RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика

"Слуга" семи панів: як Зеленський втрачає контроль над Верховною Радою

Парламентська монобольшість не така вже й монолітна

Парламентська монобольшість не така вже й монолітна Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

У неділю, 10 листопада, має відбутися з'їзд партії "Слуга народу". На порядку денному - кадрові та організаційні питання, а також річний звіт про роботу партії. Очікується зміна голови політичної сили. Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, який на даний момент юридично очолює партію, вже подав заяву про складання повноважень. За прогнозами, новим главою СН має стати заступник голови парламентської фракції Олександр Корнієнко. До свого з'їзду "Слуга народу" підходить із дисциплінарними проблемами та скандалами, які виникають навколо її народних депутатів. "Апостроф" дізнавався що треба зробити команді президента, аби зберегти контроль над парламентом.

Останнім часом пропрезидентську партію "Слуга народу" стрясають скандали. Ще у вересні представників фракції Сергія Литвиненка та Олену Копанчук змусили публічно вибачатися за "кнопкодавство". Далі спливла інформація з нібито підкупом членів профільного парламентського комітету за підтримку рішення про так звані "оціночні майданчики", які пов'язують з народним депутатом Антоном Яценком. У ситуацію втрутилася Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), а президент Володимир Зеленський особисто відправив депутатів на поліграф. Зіпсував репутацію партії й секс-скандал за участю народного депутата Богдана Яременка. А потім народний депутат СН Микола Тищенко, в листуванні з пранкером Джокером, який видавав себе за генерального прокурора, розповів про "чорні" доплати колегам по фракції.

Нагадаємо, парламентська фракція "Слуги народу" складається з 252 народних депутатів. Вони формують монокоаліцію в Раді. Неформально всередині фракції виділяють кілька груп впливу, які орієнтуються на тих чи інших політиків чи бізнесменів. У неофіційних розмовах в парламентських кулуарах називаються групи Андрія Холодова, Іллі Павлюка, Андрія Вавриша, депутатів, які орієнтуються на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, так звана група "Кварталу-95". Окремо відзначають групу депутатів-мажоритарників, яку неформально курирують народні депутати Олександр Дубинський та Максим Бужанський. За різними оцінками в цю групу входить 28-35 народних депутатів, які орієнтуються на бізнесмена Ігоря Коломойського. До речі, Дубинський в своєму Telegram-каналі постійно критикує колег по фракції, ініціативи уряду і окремих міністрів. Натягнуті відносини у Дубинського і з головою фракції Давидом Арахамією.

Те, що фракція "Слуги народу" (СН) неоднорідна, підтвердив і глава Офісу президента Андрій Богдан в інтерв'ю "Українській правді": "Ми бачимо загрозу в багатьох людях. Але ми вважаємо, що поки нам вдається цю загрозу не робити критичною для існування. Поки що не було рішень про виключення когось зі фракції. У нас є різні думки і є люди, які принципово з чимось можуть не погоджуватися".

Особлива думка

Зокрема, 31 жовтня група народних депутатів, яких називають лояльними до Коломойського, не дала голосів під час голосування за подання генерального прокурора на арешт народного депутата Ярослава Дубневича. Не голосували або були відсутні на місці народні депутати Ольга Василевська-Смаглюк, Олександр Дубинський, Сергій Демченко, Олег Дунда, Максим Зуєв, Олександр Матусевич, Олексій Мовчан, Сергій Северин, В'ячеслав Рубльов, Олександр Ткаченко, Ігор Фріс.

Через два дні народний депутат Антон Поляков (СН) почав збір підписів для винесення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапці. До ініціативної групи приєдналися народні депутати Дубинський та Бужанський.

Нардеп Поляков (СН) почав збір підписів для винесення недовіри генеральному прокурору Руслану Рябошапка Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

Вже 5 листопада Дубинський повідомив, що передав в САП факти про звернення до нього двох колег з фракції "з вимогою залишити високими комісійні для приватних майданчиків "ПроZорро". Також він просить перевірити листування депутата Миколи Тищенка з пранкером.

