Відомий російський історик, вчений і режисер ЄВГЕН ПОНАСЕНКОВ закликає не стригти всіх росіян під один гребінець, тому що серед них є люди, які щиро хочуть припинити конфлікт з Україною. Але значна частина населення РФ підпорядковується принципу: "Ми живемо погано, але нас бояться".У другій частині інтерв'ю для "Апострофа" вчений розмірковує, чому російський народ ніколи самостійно не скидав своїх правителів, коли Володимир Путін піде з влади і коли закінчаться військові дії на Донбасі.
Першу частину інтерв'ю читайте тут.
-А чому у Путіна такий високий рейтинг в Росії?
- А чому був найвищий рейтинг у Сталіна, Грозного, у Гітлера. Більшість диктаторів у світовій історії відрізнялися тим, що мали саме високий рейтинг - на відміну від демократичних лідерів. Як правило, демократичний президент має рейтинг при голосуванні – 52-55%, максимум – 60%, і потім рейтинг знижується до 30%, іноді – до 20% до кінця правління. Будь-яка диктатура відрізняється тим, що рівень підтримки буває 70-80-90%. Потім диктатор доводить ситуацію до такого криміналу, що моментально ситуація виходить з-під контролю: натовп, доведений війнами, обманом і злиднями, вибухає, рейтинг падає до нуля – і диктатора або розривають на шматки, або судять ті, хто виграв війну.
- А що має статися, щоб росіяни скинули диктатора?
- Ви так кажете: "росіяни скинули диктатора". Звучить досить комічно, тому що "росіяни" за всю свою історію нікого не скидали. Царя скинули свої ж брати і кілька аристократів, які змусили відректися від престолу, після чого владу захопила банда більшовиків, яка також не мала ніякого відношення до широких верств населення Росії. У 1991 році ніякі радянські люди і "росіяни" в кількості багатьох мільйонів людей нікого не скидали: ні Горбачова, ні ЦК, нікого. Відбулися події, СРСР здох, розпався - і верхівка, намагаючись зберегти себе і намагаючись перевести у приватну власність заводи, фабрики і колгоспи, переформатувала всю ситуацію. І, на жаль, пристойні люди не змогли скористатися і закріпити ті свободи, які їм змушені були дати.
Тому російський народ ніколи нікого не скидав, він це робити не вміє, не особливо хоче. Територія величезна, холод собачий, а щоб скидати, я вам відкрию страшну таємницю, треба хоча б вийти за околицю, далі потрібно піти дорогою, а куди йти? Порахуйте, скільки від Хабаровська до Москви? У якому стані ви дійдете, що з вами раніше зробить голод або ОМОН? Тому ніхто нікого скидати не буде. Навіть, якщо вийде 50 тисяч недобитої інтелігенції у Москві, будуть якісь голодні бунти під Сургутом — це не має жодного значення. Головне буде відбуватися в оточенні Путіна.
- Як вважаєте, чи довго ще Путін буде при владі?
- Рівно стільки, на скільки вистачить грошей. Поки є залишкові нафтові гроші, ось на цьому баласті він і тримається, і поки що акуратно діє з залежними від нього елітами. Вони вже обтяжуються їм, але ще ступінь дискомфорту його дій не превалює над небезпекою спроби змін ситуації...
- Судячи з історії, у Росії завжди були імперські замашки. Це в крові народу? Як це можна змінити?
- Якесь не зовсім коректне питання. У крові народу... У якій крові? У цього народу кров у кожному столітті була абсолютно різна. Спочатку було князівство, потім воно росло, приєднувало інші князівства - тому що Новгород, наприклад, був окремим князівством. Імперство після Петра починається – але провінційне і досить невиразне. Імперство вже усвідомлене і тверде — це епоха Катерини, Миколи I. Там дійсно доводиться топити в крові навколишні народи, які намагаються вибратися з пазурів імперії, я маю на увазі і Польщу, і, наприклад, спробу вилучити все, що можна назвати самістю і традиціями України. Але імперія від імперії різниться. І навіть всередині імперії вплив на регіони дуже різний. Якщо взяти вплив Російської імперії на Азію, то він позитивний, тому що там не було нічого — ані кордонів, ані міст, ані освіти. Якісь кочові напівдикі племена, і їм через провінційну Європу, тобто Росію, дали цивілізацію. Що стосується європейських провінцій, західних, у тому числі Прибалтики, Західної України, то вони сильніше постраждали, тому що були більш розвинені, ніж центр Російської імперії.
А звідки такий імперський ген? Гена ніякого немає. Так вийшло, що за ці століття Росія екстенсивно розширювалася, розширювалася бездумно, тупо, вшир, дуже нахабно і безглуздо. І в результаті ми отримали дуже слабкий розвиток економіки і цивілізації всередині. Від цього через психологічний стан збитковості значна частина населення намагається компенсувати цю ущербність агресією. Тобто бидлологіка така: так, ми живемо бідно, погано, зате нас всі бояться. Це досить бидляцький підхід, але, на жаль, він дуже зручний, тому що легкий, для нього не потрібно багато мізків, він розпіарений владою – і при Миколі, і при Сталіні, і зараз. Це віра. А віра – річ дуже небезпечна. Віра зміцнює невігластво, а невігластво породжує агресію. Чому я і даю людям знання про історію, про еволюцію і про сучасну політику.
