У вівторок, 3 грудня, Верховна Рада розглянула важливі закони. У першій половині дня парламент ухвалив закон про перезавантаження роботи Державного бюро розслідувань, а ближче до вечора депутати в першому читанні підтримали законопроект, який виписує процедуру позбавлення депутатської недоторканності. Що все це означає - розбирався "Апостроф".
Напередодні голосування за перезапуск Державного бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України повідомило про затримання колишнього начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури під час передачі першої частини хабара в розмірі $75 тис. Пізніше стало відомо, що мова йде про Ігоря Щербину, який був начальником нинішнього директора ДБР Романа Труби за часів його роботи в Генпрокуратурі.
На це повідомлення на своїй сторінці в Facebook відреагував президент Володимир Зеленський. Він закликав народних депутатів проголосувати за перезапуск ДБР.
"Права рука" директора ДБР підозрюється в отриманні хабаря у розмірі $150 000. Ще один аргумент на користь необхідності перезавантажити керівництво Бюро. Ця інституція створювалась як незалежна та об'єктивна. Шкода, якщо ці добрі наміри не справдяться", - написав президент.
В результаті 250 народних депутатів підтримали у другому читанні та в цілому законопроект про перезапуск ДБР. Фракція "Слуга народу" дала 224 голоси, 18 дав "Голос", позафракційні - 5, "Опозиційна платформа - За життя" - два та ще один голос надійшов від групи "За майбутнє".
Читайте: Свято наближається: що приготували депутати в останній місяць року
Підбір кадрів
Після вступу закону в силу, автоматично припиняються повноваження чинного керівника ДБР Романа Труби та його заступників. Це пов'язано зі зміною повноважень директора Бюро. З цього моменту, протягом п'яти днів, президент має призначити тимчасово виконуючого обов'язки директора ДБР. Далі протягом 30 днів президент, Верховна Рада та Кабінет міністрів мають висунути кожен по три кандидатури до складу конкурсної комісії для обрання нового директора ДБР. Після цього протягом 14 днів Офіс президента формує склад комісії, яка отримає 60 днів на проведення конкурсу. Її робота буде фінансуватися за рахунок міжнародної допомоги. Також наголошується, що кандидатури від Кабміну мають бути рекомендовані міжнародними організаціями протидії корупції.
На свою посаду директор ДБР призначається президентом терміном на п'ять років, але не більше ніж на два терміни. Скасовується принцип колегіальності, тобто директор Бюро буде самостійно призначати та звільняти своїх заступників та визначати їхні обов'язки. Подібна структура управління вже застосовується в Національному агентстві по запобіганню корупції. Директор ДБР одноосібно керуватиме Бюро. У чинній редакції закону, директор має погоджувати зі своїми заступниками кадрові питання, розподіл бюджетних коштів, затвердження оперативних планів, використання спеціальних оперативно-розшукових дій.
Рада громадського контролю при ДБР мусить розробити правила етики. За порушення цих правил директора або його заступників можуть звільнити. Причиною для звільнення керівництва Бюро може стати визнання Верховною Радою їх роботи незадовільною.
Закон створює в структурі ДБР управління, куди поза конкурсом повинні перейти слідчі Генеральної прокуратури, які розслідували справи Майдану.
Колишній секретар конкурсної комісії з відбору директора ДБР Олександр Леменов каже, що Бюро спочатку створювалося, як частина домовленостей між двома найбільшими фракціями Верховної Ради минулого скликання - "БПП" та "Народним фронтом". Це призвело до того, що з першого дня орган показав свою нездатність для практичного функціонування.
"Квазіколлегіальність в керівництві ДБР продемонструвала нездатність до ефективної роботи, а директор інституційно не міг управляти Бюро. Зараз структура управління та підходів змінена. Вважаю, що тепер Бюро почне працювати як належить", - сказав він "Апострофу".
Колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець в розмові з "Апострофом" зазначив, що закон в першій редакції був ухвалений, таким чином, що ДБР не могло нормально функціонувати. Наприклад, були прописані функції досудового розслідування та проведення оперативно-розшукових дій, але не було визначено процедуру відбору оперативних співробітників. Директор Бюро мав погоджувати свої дії з заступниками, не будучи при цьому керівником органу.
"Зараз ці норми виправили, все має запрацювати. Але я неодноразово говорив про те, що НАБУ та ДБР, фактично два аналогічних правоохоронних органа - у них 90% суб'єктів розслідувань однакові. Україна мабуть дуже багата країна, якщо може одночасно утримувати два органи, які дублюють один одного", - каже він "Апострофу".
Баганець вважає, що єдиною метою звільнення чинного керівництва ДБР, являє підбір кадрів, які необхідні діючій владі.
Замкнуте коло
Також у вівторок народні депутати зробили черговий крок до скасування депутатської недоторканності. 253 народних депутати проголосували в першому читанні за проект закону в редакції представників фракціїї "Слуга народу" на чолі з головою фракції Давидом Арахамія. "СН" дала 232 голоси, "Батьківщина" - 11 та ще десять позафракційних. Крім того, 235 голосами було ухвлено рішення про підготовку законопроекту до другого читання за скороченою процедурою.
Скасування недоторканності було одним з пунктів виборчої програми Володимира Зеленського, але народні депутати розглянули законопроект, який був внесений ще в 2017 році президентом Петром Порошенком. Він передбачає внесення змін до Конституції України щодо скасування депутатської недоторканності. У вересні 2019 року парламент 373 голосами вніс ці зміни в Основний закон. Вони вступають в силу вже 1 січня 2020 року.
Але для того, щоб ця норма запрацювала, необхідно внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу. Фракція "Слуга народу" запропонувала надати генеральному прокурору право підписувати клопотання на затримання, утримання під вартою, арешт, обшук, прослуховування телефонних розмов, в тому числі подання на проведення негласних слідчих дій. Повідомлення про підозру народним депутатам зможуть підписувати генпрокурор, його заступники або керівники обласних прокуратур. Наразі в законі відсутня норма щодо притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.
Народний депутат VIII скликання Ігор Попов каже, що скорочення процедури підготовки до другого читання, дозволить розглянути законопроект вже на наступному пленарному тижні з 17 грудня. При цьому в прийнятій редакції існує конфлікт інтересів.
"Це передвиборча програма "Слуг народу", думаю до кінця року вони візьмуть все. Правда в такому варіанті існує конфлікт інтересів. Народні депутати призначають та звільняють генпрокурора, а він в свою чергу має право залучати їх до відповідальності. Як тільки почнеться збір підписів за звільнення, депутати можуть почати отримувати повідомлення про підозру. Виходить замкнуте коло ", - сказав він "Апострофу".