Очікувалося, що дисциплінарні питання можуть бути розглянуті на засіданні фракції 7 листопада. Про це 1 листопада говорив перший заступник голови фракції СН Олександр Корнієнко.

За словами народного депутата Микити Потураєва (СН), засідання фракції відбудеться вже після партійного з'їзду, на початку наступного пленарного тижня. У розмові з "Апострофом" він зазначив, що на з'їзді не торкатимуться питань парламентської дисципліни. Він спростовує інформацію про те, що фракція знаходиться на межі розколу.

"Немає приводу збиратися з питань дисципліни, тим більше, що це не питання для партійного з'їзду. З дисципліною у нас все в нормі, а внутрішньофракційних груп я не бачу", - сказав він виданню.

Власні інтереси

Представник фракції СН, на правах анонімності, розповів "Апострофу", що крім "групи Коломойського" існує численна внутрішня опозиція щодо питань імперативного мандату.

"За чинним законодавством, позбавити мандату народного депутата-мажоритарника, який покинув фракцію, не можна. Ця норма може бути застосована тільки щодо "списочників". З 252 депутатів у нас велику частину обрали на округах. Здебільшого це люди, які орієнтуються на авторитет президента, але щоб уникнути розколу фракції, з боку груп, пов'язаних з певними олігархами, їх хочуть зробити рабами. Тільки для цього і просувають імперативний мандат", - розповідає співрозмовник.

Нагадаємо, у вересні голова фракції СН Давид Арахамія заявляв, що розробляється новий законопроект про імперативний мандат. До роботи залучені представники всіх фракцій. У разі виходу з фракції, пропонується позбавляти депутатських повноважень не тільки "списочників", але й мажоритарників, яких партія підтримала на окрузі.

"Ми бачимо, що з боку Коломойського вже йде шантаж, а ближче до голосування по держбюджету приєднаються інші групи. Якщо з фракції "Слуги народу" вийде більше 26 осіб - це означатиме розвал монокоаліціі. Далі піде коаліціада, пошук союзників, втрата контролю над парламентом з боку президента", - говорить виданню один з позафракційних народних депутатів.

Він також нагадує, що знову розпустити парламент у Зеленського не вийде. Згідно з Конституцією України, повноваження Верховної Ради, обраної на позачергових виборах, не можуть бути припинені протягом одного року зі дня її обрання. Рада IX скликання була обрана на позачергових виборах 21 липня 2019 року.

Розпустити парламент у Зеленського не вийде Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

7 листопада президент Зеленський зробив ряд неоднозначних заяв. У своєму традиційному відеоролику він розповів, що особисто стежить за статистикою голосувань фракції. Він зазначає, що деякі депутати не хочуть голосувати за ті чи інші законопроекти.

"... Вони є представниками різних верств нашого суспільства з різною ментальністю та різним заробітком, і це дуже важливо, бо поки що у нас у Верховній Раді демократія. Але це поки що", - сказав Зеленський.

Політолог Олексій Голобуцький вважає, що з'їзд партії "Слуга народу" має показати, чи є у команди Зеленського план виходу з ситуації, що склалася в парламенті.

"Можна говорити, що ситуація критична. Зеленський не може на рівних грати з олігархами. На відміну від президента Порошенка, у нього немає фінансового впливу, все тримається тільки на особистому рейтингу. Коломойський вже зараз чітко показує, що без нього нічого не буде вирішуватися. Це чітко простежується по активності "групи Дубинського", інформаційним скандалам та провокаціям навколо інших депутатів фракції", - пояснює він "Апострофу".

Експерт також прогнозує, що розвал фракції "Слуги народу" почнеться після того, як рейтинг президента опуститься нижче 40%.

Читайте також