У дні, коли коронавірус лютує по всьому світу, його батьківщина — Китай – видається прикладом успіху та мало не зразком для наслідування. Втім, з реальним станом боротьби з коронавірусом у Піднебесній все не так просто. "Апостроф" розбирався, які загрози можуть ховатися в китайській допомозі для України та чому з подарунками з Піднебесної потрібно бути обережними, перш за все, київській владі.
Справжня кількість жертв
Буквально одразу після перших офіційних повідомлень про карантинні заходи в китайській провінції Ухань теза про те, що славнозвісна "китайська статистика" приховує справжні дані про масштаби епідемії коронавірусу COVID-19, почала активно мусуватися в медіапросторі та заявах політиків. Найбільш серйозні претензії до "офіційних китайських даних" прогнозовано висувають США та Британія, відомі своїм критичним ставленням до Піднебесної. Зокрема, розвідувальні структури США натякають на страшні цифри, які, щоправда, оприлюднять після завершення розслідувань. А от прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виявився більш відвертим, і озвучив підозри щодо того, що Китай применшив реальну кількість захворілих у 40 разів (!!!).
Звісно ж, звинувачувати Китай в усіх смертних гріхах для цих двох держав не в новинку, тим паче, що жодних дійсно вагомих доказів поки що надано не було. Але аналітичні та експертні кола по всьому світу з розумінням ставляться щодо претензій до КНР, адже подібне приховування цілком відповідає стилю поведінки і стратегії китайської влади.
"Реальних цифр ми, швидше за все, вже ніколи не дізнаємося, адже тема стала дуже заполітизованою. Звісно, Китай має сталу традицію приховування внутрішніх проблем, і такими методами він намагається підтримувати зовнішній імідж. Відштовхуватися можна буде лише від офіційних цифр ВООЗ, яка вже налагодила системну співпрацю з КНР", - пояснив "Апострофу" сходознавець, доцент КНУ імені Тараса Шевченка Макар Таран.
Втім, і без офіційних даних ВООЗ чи китайського уряду можна спробувати встановити справжні масштаби пандемії в КНР. Зокрема, якщо взяти за основу озвучені прем'єром Британії цифри, то загальне число випадків інфікування коронавірусом у Китаї перевалює за 3 мільйони, при нинішній офіційний статистиці у трохи більше аніж 82 тисячі випадків.
На перший погляд, таке число виглядає апокаліптичною фантастикою. Але не варто забувати, що в масштабах майже півторамільярдного населення КНР 3 мільйони - це менше 0,5%. І приховування статистики в таких масштабах цілком під силу китайській владі. Втім, навіть 3 мільйони випадків захворювання коронавірусом може бути не остаточною цифрою. Адже є непрямі свідчення того, що масштаби коронавірусного лиха в Китаї могли бути ще більшими.
"Говорити про обгрунтованість претензій Заходу до Китаю поки що важко, але реалістичність підозр є безумовною. Адже така поведінка для комуністичного уряду є типовою. Достатньо лише згадати приклади з історії Радянського Союзу. Звісно, статистичні дані приховуються або фальшуються, і в пошуках правди доводиться звертатися ледь не до чуток та різних нестиковок у публічних даних. Для прикладу, з моменту початку епідемії, за даними мобільних операторів Китаю, від 7 до 21 мільйону абонентів чомусь зникли з мережі, просто вимкнувши свої телефони. Про їхню долю без офіційних даних залишається лише здогадуватися", - розповів "Апострофу" головний координатор Free Hong Kong Center Артур Харитонов.
Сьогодні бажання Китаю приховати масштаби епідемії може і здаються нешкідливим намаганням зберегти обличчя перед міжнародною спільнотою, але на ранніх етапах експансії коронавірусу такі дії нанесли непоправну шкоду, адже через заспокійливу інформацію з Китаю інші країни світу не спішили вводити карантинні заходи і самі стали жертвами пандемії. Для прикладу, авторитетне американське видання New York Times підрахувало, що з моменту повідомлення китайської влади міжнародним органам охорони здоров'я про загадкові випадки пневмонії і до ведення Дональдом Трампом запобіжних заходів, у Сполучені Штати прямими рейсами з Китаю прибуло понад 430 тисяч осіб. Скільки серед них були носіями коронавірусу — залишається лише здогадуватися.
Аналогічні процеси відбувалися і в Європі. Коли коронавірус вже крокував Китаєм, а тамтешні спецслужби тягали по допитах лікарів, які намагалися попередити світ про загрозу та видаляли пости у соцмережах, сотні тисяч китайських туристів прогулювалися європейськими вулицями та площами.
На жаль, навіть за умов існування 100-відсоткових доказів приховування інформації китайською владою, ніхто з керівництва Компартії Китаю не понесе жодної відповідальності. Але спробувати збити "компенсацію" з Китаю все ж можуть. Так, у звіті міжнародної організації Henry Jackson Society зазначається, що з урахуванням втрат світової економіки та компенсацій родинам загиблих та постраждалих, через грубі порушення Китаєм норм міжнародного права на початку пандемії, з КНР можуть вимагати до 6,5 трильйонів доларів.
Але, швидше за все, ці фантастичні суми так і залишаться на папері. Як зазначає Артур Харитонов, більш реально притягнути до відповідальності і керівництво ВООЗ, адже "своєчасне інформування про епідеміологічні загрози — їх прямий обов’язок".
