Україна хоче купувати газ у Катару. Йдеться про скраплений газ, який все впевненіше освоює світовий ринок. Крім того, катарська держкомпанія Qatar Petroleum може зайнятися видобутком газу на території нашої країни. "Апостроф" з'ясовував, чи потрібен Україні катарський газ, чи зможе він знизити нашу енергетичну залежність від Росії, і чи є шанси у нашої країни збільшити власний газовидобуток.
Україна і Катар підписали меморандум про співпрацю в сфері енергетики. Підписантами документами виступили Міністерство енергетики України і катарська державна компанія Qatar Petroleum.
Йдеться, в першу чергу, про постачання в нашу країну газу, яким так багата монархія, яка розташована в Перській затоці.
Зрозуміло, що йдеться про скраплений природний газ (СПГ або LNG англійською - liquified natural gas), бо спільних кордонів у наших країн немає, а тому газопроводом він до нас прийти не може.
Катарський газ вже досить давно закріпився на європейському континенті, де його приймають СПГ-термінали в різних країнах Європи.
Але в України, як відомо, свого терміналу немає. Років десять тому обговорювався проект будівництва LNG-терміналу під Одесою, а в 2012 році в рамках проекту начебто навіть було підписано угоду з іспанською компанією Gas Natural Fenosa. Начебто - бо від "іспанської" сторони його підписав якийсь "лижний інструктор", котрий не мав до цієї компанії жодного відношення.
Тоді весь імпортований газ надходив до нас з "дружньої" Росії, але все одно українське керівництво на чолі з президентом Віктором Януковичем розглядало необхідність диверсифікації поставок.
Зараз же, коли більше п'яти років наша країна не купує газ в РФ, актуальність власного терміналу з прийому скрапленого газу, за логікою, стала ще більшою.
Але це - тільки на перший погляд.
За словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, навіть якби Україна мала власні потужності з прийому СПГ, могли б виникнути проблеми з проходженням газовозів через Босфор, який контролює Туреччина.
При цьому турки, безумовно, зацікавлені в тому, щоб СПГ-танкери розвантажувалися на їх власних терміналах, один з яких розташований на Мармуровому морі неподалік від Босфору (Marmara Ereglisi - "Апостроф").
"А далі він може транспортуватися куди потрібно, в тому числі, і до України", - зазначив експерт.
Він розповів, що в 2019 році був проведений експеримент з отримання американського скрапленого газу через термінал "Свіноуйсьце" (Швіноуйшче) в Польщі на Балтійському морі, а в 2020 році аналогічний експеримент проводився з доставки скрапленого газу через термінал "Реветуса" в Греції на Егейському морі.
"Ці дві поставки показали, що технічно це питання вирішується. І поряд з американським газом може бути і будь-який інший - катарський, алжирський, та хоч з Тринідаду і Тобаго", - зазначив Гончар.
При цьому згаданий термінал в Туреччині знаходиться недалеко від грецького, з якого була здійснена поставка американського СПГ.
Хоча скраплений газ з Північної Америки вигідніше доставляти через Польщу, тоді як для катарського СПГ логістика дешевше через Туреччину.
"По-перше, тому, що маршрут поставок з Катару до Туреччини вже існує, по-друге, він коротший (ніж до Польщі), по-третє, найголовніше, - завантаженість балканського коридору української газотранспортної системи (який з'єднує Україну і Туреччину через Болгарію і Румунію - "Апостроф") становить 10-15%, іноді 20%. Тобто у нас є профіцит потужностей", - сказав в коментарі виданню експерт Центру Разумкова Максим Білявський.
За його словами, в 2020 році відбулися якісні зміни у функціонуванні газотранспортної системи (ГТС) України, зокрема, були підписані угоди про підключення практично з усіма сусідніми країнами, а також проведені успішні операції по заміщенню і реверсним поставкам газу.
"Виходячи з цього, я оптимістично сприймаю новину про можливість поставчання скрапленого газу з Катару", - зазначив він.
Реальна диверсифікація
Але чи потрібен Україні катарський газ?
Максим Білявський переконаний, що потрібен.
За його словами, його поставки стануть реальним кроком в бік диверсифікації з точки зору країни походження: "Як би там не було, але на сьогоднішній день по всім енергоресурсам ми найбільшою мірою залежимо від Росії".
Дійсно, той газ, який поставляється в Україну з Європи, багато в чому залишається російським за своїм походженням (це, вже не кажучи про "віртуальний" реверс, коли газ, що йде транзитом з РФ до Європи, залишається в нашій країні, при тому, що вважається, що він перетинає кордон туди і назад).
Експерт також зазначив, що, якщо постачання з Катару виявиться успішним, це може дати старт поставкам з інших країн, зокрема, Північної Африки.
