Росія, яка вже відрізана від міжнародних ринків капіталу санкціями за війну проти України, продовжує огризатися та намагається нав'язати свою волю Заходу. Останньою подібною витівкою стала вимога президента РФ Владіміра Путіна країнам Європи розраховуватися за російський газ рублями, що прямо суперечить чинним контрактам. "Апостроф" розбирався, до чого це призведе.
Постріл в ногу
Як відомо, Росія ніколи не залишає західних санкцій без відповіді. Ще у 2014 році, коли Європа ввела перший санкційний пакет після анексії Криму та окупації Донбасу, Москва відповіла на це забороною на імпорт європейських продуктів. Здивований світ облетіли відеоролики зі звалищ, де бульдозери чавили іноземні сири та фрукти. Втім, окрім сміху, такі санкції в Європі інших емоцій не викликали.
Повномасштабна війна з Україною призвела до набагато більш серйозних санкцій, які практично перекривають Росії доступ до світових ринків капіталу та більшості сучасних технологій, а також значно зменшують доходи від продажу нафти. Такі "пекельні" санкції, звичайно, вимагали більш серйозної відповіді, ніж показова розправа над харчовими продуктами.
На цей раз росіяни витягли практично останній свій козир, звернувшись до єдиного товару, від якого Європа відчуває значну залежність, - природного газу.
На нараді з власним урядом президент Росії Владімір Путін оголосив, що ухвалив рішення в найкоротші терміни перевести всі розрахунки за газ з "недружніми країнами" (а це практично всі європейські країни) на рублі і відмовитися від використання доларів, євро та інших валют, які "себе скомпрометували". Такий перехід має відбутися майже миттєво - протягом тижня.
Головна ідея такого заходу - ускладнити життя європейським споживачам. Адже традиційно на цьому ринку використовується євро, і розрахунки за існуючими контрактами передбачено саме в цій валюті. Тож якщо припустити, що такий перехід дійсно відбудеться, європейським постачальникам доведеться десь знаходити рублі. Це створить попит на російську валюту, яка з початку війни стрімко знецінилася, і тим самим зміцнить її курс.
Російські СМІ вже радісно повідомили, що на фоні даної новини відбулося "значне укріплення" курсу рубля.
Втім, на думку голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, перехід на розрахунки в рублях з Європою навряд чи станеться.
"Майже весь газ до європейських країн постачається за довгостроковими контрактами, в яких, крім усього іншого, вказана валюта, в якій проводяться розрахунки, - розповів експерт. - І змінити умови контракту в період його чинності в односторонньому порядку неможливо. Для того, щоб перехід на рублі міг відбутися, свою згоду на це повинні дати європейські партнери. А цього, звичайно, не станеться".
Росія, безумовно, могла б вдатися до шантажу: "нема рублів - нема газу". Проте і цей прийом навряд чи спрацює. Адже в контрактах чітко прописуються умови постачання. І їхнє порушення тягне за собою звернення в суди з багатомільярдними позовами. До того ж, зупинити постачання газу до Європи - задача, яку навіть технологічно важко виконати. Для цього потрібно припинити видобуток на багатьох свердловинах, але потім його буде практично неможливо відновити. Единим альтернативним напрямком для експорту газу з Росії є Китай. Проте потужності трубопроводів, які існують в цьому напрямку, не дозволяють транспортувати ними весь газ, який йде сьогодні в Європу.
"Отже нинішні заяви Путіна, є фактично намаганням зробити хорошу міну при поганій грі, - вважає Борис Кушнірук. - Це спроба показати свою "крутість", примусити європейців виконувати його забаганки. Це навіть не шантаж, адже шантажист повинен мати можливість реалізувати свої погрози. А Росія такої можливості не має. Спроби припинити постачання газу до Європи лише прискорять процес відмови від російських енергоносіїв".
Втім, якщо ж Росії все ж таки вдасться примусити покупців газу перейти на рублі, то в короткостроковій перспективі це можливо і буде для неї вигідно.
