Останнім часом у Росії трапляються проблеми з інтернетом. Ключова причина – намагання Росії обмежити внутрішній інтернет-простір від світу. На минулом тижні в Росії стався масштабний збій у роботі мережі, який пов’язали зі спробою путінського режиму протестувати можливість запуску "суверенного інтернету". Чи реально це зробити, які існують обмеження, та зрештою як це вплине на владу в Росії, розбирався "Апостроф".
У вівторок, 30 січня, ГУР Міноборони України заявило про успішну атаку на сервер спеціального зв'язку міністерства оборони Росії. Внаслідок цього вони змогли отримати доступ до одного із серверів Міноборони Росії. За даними ГУР, програмне забезпечення, яке зламали українські кіберфахівці, затвердило російське ФСБ як таке, що відповідає держстандартам захисту інформації.
"У результаті кібератаки припинено обмін інформацією між підрозділами міноборони Росії, які користувались вказаним розташованим у Москві сервером", – повідомили у пресслужбі Головного управління розвідки МІноборони.
Програмне забезпечення росіяни встановлювали на стратегічних об’єктах держсектору Росії. Зокрема, софт використовували і на військових об’єктах.
Читайте: "Має зайти в процес хаосу": історик озвучив сценарій розпаду Росії
У цей же день, 30 січня, у Росії стався масштабний збій у роботі інтернету та мобільного зв’язку. Росіяни масово не могли отримати доступ до популярних сайтів та застосунків, а також державних послуг. Офіційно російська влада заявляла просто "про технічні несправності". Водночас росЗМІ почали писати про втручання у набір розширень протоколу DNS.
"Якщо коротко казати, то в інтернеті адреси, які ми вводимо в браузері, співставляються з IP-адресами. Тобто, щоб ми замість некрасивих числових IP-адрес мали адресу яку можна запам’ятати, придумана система DNS. Коли ми вводимо адресу сайту, DNS її обробляє та направляє нас на правильний сервер. Спрощуючи, це як навігатор. Якщо ми хочемо приїхати на вулицю Хрещатик, а в навігаторі всі вулиці переплуталися і замість Хрещатика нас направляє на Троєщину", - пояснює "Апострофу" експерт з питань цифрової безпеки в Nadiyno.org Павло Бєлоусов.
І саме це найцікавіший аспект – адже на думку експертів, мова йде про підготовку до принаймні часткового запровадження так званого "суверенного рунету".
"Це виглядає так, що вони дійсно тестують свій ізольований інтернет, тому що до цього десь тиждень вони проводили в різних своїх регіонах роботи на базових станціях мобільних операторів. Казали, що тестують захист від дронів, РЕБ, та вимикали повністю інтернет вночі. Буквально пройшов тиждень і стається такий великий збій, який фактично кладе роботу доменів у зоні ru", - додає експерт.
Цю версію підтверджують і в РНБО.
"Основною причиною перебоїв з інтернетом в РФ може бути перевірка механізмів переходу до "суверенного інтернету". Роскомнадзор уже відзвітував про встановлення в мережах провайдерів так званого комплексу протидії загрозам, який дає таку можливість", – йдеться у роз’ясненні Центру протидії дезінформації РНБО України.
Утім, за словами експерта з кібербезпеки Олексія Семеняки, реалізація цього задуму потребує величезних зусиль. Водночас спроби побудувати "суверенний рунет" є важливим маркером того, куди рухається путінський режим.
Щоправда, в конкретних випадках з останніми "падіннями" інтернету в РФ, за даними "Апострофа" росіянам могли "допомогти" українські кіберфахівці.
"Спочатку були провокаційні загрози з нашого боку. Мета - щоб вони в одному місці зібрали дані, для їх захисту. Коли росіяни це зробили, ми вдарили. Це спростило нам роботу. Замість того, щоб "рибалити" у багатьох місцях, ми все зробили в одному", - каже джерело "Апострофа" в структурах, що займаються кібербезпекою.
