Росія заявила про зупинення своєї участі у "зерновій угоді" у зв'язку з атакою на кораблі Чорноморського флоту РФ у Севастополі 29 жовтня. Незважаючи на це інші учасники "зернової ініціативи" - Україна, Туреччина та ООН - узгоджують подальше проходження торгових суден безпечним коридором до українських портів на Чорному морі та з них. Проте ризик деструктивних дій з боку країни-агресора є великим, а тому експорт вітчизняного зерна може припинитися або, як мінімум, суттєво скоротитися. Про те, що чекати в подальшому, читайте в матеріалі "Апострофу".
Росія призупинила свою участь у "зерновій угоді", в рамках якої забезпечується прохід суден з українським зерном безпечним коридором з портів Великої Одеси. Більше того, російський диктатор Володимир Путін учора, 31 жовтня, у традиційній провокаційній манері натякнув, що кораблі, які вивозитимуть зерно, ризикують потрапити під удари. Нескладно здогадатися - чиї...
Нагадаємо, 22 липня у Стамбулі Україна та Росія уклали угоду за посередництвом ООН та Туреччини про розблокування українських портів на Чорному морі для того, щоб наша країна могла вивезти зерно та іншу аграрну продукцію для постачання на світовий ринок. Нинішні дії Росії – прямий удар Путіна за домовленостями з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, що може мати дуже серйозні наслідки для Кремля.
Офіційна Москва заявила, що припиняє свою участь у "зерновій угоді" у зв'язку з вибухами в Севастополі 29 жовтня, внаслідок яких було пошкоджено кілька військових кораблів Чорноморського флоту РФ - нібито атаковані кораблі задіяні у забезпеченні безпеки "зернового коридору". Крім того, Міністерство оборони Росії повідомило, що запуск безпілотників, які обстріляли кораблі в Севастопольській бухті, міг бути здійснений із "борту цивільного судна, яке використовували в рамках зернової ініціативи".
Росія звинуватила в атаках Україну, а також чомусь Велику Британію, якій також одним махом приписала диверсію на газопроводах "Північний потік-1" і "Північний потік-2", яка відбулася наприкінці вересня.
Цікаво, що Путін у своєму виступі взагалі озвучив байку про "шестиметрові" беспілотні кораблі з 500 тонами (!) вибухівки, яка не витримує жодної критики.
РФ також запросила проведення 31 жовтня засідання Ради безпеки ООН "у зв'язку з атакою на суди Чорноморського флоту".
Путін проти всіх
Україна та країни Заходу засудили рішення Росії вийти з угоди.
Український президент Володимир Зеленський назвав дії РФ терором та шантажем, які, за його словами, "мають програти" внаслідок скоординованих дій цивілізованого світу.
За словами Зеленського, рішення Росії вийти із "зернової угоди" було очікуваним і передбачуваним: "Насправді це не сьогоднішнє їхнє рішення. Росія почала свідомо загострювати продовольчу кризу ще у вересні".
Справді, РФ вже неодноразово заявляла про свою незацікавленість продовжувати "зернову угоду", термін якої спливає 22 листопада. У Москві стверджують, що Росія не отримала можливості постачати на світові ринки свою аграрну продукцію. Крім того, нібито українське зерно, що експортується в рамках угоди, прямує не до найбідніших країн – заради чого вона, власне, починалася – а до заможних держав Європи. Останнє, зрозуміло, є брехнею, що підтверджується фактами. Що стосується труднощів для російського експорту, то тут, як кажуть, претензії потрібно пред'являти самим собі – хто ж винен, що в більшості країн світу Росію та її продукцію вважають найвищою мірою токсичною.
Одним із головних вигодонабувачів "зернової угоди" є Туреччина, яка відразу після заяв Москви почала консультації з Росією з метою її повернення в угоду. Анонімний турецький чиновник, якого цитує Bloomberg, повідомив, що в цих переговорах є "підстави для оптимізму".
При цьому позиція Анкари в цьому питанні, швидше за все, буде досить жорсткою. Як пише The Financial Times, Туреччина та деякі інші країни, зокрема Саудівська Аравія, дуже незадоволені рішенням російського керівництва. Видання зазначає, що вихід із "зернової угоди" може суттєво охолодити відносини Росії із цими країнами, які досі виявляли до РФ певну лояльність.
Своїми каналами також веде переговори з Москвою ООН. Поки що про якісь результати невідомо.
Міни уповільненої дії
Тим часом Україна, Туреччина та ООН погодили на 31 жовтня план руху 16 суден у рамках "зернової угоди", при цьому Росію про це рішення поінформували.
Щоправда, йдеться про судна, які зараз перебувають у турецьких територіальних водах.
Проте, як уточнює Міністерство інфраструктури України, 31 жовтня з трьох портів Великої Одеси все ж таки вийшли 12 суден, на яких знаходяться 354,5 тисячі тонн аграрної продукції, призначеної для країн Африки, Азії та Європи. При цьому прохід до українських портів для завантаження дозволено чотирьом суднам, які напередодні пройшли інспекцію в Об'єднаному координаційному центрі, "включаючи представників Росії".
