Національний банк України виділив майже 3 мільярди гривень рефінансування для десятка вітчизняних фінустанов. Регулятор планує і надалі надавати банкам як короткострокове, так і довгострокове рефінансування. "Апостроф" з'ясовував, на що підуть ці кошти, і як держбанки могли б сприяти пожвавленню вітчизняної економіки.
Нацбанк надає вітчизняним банкам рефінансування з метою підтримки фінансової стабільності в країні, а також для пожвавлення економіки, яка постраждала від поширення коронавірусу і введених в зв'язку з ним обмежувальних заходів.
Рефінансування надається як державним, так і приватним банкам, а його терміни становлять від одного місяця до п'яти років.
На дебютному тендері 8 травня регулятор надав 13-ти банкам довгострокове рефінансування на 2,7 мільярда гривень на терміни від одного року до п'яти років. Серед отримувачів коштів, зокрема, найбільші приватні фінустанови, зокрема зі 100-відсотковим іноземним капіталом, такі, наприклад, як "Райффайзен Банк Аваль", "Альфа-Банк Україна", "Кредобанк".
Наступний тендер з надання довгострокового рефінансування відбудеться 12 червня.
Крім того, за підсумками тендера, що відбувся 15 травня, НБУ надав шести банкам рефінансування на загальну суму 667,3 мільйонів гривень. Кошти надані на термін до 84 днів. А банки, які отримали рефінансування, поки не називаються.
Куди вкласти кошти
Банки по-різному можуть використовувати отримані від регулятора кошти. Один із способів - направити їх в реальний сектор економіки, наприклад, на кредитування малого і середнього бізнесу.
Фінустанови також нерідко використовують кошти рефінансування для купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і депозитних сертифікатів Нацбанку.
Останні являють собою борговий цінний папір і один з монетарних інструментів НБУ. Депозитний сертифікат свідчить про розміщення в Нацбанку коштів банків і підтверджує їхнє право на отримання внесеної суми і відсотків після завершення встановленого терміну.
Головними власниками депозитних сертифікатів є державні банки - вони мають цінних паперів на 60 мільярдів гривень (із загального обсягу в 140 мільярдів гривень).
Що стосується ОВДП, то банки, зокрема держбанки також мають портфелі цих паперів. Так, при націоналізації "ПриватБанку" в 2016 році Міністерство фінансово внесло у фінустанову 155 мільярдів гривень у вигляді ОВДП (на цю суму також нараховуються відсотки за цими паперами, в зв'язку з чим на кінець 2019 року загальні витрати держави на націоналізацію "ПриватБанку" становили майже 200 мільярдів гривень).
Досить часто ОВДП випускаються для покриття бюджетного дефіциту. Сьогодні це особливо актуально, враховуючи, колосальні проблеми вітчизняних фінансів. Нагадаємо, у квітні Верховна Рада в рамках антикоронавірусних заходів внесла до держбюджету-2020 зміни, якими, зокрема, збільшила бюджетний дефіцит більш ніж утричі - майже до 300 мільярдів гривень.
У 2019 українські ОВДП користувалися підвищеним попитом з боку так званих нерезидентів, не в останню чергу, через високу прибутковість паперів. У нинішньому році, особливо після поширення коронавіруса і в передчутті глобальної рецесії, попит на ОВДП знизився, хоча втечі іноземних інвесторів поки не спостерігається.
Головний фактор - ефективність
За словами аналітика інвестиційної компанії "Альпарі" Максима Пархоменка, банки самі вирішують, куди направляти отримані у вигляді рефінансування кошти, і ніяких розпоряджень з цього приводу немає.
"Кожен банк сам визначає свої основні завдання - кредитувати бізнес, видавати гроші або просто проводити інші операції на ринку", - сказав аналітик в розмові з "Апострофом".
Він зазначив, що принципова різниця між ОВДП та депозитними сертифікатами полягає в тому, що останні можна швидко віддати Нацбанку і отримати з них гроші: "Таким чином, банки, купуючи їх, формують для себе резерви, які вони можуть розконсервувати в разі необхідності".
Член ради НБУ Віталій Шапран вважає, що гроші, які держбанки отримують у вигляді рефінансування, можна направляти як на покупку ОВДП, так і на кредитування бізнесу.
"В обох випадках це принесе користь, в першому - знизить ризики бюджетного дефіциту, а в другому - пожвавить реальний сектор", - сказав Шапран в коментарі виданню.
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кияна, зараз уряд працює над запуском програми пільгового кредитування малого і середнього бізнесу, і отримане банками рефінансування могло б бути спрямоване на ці цілі.
"Якщо бізнес-модель банку ефективна, він вкладає отримані гроші в реальний сектор економіки", - зазначив фахівець в коментарі "Апострофу".
І якщо багато приватних банків можуть запустити такий механізм, і вони вкладають гроші рефінансування в кредитні програми, за фактом, запускаючи економіку, то держбанки таким не можуть похвалитися: "Воно (рефінансування) йде на латання дірок, вирівнювання якихось непрацюючих кредитів, покриття короткострокових заборгованостей, виплат. Але, якщо банк вкладає в непрацюючі речі, то потім ці гроші банк не зможе повернути".
При цьому, за словами Кияна, приватним банкам рефінансування дістається досить важко, і вони розуміють, що для отримання коштів у них повинна бути життєздатна бізнес-стратегія.
Що стосується держбанків, то в плані досягнення максимальної ефективності у деяких з них є проблеми.
"Вони знають, що гроші вони і так і так отримають, а тому, навіщо особливо думати, куди їх вкласти, навіщо ускладнювати собі життя", - підкреслив Єгор Киян.
Відбиватиметься реальний сектор
Але не все так однозначно і з кредитуванням банками реального сектору економіки. Банки не дуже охоче видають кредити бізнесу.
"Кредитні портфелі банків неідеальні, і в них є велика частка проблемних активів. Видаючи нові кредити, вони можуть тільки збільшити ризики по ним. В зв'язку з цим банки і не шикуються в чергу видавати всім кредити. А бажання видавати (кредити) немає через відсутність належного механізму захисту власності", - каже Максим Пархоменко.
Побічно це підтверджують і в уряді. Так, за словами міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігоря Петрашка, ініційована президентом Володимиром Зеленським держпрограма доступного кредитування для бізнесу "5-7-9%" поки так і не запрацювала на повну потужність, оскільки банки (а серед учасників програми майже половина - державні банки, - "Апостроф") не хочуть брати на себе ризики з видачі таких позик. За його словами, за три місяці, протягом яких діє ця програма, був виданий 451 кредит на загальну суму 276 мільйонів гривень, що вкрай мало.
Але є привід для стриманого оптимізму.
"Поки держбанки демонструють якусь пасивність, є ймовірність, враховуючи недавнє рефінансування, надане регулятором 13-ти банкам на 2,7 мільярдів гривень, що економіку доведеться рятувати як завжди реальному сектору і приватним фінансовим установам", - резюмував Єгор Киян.
