нескінченну призму трагедій, а через розповіді про те, як люди єднаються, змінюються та роблять все можливе для перемоги. І Сумщина в цьому сенсі нас не розчарувала. Тут ми познайомились з неймовірно стійкими людьми: волонтерами, учителями, лікарями, діячами культури, робітниками. Ми також зустріли керівників громад і мерів міст, які залишалися з громадянами у найважчі часи, нерідко зі зброєю в руках. Ми поговорили зі звичайними цивільними людьми, які під час окупації передавали нашим військам інформацію про рух ворожих колон, кількість техніки і особового складу супротивника. І були щиро вражені кількістю таких новітніх партизан!
Історія спротиву сумчан окупаційній армії – окрема тема для великої документальної епопеї. Попри захоплення героїчним духом місцевих мешканців, ми побачили й ті проблеми, з якими стикаються прифронтові громади:
- щоденна загроза життю: обстріли та руйнування;
- співіснування з військовими: налагодження зв’язків, волонтерська допомога, лікування та реабілітація поранених тощо;
- кадровий голод у найвразливіших галузях;
- подолання конфліктних ситуацій та вироблення нових правил співіснування.
Проте найбільшою проблемою нам здалася певна інформаційна ізоляція прифронтових громад, що породжує психологічний дискомфорт та відчуття залишеності, відокремленості від іншої – тилової - частини українського суспільства. А це – шлях до недовіри й втрати стійкості перед викликами сьогодення. Створення та демонстрація документального фільму «Прифронтове життя. Сумщина», присвяченого тому, як громади Сумщини жили під час активних бойових дій та як живуть зараз, коли ворог, буквально, під боком, є одним із способів вирішення проблеми втрати єдності. Саме тому, за підтримки Українського культурного фонду, наша команда й взялася за реалізацію цього проєкту. І так сталося, що робота над фільмом: зустрічі, поїздки, бесіди, - змінила й нас самих. Ми отримали безцінний досвід і відчули неабияку гордість за наших людей – українців. Зараз фільм «Прифронтове життя. Сумщина» проходить стадію постпродакшену. По виході стрічки, ми презентуємо її глядачеві на платформі Київстар ТБ та на творчих зустрічах.
Статтю підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не співпадати з думкою автора.