- Українці часто порівнюють Росію з толкієновським Мордором. Мовляв, звідти йде зло, орки, ось ці всі ватники, "совок", кошмарний "руський світ", агресія... Там зараз ставлять пам'ятники Сталіну, Івану Грозному, Моторолі... І іншим подібним особистостям. Виходить, що Росія — це і є Мордор, чи не так?
- Я не знав, що Моторола – "особистість", це, швидше, колишня готівка. Так, багато моїх співвітчизників працюють у поті чола – неважливо, чи то лежать вони п'яні в калюжі, чи то в краватках пропагують на головних телеканалах – але вони зробили багато, щоб про нас думали, як про Мордор. Це сумно, тому що в Росії живуть сотні тисяч людей, які освічені, інтелігентні, доброзичливі - і, ризикуючи своїм життям і втрачаючи роботу, підтримують імідж пристойної російської людини, хочуть зупинити конфлікт. Ясна річ, що більше звертають увагу не на них, а на інші мільйонні частини населення. Звичайно, це історична трагедія, трагедія, багато в чому зрежисована хлопцями з КДБ. Але з іншого боку, вони лише скористалися реально неосвіченими, злими, неповноцінними громадянами. Якщо б не було чим користуватися, вони б не змогли таке зрежисирувати.
Таким чином, у ваших звинуваченнях є трохи істини, є трохи й неправди: тому що ви, наприклад, зараз говорите з російською людиною, корінним москвичем, з ученим-істориком, який з першого дня підтримував ідею миру між нашими країнами і пояснював, навіщо нинішньому російському режиму вся ця заваруха. Треба розрізняти, що є одні люди, є інші, не можна всіх під одну гребінку. Пройде час - і все стане на свої місця, ми будемо знати в обличчя і тих, і інших. Дуже важливо зараз за всіма записувати, а, коли все закінчиться, назвати всіх своїми іменами і дати цьому юридичну, наукову та історичну оцінку.
- У Росії часто кажуть, що російському народові нема чого втрачати, мовляв, він і так бідний, готовий кору їсти, землю, якщо що. Ось Моторола був жалюгідним автомийником, багато пив в Росії. А війна на Донбасі дала йому сенс життя, дала йому себе проявити. І адже таких багато. Як це зупинити?
- Ви трохи сплутали різні теми. Що стосується патріотизму в Росії, то для мене все про це сказано у фільмі Ельдара Рязанова "Гараж". Що стосується товариша Мотороли, то це окрема історія: такий типаж є у всіх країнах світу, просто в країнах "третього світу" цього типажу плодиться багато, а в розвинених країнах – мало, тому там спокійно. Я маю на увазі небезпечний тип маргінала, який часто йде в терористи, бойовики, найманці. Так з'являються, наприклад, різного роду релігійні бандитські групи в Сирії. Коли маргиналу нікуди йти – і він, щоб підняти в рамках зграї своє домінантне становище, поспішає в ці погромники. До таких речей треба ставитися науково. З позиції дарвінізму.
- Як вважаєте, яке майбутнє чекає наші країни, чи можливе примирення?
- Зрозуміло, що образи у тих, хто розпочав конфлікт, залишаться, ніхто своєї провини ніколи не визнає. Зрозуміло, що війна вичерпається, коли вичерпаються кошти і коли вона перестане бути вигідною - а вона завжди вигідна різним людям, у тому числі і тим, хто наживається на поставках, на оборонних замовленнях. Крім зазначених з двох сторін "високих цілей" – тут "руський світ", там "велика Україна" - є ще цілі різного роду покидьків, які на подібному наживаються (і їх дуже багато). Коли вичерпаються фінансові резерви - тоді настане закінчення військових дій, а потім, коли наш чудовий режим не буде мати коштів навіть на виплату зарплат бюджетникам, ось тоді стане вже набагато складніше влаштовувати різного роду художню військову самодіяльність в інших державах.
- Євгене Миколайовичу, чи є ризик, що Росія розв'яже гарячу фазу Третьої світової війни?
- Якщо вона розв'яжеться, то під гаслом: "Дайте їжі!" З ким Росія буде боротися в Третій світовій? Зараз йде вже Третя світова війна між ісламістами і цивілізованим світом. Будь-якому диктатору також необхідна війна - тільки на війні вони тримаються. Але наші нинішні диктатори - не ідеологічно чесні, як минулі, типу Гітлера, який був злочинець, але був ідеологічно чесний. Цим же головне зберегти награбоване. І коли вони зрозуміють, що ситуація стала катастрофічно небезпечною для награбованого - тоді вони перестануть грати в конфронтацію із Заходом (хоча справа зайде далеко). Крім того, якщо б навіть вони зважилися на початок війни з Америкою і з Заходом, то вибачте, на які гроші? Скажуть, що ми, мовляв, "не можемо терпіти ось це все" - все, що ми самі придумали по телевізору: ну, і що це буде? Жебраки, ненавчені призовники, з єдиним гаслом, яке вони можуть вигукнути: "Дайте їжі!"
Як вони попливуть до ненависної на нашому телебаченні Америки? На чому? На "Адміралі Кузнєцові", що чадить? На лаптях? Ну, зроблять якісь шлюпки з дерева – і попливуть з гаслом на білому прапорі з тим закликом дати їжі. Тому я відразу раджу бездуховним американцям і колишнім братам, а нині "бандерівцям-українцям" готувати їжу.
