RU   UA   EN  

Вівторок, 21 травня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.00
Суспільство

Ліга чемпіонов 2018/19: новини, результати, відео

У Париж їхати нікому: чому кинутий Нотр-Даму "рятувальний круг" виявився дірявим

В Украине спасать памятники архитектуры спасать просто некому

В Украине спасать памятники архитектуры спасать просто некому Фото: GettyImages

Після того як новина про руйнівну пожежу в знаменитому Нотр-Дам-де-Парі облетіла весь світ, український міністр культури Євген Нищук зробив жест доброї волі і запропонував французам допомогу: "Готові максимально швидко направити своїх найкращих фахівців і реставраторів для робіт із відновлення собору!" - написав Нищук на своїй сторінці в соцмережах. Однак ініціатива міністра була сприйнята вкрай неоднозначно, адже лише через пару днів після пожежі в Нотр-Дам французи встигли зібрати на відновлення католицького храму 700 мільйонів євро, і кошти продовжують надходити, а ось багато українських пам'яток архітектури руйнуються щодня і направляти "найкращих фахівців і реставраторів "для їхньго порятунку ніхто не поспішає. Чому так відбувається, і як врятувати об'єкти культурної спадщини України, розбирався "Апостроф".

Грошове питання

Згідно з даними реєстру пам'яток національного значення, який веде Мінкульт, у країні налічується трохи більш як 900 таких об'єктів. Все це пам'ятки археології, історії, містобудування та монументального мистецтва.

Для збереження всього цього масиву культурної спадщини в бюджеті на 2019 рік передбачено майже 430 мільйонів гривень. Ці гроші освоюються за окремим паспортом бюджетної програми, яка має довгу назву: "Збереження історико-культурної спадщини та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів із охорони культурної спадщини, паспортизації, інвентаризації та реставрації пам'яток архітектури, культури та всесвітньої спадщини ЮНЕСКО".

Багато це чи мало? Як розповів "Апострофу" столичний архітектор Анатолій Фролов, 430 мільйонів гривень на всю країну - вкрай мало.

"Наприклад, на місток, який зараз будують на Володимирській гірці за першим бюджетом виділили 260 мільйонів гривень. На сьогодні витратили понад 340 мільйонів, а всього буде витрачено близько 500 мільйонів гривень. На місток у 200 метрів. А тепер уявіть, що на всі об'єкти культурної спадщини в Україні виділяється менша сума", - нарікає Фролов.

Ще один приклад - дохідний дім Руссова в Одесі, який є пам'яткою архітектури, містобудування та історії XIX століття. Цей об'єкт почали реконструювати ще в 2018 році, і з місцевого бюджету на ці цілі виділили 108 мільйонів гривень. І це тільки на фасадні роботи, без інтер'єрів.

Також варто зазначити, що 430 мільйонів гривень - це витрати на охорону культурних об'єктів національного значення, таких, наприклад, як заповідник "Софія Київська" або Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Та й то, здебільшого, виділені гроші спрямовуються не на реставрацію, а на зарплати співробітникам заповідників. Але ж є ще тисячі пам'яток місцевого значення. В одному тільки Києві та області їх більш як тисяча, але за них відповідає вже місцева влада. Всього ж за інформацією Мінкульту, у них на обліку перебуває 129 тисяч об'єктів культурної спадщини (як місцевого, так і національного значення), а ремонтно-реставраційних робіт потребує понад 8 тисяч таких об'єктів.

Будинок Руссова в Одесі Фото: slovo.odessa.ua

Хто поїде в Париж

Зі слів експертів, опитаних "Апострофом", нестача грошей, хоч і головна, але далеко не єдина причина того, що так багато об'єктів культурної спадщини в Україні потребує реставрації.