"Що стосується ціни, то вона буде нижче вартості трубопровідного газу з Європи, тому що спостерігається його профіцит на ринку. Я думаю, що на вході вона буде 130 доларів - максимум, 140 доларів (за 1 тисячу кубометрів). Зараз, якщо взяти TTF (хаб в Нідерландах - "Апостроф"), там ціна 220-245 доларів", - зазначив Білявський.
Михайло Гончар не настільки оптимістичний. За його словами, Україні поки що вигідніше купувати трубопровідний газ з точки зору його вартості.
"Але, якщо раптом виникне якась проблемна ситуація на європейському ринку газу, тоді поставки СПГ можуть зіграти роль компенсатора дефіциту. В основному LNG-термінали можуть бути корисними в зимовий період, коли збільшується споживання, а ціни зростають", - розповів експерт.
Зокрема, так сталося цієї зими, коли спотові ціни на європейських хабах злетіли. Під час січневих холодів, ціни на хабі TTF зростали до 335 доларів за тисячу кубометрів.
При цьому Гончар зазначив, що обсяги торгівлі скрапленим газом динамічно збільшуються, і все більше газу на світовому ринку знаходиться саме в скрапленому вигляді, оскільки він більш гнучкий в плані поставок.
"Перший потужний стрибок у споживанні скрапленого газу на європейському ринку стався після газової кризи 2009 року (в результаті якої багато споживачів в країнах Європи під час січневих холодів залишилися без газу, оскільки Росія істотно скоротила постачання, звинувативши в проблемах, втім, безуспішно, Україну - "Апостроф"). І, до речі, тоді Катар досить потужно зайшов на європейський ринок СПГ. І, думаю, вони будуть і далі розширювати цю нішу, бо їх серйозно тіснить на азіатському ринку Австралія", - сказав він.
Але в яких обсягах може газ з Катару надходити в Україну? На жаль, поки що в невеликих.
"Якщо останнім часом ми імпортуємо 10-14 мільярдів кубометрів газу на рік, то можна говорити про кілька мільярдів кубів - не більше", - говорить Михайло Гончар.
Максим Білявський згоден з такою оцінкою. За його словами, Україна могла б розраховувати на 1-3 мільярди кубометрів скрапленого газу на рік.
"Але тут головне питання: хто буде постачальником? - додає експерт. - Щоб не було як свого часу з "РосУкрЕнерго" (пов'язаний з російським "Газпромом" та українським олігархом Дмитром Фірташем посередник, який поставляв в Україну газ в 2004-2009 роках за непрозорими схемами - "Апостроф").
Інвестиції не завадять
Слід зазначити, що меморандум - це не контракт, оскільки він не має зобов'язуючих положень. Тобто це поки що заява про наміри, які можуть реалізуватися, а можуть і залишитися на рівні планів.
У меморандумі також говориться про намір розвивати співробітництво в галузі розвідки та видобутку газу в Україні.
Михайло Гончар вважає, що нашій країні не завадили б катарські інвестиції в газовидобування: "Як то кажуть, чому б ні?"
Максим Белявський, в свою чергу, бачить хороші перспективи такої співпраці.
"Якщо ми подивимося на динаміку, то побачимо, що приватні компанії нарощують видобуток (в Україні), а державна компанія, незважаючи на багаторічну фінансову підтримку від населення, скорочує видобуток, при цьому володіючи "сплячими" дозволами, які не використовуються. Тому, безумовно , збільшення кількості гравців, до того ж іноземних, дозволить змінити ландшафт", - розповів фахівець.
Щорічний видобуток газу в Україні вже довгий час залишається на рівні близько 20 мільярдів кубометрів, при цьому три роки поспіль спостерігається стійке зниження обсягів. Так, в 2018 році рівень видобутку склав 20,9 мільярда кубометрів, в 2019-м - 20,7 мільярда кубів, що на 1% менше, а в 2020-м - 19,74 мільярда кубів (мінус 4,4%).
При цьому основне скорочення відбувається у державній компанії "Укргазвидобування" ( "дочка" НАК "Нафтогаз України"), яка поки ще забезпечує більше 70% всього газовидобутку в країні. У 2018 році компанія видобула 15,5 мільярда кубометрів газу, в 2019-м - 14,9 мільярда кубів, а в 2020-м - 14,23 мільярда кубів.
А ще зовсім недавно "Укргазвидобування" ставила перед собою мету вийти на річний рівень видобутку в 20 мільярдів кубометрів газу до 2020 року (програма "20/20").
Але чи допоможе прихід катарців в Україну збільшити видобуток газу?
"Поки не буде переглянута виробнича політика" Укргазвидобування", істотних змін ми не побачимо, - каже Максим Білявський. - Але, принаймні, залучення додаткових інвестицій і прихід нових компаній дозволить не скорочувати обсяги видобутку".
