Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати обвинувальні акти фігурантам справи про розкрадання майна Південно-Української АЕС, які вже раніше були відхилені іншими судами, ці клопотання прокурора САП суд відхилив, зафіксувавши в судовому рішенні спробу обдурити суддю.
Про це пише "Капітал" з посиланням на відповідну постанову суду.
Видання нагадує, що вперше кримінальне провадження №32013110110000482 було порушено органами внутрішніх справ Миколаївської області в кінці 2013 року. Прокурори шукали докази порушень протягом двох років. Однак слідча група під керівництвом прокурора В'ячеслава Халявки після розслідування так і не оголосила нікому підозру і в 2016 році закрила справу: обладнання було поставлено в повному обсязі, збитків і постраждалих не було.
Після того як Халявка став детективом НАБУ, а прокурор Миколаївської області Сергій Козачина пішов працювати в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, справу відновили.
За три роки роботи у справі до нього накопичилося багато питань. Наприклад, звинувачення пред'явили директору харківського заводу Олексію Масолобову, який виявився в СІЗО лише тому, що шукав покупця на свою продукцію - реалізовував повноваження, надані статутом.
"Іншого підозрюваного - Дмитра Лисенка - Халявка і Козачина своїми діями, по суті, зробили прижиттєвим інвалідом. Потрапивши в СІЗО, куди його в принципі не можна було доставляти, у важкому стані, практично відразу після ДТП і декількох операцій, з роздробленими кістками таза, він не отримав належного лікування", - йдеться в матеріалі.
Лисенка вже визнали потерпілим у результаті дій детектива НАБУ і прокурора САП.
Але головним інструментом були "угоди зі слідством", в рамках яких "менш значущим" фігурантам пропонувалося дати свідчення на "більш значущих" і отримати підстави для висунення звинувачень "великій рибі". Після цього з "великої справи" виділяли провадження стосовно кожного фігуранта, щоб суди могли розглядати їх окремо.
Більшість "угод", укладених під тиском, були скасовані судами. Скасовано угоди з фінансовим директором "Елетекс-С" Валентиною Пелих, з директором "Арстрейд" Кирилом Сахно а також з директором підприємства Оленою чорнушки. У всіх випадках САП подавала апеляції і програла.
"Причиною, через яку суд "завернув" угоди зі слідством стало недотримання принципу презумпції невинності щодо третіх осіб. Тобто обвинувальні свідчення на інших "учасників". Апеляційний суд Харківської області у справі Пелих взагалі вказав, що в справі з потерпілим ("ПівдАЕС") угода зі слідством в принципі неможлива", - пише видання.
Одну з таких "відмовних" угод прокурор Козачина спробував "провести" через Вищий антикорупційний суд. Про це стало відомо з оприлюдненої постанови ВАКС у справі Сахно.
"На думку адвокатів, це потрібно прокурору, щоб непомітно зафіксувати спірні обставини справи (якщо б вони стали частиною затвердженої судом угоди, їх би не довелося доводити щодо інших фігурантів)", - зазначає видання.
В судовому засіданні Козачина пояснював суду, що це два різні акти (відхилений і поданий в ВАКС), але так і не зміг надати відповідний документ і таким чином фактично обманув суддю на засіданні. Суд не дав ввести себе в оману і відмовив у затвердженні "липового" обвинувального акта. Все це описано в судовій ухвалі.
"Суд порахував, що виконання вимоги Козачина про перегляд обвинувального акту створить прецедент і порушить принцип остаточності та обов'язковості попереднього, що не підлягає оскарженню рішення суду. Це є порушенням Конвенції з прав людини та відкриває фігуранту справи прямий шлях до виграшного позову у ЄСПЛ", - йдеться в матеріалі.