Китайська модель проти коронавірусу
Сьогодні Китай вже далеко не перший у рейтингу країн з найбільшою кількістю хворих та померлих від коронавірусу. Як мінімум, згідно з офіційною статистикою. І в умовах паніки і показної "неефективності" західних держав у протистоянні пандемії Китай потроху намагається відновити своє економічне становище, компенсувати репутаційні збитки і навіть перейти до експорту доморослої "китайської моделі боротьби з коронавірусом", історії про ефективність якої то тут то там спливають в ЗМІ. І хоча від жодного епідеміолога ви не почуєте твердження про те, що Китай остаточно переміг коронавірус, і навіть більш того, в самому Китаї готуються до другої хвилі епідемії, привезеної "заробітчанами" з Москви (наразі зареєстровано понад 20 випадків коронавірусу у громадян КНР, що повернулися із столиці Росії), вже розпочалися обговорення "авторитарної хвилі за китайським зразком", що під шумок боротьби з коронавірусом ризикує накрити демократичні держави.
Україні теж потрібно бути пильною. Адже в умовах, коли жорсткі карантинні обмеження сприймаються частиною суспільства як початок становлення "поліцейської держави", а частиною - як ефективна модель, яка врятує від епідемії, цю небезпечну "китайську" ідеологему не можна ігнорувати.
"Китайська модель, однією з частин якої є етатизм - коли держава є продюсером більшості процесів всередині країні - звісно ж, є дуже привабливою для авторитарних і тоталітарних режимів, де найбільше і люблять говорити про "китайський досвід". Досвід боротьби з коронавірусом в КНР, використання централізованих адміністративних методів - усе це якраз і демонструє китайську модель в дії. Але західні держави використовують іншу модель, ґрунтовану на їх політичних традиціях, в яких в основі лежить діалог із людиною", - висловив переконання Макар Таран.
Політика та піар всередині коробок китайської "допомоги"
Загалом, активність Китаю на міжнародній арені значно зросла з моменту, коли коронавірус дещо послабив свою хватку над китайськими містами та провінціями. Намагаючись відмитися від репутації "першоджерела зарази", Китай розпочав активне розсилання медичної допомоги іншим державам, в тому числі і в США з Євросоюзом. Водночас є певна іронія долі в тому, що в перших партіях китайської допомоги Європі знаходили маски та медичні препарати, які ще декілька місяців тому ЄС відправляв в Ухань, коли коронавірус був китайською, а не загальносвітовою проблемою. Але найбільше тривоги викликає те, що часто прибуття вантажів із КНР подається під соусом "Китай нам допомагає більше, ніж ЄС". Враховуючи, що на цьому фронті проти ЄС активно діє і Росія (про що вже писав “Апостроф”), то стає зрозумілим, що політики у коробках з надписом "коронавірусна допомога" не менше, аніж власне медичних засобів.
"Зовнішня допомога у випадку Китаю завжди виконувала 3 функції. Це "роздавання" політичного впливу назовні, це демонстрація "м’якої сили" - своїх сил і можливостей, і це покращення свого політичного іміджу. Китайська "коронавірусна допомога" є по суті індикатором того, що Китай не збирається відмовлятися від своїх глобальних проектів", - зазначив Макар Таран.
Утім, не лише політичні аспекти змушують з пересторогою дивитися на щедрі посилки з Піднебесної. "До китайської "допомоги” потрібно ставитися дуже обережно, бо проблеми є на кожному з рівнів. По-перше, часто це є не допомогою, а простими актами продажу, коли Китай збуває гори непотрібних засобів, навезених в країну чи вироблених під час піку епідемії. По-друге, дуже часто "допомога" є неякісною. Зокрема, фабрика (йдеться про Shenzhen Bioeasy Biotechnol, - "Апостроф"), тести та інше медичне обладнання якої завезені в Україну з Китаю, була відома виробництвом підробок і неякісної медичної продукції ще задовго до епідемії. Що характерно, зараз Китай відхрещується від цих поставок, називаючи їх приватною справою власника фабрики, що прямо суперечить заявам української влади, зокрема, мера Києва Віталія Кличка, який повідомляє, що уряд Китаю рекомендував цього постачальника та виступав посередником при переговорах", - розповів Артур Харитонов.
Якщо звернути увагу на дії країн ЄС, то стає зрозумілим, що якість "допомоги" Китаю така, що її часто й даром не треба. Нідерланди вже повернули в КНР 600 тисяч неякісних масок, Іспанія, яка на хвилі паніки закупила китайських коронавірусних тестів, тепер відмовляється від них разом з урядами Нідерландів, Чехії, Грузії та Філіпін.
А Україна, зокрема київська влада, приймає тони вантажів з Китаю. Причому продукція в Україну йде з фабрики Shenzhen Bioeasy Biotechnol, на якій, якщо вірити оприлюдненому в мережі відео, робітники витирають ноги об медичні маски. Крім того, тести з цієї фабрики, в обох формах — і на антитіла, і на антигени, визнали фальсифікатом в Іспанії та Великій Британії. Залишається лише сподіватися, що киян "пронесе", і поставлена з Китаю продукція виявиться задовільної якості.