Чебурнет та китайський приклад
Якби там не було, але створення російського "суверенного рунету" – давнє бажання Кремля, який бере приклад з Китаю. Ще в 2003 році у Піднебесній запрацювала система "Золотий щит", також відома під неофіційною назвою – Великий китайський фаєрвол. Йдеться про мережу серверів між провайдерами і міжнародними мережами передачі інформації. Вона дозволяє контролювати доступ до контенту поза межами Китаю.
Російська ж версія переважно відома під жартівливою назвою "Чебурнет". Назва походить від "вдалого" висловлювання російського депутата Максима Кавджарадзе з пропозицією назвати російський інтернет Крокодилом Геною або Чебурашкою, "оскільки Чебурашки ні в кого немає". Скільки б мемів така назва не породжувала, у Росії є певні успіхи.
"Сервери у них готові вже більше трьох років. Частину даних перенесли вже досить давно і навіть цей інцидент вони використали в пропагандистських цілях", - розповідає "Апострофу" Олексій Семеняка.
Однак, донедавна Чебурнет був запроваджений лише частково.
"Загалом ідеї Чебурнету близько 10 років. У 2019, 2020 році були тестування. Тобто виглядає так що вони не дуже поспішали, а тепер чомусь пришвидшилися", - додає Павло Бєлоусов.
Опитані "Апострофом" експерти сходяться на думці, що активізація робіт пов’язана з "виборами" Путіна та можливими ексцесами на тлі голосування.
"Це доповнення до пропаганди, адже пропаганда іноді виходить за межі того, що люди бачать поряд із собою. Для того, щоб зменшити комунікаційні зв’язки між росіянами, аби вони не бачили що відбувається в сусідньому регіоні, потрібні додаткові важелі, які обмежать доступ людини до ресурсів", - каже "Апострофу" директор програми російських і білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ярослав Чорногор.
Попри загалом високий рівень підтримки влади у Росії по окремих регіонах існує безліч локальних конфліктів, пов’язаних з місцевою економікою, екологією, чи просто свавіллям окремих путінських чиновників. Тож, для Кремля не зайве перестрахуватися.
"Ми бачимо, що відбулося в Башкиростані. Люди багато в чому збиралися за допомогою соціальних мереж. Вони прораховують ці ризики. Їх важко прогнозувати, тому що деякі події залишаються поза увагою, деякі спрацьовують. Тут велику роль відіграють питання не національні, а більше соціальні та економічні, екологічні. Особливо, коли це потрапляє на національний грунт, тоді криза виходить на рівень протестів", - підкреслює Ярослав Чорногор.
Масштаби ізоляції
Окремо постає питання щодо масштабів ізоляції Росії від світу у мережі.
"Блокувати ресурси на кшталт YouTube чи Facebook – не дуже складна річ. Навпаки, це досить просто. Ані Youtube, ані Facebook не намагаються десь сховатися і використовують досить чіткі ІР-адреси", - пояснює Олексій Семеняка.
Так само встановлення контролю над трафіком всередині Росії уже практично відбулося. А ще росіян давно підштовхують на перехід зі світових аналогів на російські: Yandex замість Google, RuTube на заміну YouTube, чи VK на противагу Facebook.
"У них є СОРМ (система технических средств для обеспечения функций оперативно-розыскных мероприятий – "Апостроф"), пристрої, які зменшують швидкість деяких сервісів. Вони знижували швидкість роботи Twitter у Росії. Не блокували, але зробили так, щоб користуватися ним було неможливо. Ізолюватися вийде не так швидко, проте втручатися і робити так, щоб зовнішній інтернет працював погано вони в принципі можуть", - каже Павло Бєлоусов.
Однак тут є обмеження – операційні системи для гаджетів. Найпоширеніші Android та іOS не можуть бути ізольовані, адже працюють з іноземними серверами. Тож, у випадку відключення смартфони просто перетворяться на цеглу.
"Тому вони швидше розглядають формат часткового обмеження, щось тестують і перевіряють і в кінці кінців оберуть", - резюмує Павло Бєлоусов.
Для України все це означає, що з часом відстежувати, і можливо, впливати на ситуацію всередині Росії буде все важче. А і так деспотична система у наших агресивних сусідів остаточно перетвориться на північнокорейську.
Читайте: Від Бєлгорода до Владивостока: чи можна врятувати українців в Росії