"Адже щоб платити рублями за газ, треба десь їх взяти, тобто, продати якісь товари в Росію, отримати за них рублі, й потім ними заплатити, - говорить експерт CASE Україна Євген Дубогриз. - Це дозволить певною мірою зберегти експорт західних товарів до Росії, який сьогодні стрімко скорочується як через санкції, так і через добровільний вихід міжнародних компаній з Росії. До того ж, продавати товари іноземним фірмам доведеться за офіційним (тобто сильно заниженим) курсом Центробанку РФ (зараз офіційний курс - 104 рубля за долар, а на "чорному ринку" - 130-140 рублів), що потягне за собою значні втрати і буде вигідно Росії".
Проте в середній та довгостроковій перспективі така ініціатива Кремля є пострілом собі в ногу, оскільки зробить купівлю російського газу надто складним і дорогим бізнесом і примусить споживачів прискорено шукати альтернативні джерела, менш токсичні політично і не обтяжені валютними складнощами.
"У майбутньому, якщо в Європи вистачить сил та сміливості підтримувати санкції та витримувати ремствування "середнього класу, що незадоволений платіжками", - це прискорить економічний спад в Росії," - вважає експерт.
Німці спокійні, у сербів - проблеми
Перша реакція європейських політиків на ультиматум Путіна свідчить про те, що вони дійсно не вбачають можливості піти на його умови. Так, канцлер Німеччини (найбільшого імпортера російського газу на континенті) Олаф Шольц заявив, що не вбачає підстав для раптового переходу на розрахунки в рублях.
"Наразі ми з’ясували, що у чинних контрактах зафіксована валюта, в якій здійснюються платежі, пояснив канцлер. - І в більшості випадків там вказані євро чи долар… Це те, що має значення".
Тим часом, поки "недружні" країни не переймаються російськими вигадками, проблеми як раз відчувають "дружні". Так, Олександр Вучич, президент Сербії, одного з найвірніших сателітів Москви в Європі, заявив, що з одного боку розуміє прагнення Росії протистояти нафтодолару, проте нова затія створює для його країни "багато-багато нових проблем".
Хто кого дотисне
На думку більшості експертів, спроба дошкулити Європі, вимагаючи за газ рублі, скоріше за все, закінчиться невдало.
"Розрахунок московського фюрера принципово неправильний, - каже виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. - Бо якщо досі деякі залежні від газу європейці ще думали якось пропетляти і просто зменшити залежність, але зберегти постачання з Росії, то вимога платити рублями для них створює ще більше проблем при роботі з російським газом і підштовхує до пошуку альтернатив. Опалювальний сезон закінчується вже через кілька тижнів. А влітку відбудеться велика перебудова ланцюжків енергопостачання. І в новому опалювальному сезоні частка російського газу на європейському ринку стане мізерною. Якщо взагалі збережеться".
Також, на думку експерта, не мають під собою основи і заяви про укріплення рубля.
"В СРСР долар офіційно коштував 65 копійок, - говорить він. - Але це не мало ніякого значення, оскільки ніхто доларів по 65 копійок не продавав. Десь та ж сама історія зараз із російськими ринками. Після введених проти Росії санкцій, фінансового і валютного ринку в Росії більше немає. Тому сьогодні вони можуть оголошувати будь які цифри. Навіть повернутися до курсу 65 копійок за долар".
Досвід показує, що європейці, вкрай нерішучі в політичних і воєнних питаннях, стають досить жорсткими, коли справа доходить до грошей. Так було тиждень тому, коли Росія намагалася погасити рублями черговий платіж за власними облігаціями зовнішньої позики. Проте ці спроби наштовхнулися на сувору відмову, і кінець кінцем, щоб уникнути остаточного дефолту, агресор змушений був все ж таки розплатитися з кредиторами доларами.
І майже напевне така ж доля спіткає і нинішню спробу нав’язати світовому співтовариству розрахунки в рублях замість справжніх грошей.
