В Україні створено Бюро економічної безпеки, до якого відійшли повноваження силових органів, що стосуються боротьби з економічними злочинами. На прийнятті цього закону наполягали наші західні партнери, включаючи МВФ і ЄС. Однак благі наміри у вітчизняних реаліях, як завжди, можуть привести зовсім не до тих результатів, які планувалися спочатку. "Апостроф" з'ясовував, що не так з законом про Бюро економічної безпеки і з його реалізацією.
В Україні створено Бюро економічної безпеки. Відповідне рішення на своєму засіданні 12 травня ухвалив Кабінет міністрів.
Неважко здогадатися, що новий орган буде займатися економічними злочинами.
Раніше розслідування економічних злочинів перебувало в компетенції МВС, податкової міліції та Служби безпеки України, що часто виливалося в банальне "кошмарення" бізнесу з обов'язковими "маски-шоу".
Західні партнери України неодноразово вказували на цю проблему, і створення органу з розслідування економічних злочинів стало однією з умов надання нашій країні фінансової допомоги з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Європейського Союзу.
Нічого особистого - тільки бізнес
Верховна Рада ухвалила закон "Про Бюро економічної безпеки України" ще 28 січня, але президент Володимир Зеленський не поспішав з його підписанням. Офіс глави держави повідомив про те, що президент поставив свій автограф під документом 22 березня. І, нарешті, 25 березня 2021 року закон про Бюро економічної безпеки набув чинності.
Бюро є центральним органом виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, які посягають на функціонування економіки держави. Його діяльність спрямовує та координує Кабінет міністрів.
До повноважень Бюро економічної безпеки відносяться:
- виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;
- оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їхньої мінімізації та усунення;
- надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов для створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;
- забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;
- збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їхньому виникненню в майбутньому;
- планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;
- виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;
- складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності ухвалення ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.
Директора Бюро призначатимуть на посаду терміном на п’ять років за результатами відкритого конкурсу. Кандидатів відбиратиме конкурсна комісія, до якої увійдуть по три представники від Ради національної безпеки і оборони (РНБО), Верховної Ради та Кабінету міністрів. Очолювати Бюро два терміни поспіль заборонено.
Треба додати, що за діяльністю Бюро стежитиме Рада громадського контролю, яка буде надавати свої щодо неї висновки.
А в іншому... все добре
Тож, мета досягнута, всі задоволені і, як кажуть, можна розходитися.
Схоже, не зовсім так.
Нагадаємо, що закон про Бюро економічної безпеки набрав чинності ще 25 березня, а Кабмін створив його 12 травня. Але за цей час не була створена відповідна нормативно-правова основа діяльності Бюро.
Як стало відомо "Апострофу" з власних джерел в уряді, за вказаний період:
- не були представлені на розгляд Верховної Ради пропозиції про внесення змін до державного бюджету на поточний рік щодо передбачення видатків, необхідних для утворення та діяльності Бюро економічної безпеки України, зокрема видатків для забезпечення Бюро та його територіальних управлінь адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів, іншим майном;
- не був проведений аудит матеріально-технічних ресурсів, озброєння та спеціальних засобів Державної фіскальної служби України, частина повноважень якої перейде до новоствореного Бюро;
- не були передані матеріально-технічні ресурси, озброєння та спеціальні засоби до Бюро економічної безпеки України;
- не була сформована конкурсна комісія з призначення директора Бюро;
- не були утворені територіальні управління Бюро;
- не була сформована Рада громадського контролю при Бюро;
- не була визначена підслідність Бюро;
- не була затверджена його гранична чисельність;
- не були встановлені умови оплати праці працівників Бюро.
Додамо, що багато з цього не зроблено і донині.
Сам собі проблема
Це, більш, технічні питання – вони важливі, але їх можна рано чи пізно вирішити.
Проте, є й інші застереження.
Деякі з них випливають з самого закону. Йдеться про строки.
Зокрема, через закриття до 25 червня 2021 року оперативно-розшукових справ, що перебувають в оперативних підрозділах податкової міліції, держава ризикує втратити мільярди гривень.
Дія заборони заведення оперативно-розшукових справ оперативними підрозділами податкової міліції з 25 березня 2021 року унеможливлює оперативний пошук, фіксацію фактичних даних про протиправні діяння та протидію ним.
Оскільки частину своїх повноважень Бюро перебирає від Державної фіскальної служби (ДФС), у разі звільнення з державної служби тисяч висококваліфікованих фахівців ДФС та за відсутності заходів з їх працевлаштування, багато з них можуть долучитися до лав організованої злочинності і там доводити свій професіоналізм, діючи проти інтересів держави.
Це не кажучи про те, що змінами до низки законів, зокрема до закону про національну безпеку, зруйновано систему боротьби з оргзлочинністю.
Через це можна очікувати подальшу "тінізацію" економіки.
Маски-шоу продолжаются
А розслідувати, насправді, є що.
Так, за даними тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів можливих корупційних дій державних посадовців, обсяги "скруток" ПДВ складають близько 2,5 мільярда гривень щомісяця.
Також встановлено, що лише у 2019-2020 роках суб’єктами господарювання було сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 49,219 мільярда гривень.
Але найбільший ризик полягає в тому, що підпорядковане Кабінету міністрів Бюро економічної безпеки легко може перетворитися в ще один "ручний" правоохоронний орган для тиску на бізнес.
Проте, в уряду та парламенту ще є час виправити помилки. Хоча він невблаганно спливає.