"Головне питання збереження пам'яток архітектури - експлуатація, - запевняє Анатолій Фролов. - Якщо експлуатація ведеться правильно, то на будівлях не буде рости мох, чагарники, і об'єкт простоїть дуже довго. Для цього за об'єктом необхідно дивитися і утримувати людей. Раніше, у радянський період, за архітекторами в структурі "Українського товариства охорони пам'яток історії та культури" були закріплені певні пам'ятки. За це вони отримували певну суму грошей. Якщо виявлялася проблема, складався звіт в товариство, товариство повідомляло міністерству, а міністерство вже виділяло гроші. Зараз вся ця структура знищена, і просто немає тих, хто б спостерігав за станом пам'яток архітектури".

Крім того, за словами Фролова, величезна проблема з пам'ятками архітектури - опалення.

"Ми живемо вже не в середні віки, а раніше ж все опалення було за допомогою дров і вугілля. Зараз же використовувати сучасні методи опалення проблематично: нам потрібно зберігати пам'ятку архітектури, а зберігати в старих традиціях неможливо. Пропонують, як варіант, сонячні батареї, але вони ж будуть впливати на фасади будівель", - додає архітектор.

Врятувати середньовічні замки і палаци від руйнувань могла б і кооперація бізнесу з державою.

"Коли, наприклад, замок здається в оренду за символічну суму, але орендар бере на себе зобов'язання відновити об'єкт або створити в ньому музей, - пояснює "Апострофу" координатор проекту "Квітуча Тернопільщина" Ігор Сцібайло. - Але в той же час орендар отримує право розвивати там туристичну інфраструктуру: здавати готельні номери, відкрити ресторан. Таким шляхом іде весь світ, і ми бачимо на прикладі Німеччини, Франції позитивний ефект такої роботи".

Але для того, щоб така кооперація була можливою "Потрібен профільний закон, - додає Сцібайло. - У нас вважається, що всі замки - це архітектурні пам'ятки, які перебувають під захистом держави, але кошти на їх утримання і реконструкцію не виділяються".

Кременецький замок Фото: radozamok.com.ua

Але, крім оновлення законодавчої бази, потрібна й профільна програма, в якій би була дорожня карта порятунку історичних об'єктів.

"Нас не врятує точкове "лікування" і латання. Потрібна велика програма, яка визначила б пріоритети і допомогла розподілити дуже незначні кошти між пам'ятками культурної спадщини", - говорить "Апострофу" мистецтвознавець, історик архітектури Катерина Липа.

До речі, така програма була написана в 2004 році з перспективою реалізації до 2010 року, але, як зазначають експерти, всерйоз її ніхто не виконував.

Втім, навіть якби держава і виділила силу-силенну грошей, а законодавча база стала б практично ідеальною, це ще не означає, що на наступний день культурні об'єкти вдалося б врятувати, адже рятувати їх... просто нікому.

"Дуже смішно, коли в Париж пропонують відправити наших реставраторів, беручи до уваги, в якому стані - наша реставраційна сфера, стосовно саме архітектури, - зазначає Катерина Липа. - У нас своїх реставраторів майже не залишилося. Люди постаріли чи вже померли, а зміни поколінь у професії немає. Раніше було три великих інститути: Інститут історії архітектури та містобудування, Укрпроектреставрація і Укрзахідпроектреставрація. Укрпроектреставрація в якийсь момент став приватною контрою, яка незрозуміло кому продала своє приміщення - "Гостиний двір" на Подолі, правда, не так давно об'єкт все ж повернувся в державну власність. Залишився на дуже слабкому фінансуванні Укрзахідпроектреставрація. Але там туго і з людьми, і з грошима. Ситуація виглядає жахливо, і мова не йде вже про кращих реставраторів, нам хоча б якихось мати, а ті, що були асами, давно вже померли".

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Євробачення 2019: головні події фіналу

В ночь на 19 мая в Тель-Авиве состоялся гранд-финал Евровидения-2019

Євробачення 2019: всі виступи другого півфіналу

В ночь с 16 на 17 мая в Тель-Авиве состоялся второй полуфинал Евровидения-2019

Великдень 2019: як святкувати, традиції і звичаї

28 апреля 2019 года отмечается Пасха, или праздник Светлого Христово Воскресения

Новости партнеров

Загрузка...