Морський порт Одеси
Однак зараз абсолютно незрозуміло, як поведеться в цій ситуації РФ.
За словами військового експерта Михайла Жирохова, головну небезпеку для суден, що прямують "зерновим коридором", становлять міни, і російські кораблі дійсно задіяні у забезпеченні проходу цим коридором.
"Безпека зернового коридору – це, перш за все, мінна безпека, тобто міни, які можуть перебувати в "зеленому зерновому коридорі". І, якщо було пошкоджено тральщика, то якась примарна можливість того, що судна не будуть у безпеці, є", - сказав він у коментарі "Апострофу".
За його словами, Україна не має протимінних тральщиків, а інші країни, крім Росії, не надали свої для забезпечення безпеки коридору.
При цьому, як зазначає Жирохов, навіть якщо один тральщик і був пошкоджений внаслідок вибухів у Севастополі 29 жовтня, Чорноморський флот РФ має й інші тральщики, які здатні продовжувати забезпечувати безпеку руху суден із зерном.
"Тому це (заява Росії про вихід з угоди через пошкодження кораблів, які забезпечують безпеку проходження суден "зерновим коридором" – "Апостроф") – дещо перекручування", - сказав експерт.
Щодо інформації Міноборони РФ про те, що пуск безпілотників, які атакували кораблі в Севастополі, було здійснено з цивільного судна, то це, за словами Михайла Жирохова, "абсолютна маячня". "Запуски безпілотників, якщо вони були надводні, здійснюються виключно з берега. З огляду на те, що борти на торгових судах величезні, запустити (безпілотник) просто нереально. Поки що це просто на межі фантастики", - пояснив він.
Таким чином, якщо Росія не виконуватиме своїх зобов'язань у рамках угоди, актуалізується небезпека для суден з боку мін.
При цьому, як вважає економічний експерт Олег Пендзин, Росія може здійснити додаткове мінування у Чорному морі. У розмові з "Апострофом" він нагадав, що раніше міни виявляли і в районі Одеси, і навіть поблизу Босфору.
"І це може стати досить великою неприємністю. Можуть бути поставлені мінні загородження, які призведуть до втрати суден", - каже експерт.
Однак, за його словами, навряд чи РФ у прямому сенсі бомбардуватиме судна, що йдуть "зерновим коридором".
"Сьогодні Путін дуже сильно заграє з Ердоганом (президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган – "Апостроф"), а це буде прямим плювком (в обличчя) Ердогану. Тому, на мій погляд, вони не бабахнуть", - пояснює Пендзин.
На голодуючих в Африці начхати
Тим не менш, багато трейдерів можуть припинити відправлення суден до українських портів, поки Росія формально перебуватиме поза "зерновою угодою". За словами Олега Пендзина, це пов'язано з тим, що страхові компанії через високі ризики просто перестануть страхувати судна на цьому маршруті: "Якщо страхова компанія не підтвердить страхування судна, ніхто не поїде".
Схоже, що саме цього й домагалася Росія, і їй просто потрібен був привід для реалізації своїх давніх планів.
"Це було абсолютно очікувано. До того ж, це певний спосіб боротьби з конкурентом – росіяни вже запропонували замінити на ринках Близького Сходу та Єгипту українську пшеницю своєю", - каже Олег Пендзин.
На новинах про призупинення участі РФ в угоді ціни на зерно на світових ринках миттєво підскочили. Так, згідно з інформацією Вloomberg, пшениця на біржі в Чикаго 31 жовтня подорожчала на 7,7% (хоча пізніше зростання цін скоригувалося до 5,9%), кукурудза зросла в ціні на 2,8%, соєва олія – на 3%. Очевидно, що це вдарить по населенню найбідніших країн Азії та Африки, про яке так дбає Володимир Путін.
Україна також зазнає збитків. За словами Олега Пендзина, з торішнього врожаю не вивезли ще 8 мільйонів тонн зерна, при цьому з'явилося вже зерно нового врожаю, яке теж потрібно експортувати.
"Вже на внутрішньому ринку України поїхали вниз закупівельні ціни на зерно (через туманні перспективи на експорт - "Апостроф"). А якщо фермеру зараз не дати грошей, він не посіє озимі", - пояснює експерт.
Крім того, скорочення експорту – це завжди зменшення надходження валюти, що негативно позначається на курсі гривні.
Проте ситуація поки що не повністю безнадійна. Як зазначив Пендзин, більше половини всього експорту зерна з України здійснюють кілька великих міжнародних компаній, які через дії Росії можуть втратити великі гроші: "Тому, я так розумію, активний пошук виходу із цієї ситуації буде не лише з боку України".
Однак, додає експерт, шанси на повернення РФ у "зернову угоду" на сьогодні видаються як мінімальні.
