Введення нових персональних санкцій США проти російської верхівки кардинально міняє ситуацію для Володимира Путіна. Президент РФ через свої проблеми навряд чи готовий до нової військової ескалації проти України, навіть у відповідь на ухвалення Верховною Радою закону про реінтеграцію Донбасу.
Таку думку висловив в інтерв'ю "Апострофу" російський політолог і публіцист АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.
- У четвер Верховна Рада ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу, і тепер наші формулювання, нарешті, відповідають тим словам, які говорив спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер. Як ви думаєте, якою буде реакція Росії на закон?
- Судячи з божевільних шоу, реакція в Кремлі негативна. Тому що закон називає всі речі своїми іменами - окупація, тимчасово окупована територія. А відповідальність за те, що там відбувається, несе держава-агресор. Тобто нарешті сформульовані елементарні істини. Але це стосується демагогії та риторики.
Я не думаю, що будуть якісь дії, тому що арсенал можливостей Росії дуже обмежений. Практично всі засоби підкорення і тиску на Україну вичерпані. По-друге, вони прекрасно розуміють, що будь-яка військова ескалація викличе негайну різку реакцію Заходу.
Та й не про те зараз керівництво РФ думає. Перш за все, вони думають, як уникнути персональних санкцій, які будуть введені на початку лютого (з боку США, - "Апостроф").
- Чи варто чекати у відповідь законів проти України з боку Держдуми РФ?
- Це абсолютно не виключено і буде робитися на рівні войовничої риторики, тобто ще більше піднімати градус ненависті до України.
Та й потім, що ще можна сказати більшого, ніж сказав Путін, заявивши, що "ми братські народи, а українці - частина одного великого народу"? Це явно виражена претензія на захоплення і знищення української держави. Якими іншими законами Думи можна після цього налякати українців?
- Офіційне визнання Росії агресором дає Україні якісь переваги на міжнародній арені?
- Дивно тільки, чому аж три роки знадобилося, аби ухвалити закон. Звичайно, агресія - це міжнародний злочин. А закон підтримує ті позови, які Україна вже направила до різних міжнародних інстанцій. Також це матеріал для майбутнього трибуналу над військовими злочинцями.
Якщо сама жертва сором'язливо не промовляє слово "агресія", то, напевно, дуже важко ставити питання про відповідальність російських керівників. А тепер це сказано - голосно і зрозуміло.
- А чи може це розв'язати Путіну руки, щоб посилити бойові дії на Донбасі? Мовляв, "ми - агресори, і будемо діяти відповідним чином".
- Розумієте, якби Путін хотів підвищити військову ескалацію, йому б не були потрібні ніякі українські закони. Він би тисячу разів знайшов причину. Наприклад, "владу захопила незаконна хунта і знищує братський народ, а ми йдемо на допомогу".
А на ескалацію він не піде тільки тому, що прекрасно розуміє, якою буде реакція Заходу і США. І зараз він думає тільки про пом'якшення цієї реакції, а не про те, щоб нарватися на ще більш жорстку.
- Повернімося до санкцій, котрі будуть введені 2 лютого. Ви як людина, що знаходиться у Вашингтоні, бачите спроби окремих російських олігархів якось домовитися, щоб уникнути санкцій?
- Всі спроби здійснюються в індивідуальному порядку. Тут дуже багато різних суб'єктів - і тих, кого ви називаєте олігархами. Адже справжні олігархи - це вищі чиновники РФ, починаючи з Путіна.
Кожен хоче вирішити свої особисті проблеми. Так, вони ходять по місту і доводять, що вони нібито не входять до найближчого оточення Путіна, оскільки основна вимога закону - це "closest to Putin", тобто "ближче до Путіна". Ось вони і намагаються довести, що не мають ніякого відношення до Путіна.
- А хто реально вже був помічений в тому ж Вашингтоні?
- Кого я можу назвати - це [Петро] Авен, [Михайло] Фрідман і [Герман] Хан. Вони всіляко доводять, що чисті і пухнасті та не мають ніякого відношення до Путіна. Фрідман вже вивів свій бізнес за межі Росії і сам давно туди не повертається.
- Ці санкції матимуть кардинальний вплив на ситуацію на Сході України?
- Вони поміняють все. Я не знаю, як вони вплинуть конкретно на Донбас. Адже вся ця російська система клептократії була заснована на тому, що вони крадуть в Росії та складають свої капітали на Заході, перш за все, в США.
І, до речі, паралельно з підготовкою санкцій вийшла відома доповідь Національного бюро економічних досліджень, в якій зазначено, що обсяг награбованих коштів становить астрономічну суму - 1 трильйон доларів. Це результат 20-річного існування російської клептократії.
А зараз ця лавочка закривається. Ці гроші будуть заморожені та конфісковані. Тобто всій російській верхівці, всьому російському політичному класу доведеться взагалі думати, як жити далі, як влаштовувати своє життя і відносини із Заходом.
- Чи здатен загнаний в кут Путін вчинити якісь божевільні дії?
- Звичайно. Адже російська пропаганда активно займається залякуванням. Мовляв, "не чіпайте мене, я божевільний і можу плюнути зараженою сказом слиною". Це класична тактика поведінки бандита і хулігана.
Але це бандити і хулігани, які обтяжені дуже великими активами. І зараз вони хочуть домовлятися.
- Тобто зараз вони вже не хочуть воювати, а намагаються домовитися, щоб повернути свої гроші?
- Розумієте, адже Захід теж досить непослідовний. Ось російська опозиція - і [загиблий Борис] Нємцов, і [Олексій] Навальний, та і я про це писав - десятки років закликали до того, щоб на Заході заморозили активи російського керівництва і олігархів, тому що гроші, якими вони заволоділи, вкрадені в російського народу. Але до пори до часу Захід це влаштовувало - чому б і ні, якщо гроші вкладаються в американську економіку? Навіть після того, як почалася війна з Україною. Червоною лінією стало лише втручання в американські вибори.
Якщо зміниться зовнішньополітична поведінка Росії, то американці будуть готові домовлятися. Чому? Тому що процес конфіскації досить тривалий і муторний. І американці готові реагувати на гнучку поведінку Москви. Але, наскільки я суджу з інсайдерської інформації з Москви, за живого політично Путіна змінити зовнішню політику буде дуже важко.
А якщо російська верхівка змінить бренд - замість Путіна буде якийсь Пупкін - то, я думаю, їм можна буде досить швидко домовитися з американцями.
Що стосується України, то ми прекрасно знаємо, про що мріє російська еліта. Запитай завтра того ж Путіна, він скаже, що вони із задоволенням підуть з Донбасу, якщо хоч якось визнають анексію Криму. При цьому західні держави ніколи не визнають її юридично.
Не можна виключати такої угоди - вихід з Донбасу і підвішений стан з Кримом.
Адже всі основні санкції введені через Донбас, а чисто кримські - взагалі смішні. Там хіба що [Сергію] Аксьонову і ще якимось шахраям не дозволяють подорожувати Європою.
Так що російська верхівка в цілому мріє про таку угоду. Подивимося, як будуть розвиватися події.
- Припустімо, що Путін піде. А якщо в Росії прийдуть до влади більш радикальні люди?
- Я вам скажу, що більш радикальні люди верещать на телевізійних шоу. А реальні люди, які керують Росією, які є мільйонерами і мільярдерами, розуміють, що Путін зарвався. І їм хочеться якось зіскочити.
- Повернімося до Донбасу. Нещодавно в президента США Дональда Трампа була зустріч з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. І там Трамп сказав, що, можливо, варто перенести мінські переговори в інше місце. Як ви думаєте, чи може Казахстан стати новим учасником переговорного процесу щодо Донбасу і чи вплине це на ситуацію?
- Москві це не сподобається і навряд чи вона на це піде. Але це показує, що й Назарбаєв прагне якось дистанціюватися від Москви і зайняти самостійну позицію.
А перенесуть чи ні? Справа там не в тому, в якому місці земної кулі будуть переговори, а якою буде їх суть. У тих же повідомленнях прозвучало, що Назарбаєв підтримує введення миротворців ООН на всю окуповану територію, включаючи контроль над українсько-російським кордоном, та введення якогось зовнішнього управління. Я думаю, що це питання, які Україна буде готова обговорювати.
