Боротися за зомбованих українців на Донбасі будемо цікавими серіалами – депутат "Слуги народу"

Коли знову з’являться безоплатні телеканали на супутнику, які бонуси дадуть блогерам, що загрожує журналістам та як захищатимуть медіасередовище, а також про те, як проводитимуть інформаційну деокупацію Донбасу, в інтерв’ю "Апостроф TV" розповіла народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, заступник голови фракції "Слуга народу" ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК.

- Чим закінчилося обговорення законопроекту про медіа? До чого дійшли?

- Це вже, мабуть, 12-те обговорення законопроекту про медіа з різними групами, як зараз модно казати, "стейкхолдерів". Тобто представниками провайдерів, ІТ-платформ, друкованих медіа, онлайнмедіа, блогерів, представниками профспілок. Відбулося також обговорення з представниками Національної спілки журналістів України. Вже були і регіональні обговорення. А наступного тижня – обговорення на полях Ради Європи. Адже законопроект про медіа, який раніше називався законопроект про аудіовізуальні медіа, – це і є наше зобов’язання в рамках асоціації з Євросоюзом. Є певні директиви ЄС. І, крім врегулювання аудіовізуальних медіа, ми з колегами по комітету вирішили, що було б непогано кодифікувати медійне законодавство взагалі.

- Що це означає? У нас дуже багато страшилок.

- Щоб не було якихось міфів, одразу скажу, що зараз є два законопроекти, які жваво обговорюються. Законопроект про медіа, розроблений нашими депутатами, вже спрямований комітетом до Ради. Я навіть не можу спрогнозувати, коли зможемо проголосувати у першому читанні. Очевидно, не раніше квітня.

А є законопроект про дезінформацію. Навколо нього, мабуть, ще більше різних страшилок. Ним займається Міністерство культури, молоді та спорту. Він навіть не зареєстрований. І ми як профільний комітет уже прийняли заяву, де вказали пункти, які нас непокоять. Вони стосуються кримінальної відповідальності - цього зовсім немає в законопроекті про медіа. Що стосується організації журналістів - це також не наш законопроект. Він жодним чином не регулює якісь журналістські спілки.

Також ми вказали на те, що нас непокоїть створення нового уповноваженого органу з питань інформації. Насправді у нас є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Згідно з ідеєю нашого закону, вона би могла також комунікувати з медіа з приводу того чи іншого контенту, який не відповідає чинному законодавству не лише телеканалів, а інших медіа. Коли ми подивилися, як регулюються типи медіа, то телебачення і радіомовлення (і це зрозуміло) найбільш зарегульований тип. Чому? Бо ми говоримо про невідновлювані ресурси, про обмежену кількість частот. Такі медіа підлягають ліцензуванню. Не реєстрації, а ліцензуванню. Вони сплачують певні кошти, а ліценція видається на певний період. Через якісь моменти можна її скасувати, але лише за рішенням суду.

- Спочатку відповідне рішення, а потім накладати штрафи чи стягнення?

- Стягнення можна накласти і зараз. Ми так прописали, що це навіть довший процес – до подачі до суду щодо скасування ліцензії, ніж було до цього. Чітко прописано, які можуть бути попередження та грошові стягнення.

- А тут ніхто закривати без рішення суду не буде?

- Не буде, абсолютно точно. Більше того, не можуть бути закриті навіть онлайнмедіа, які не є зареєстровані. І реєстрація для них має бути добровільною. Жодної обов’язкової реєстрації онлайнмедіа чи блогерів немає. Ми, навпаки, думаємо, який може бути перелік бонусів.

Євгенія Кравчук: "Не можуть бути закриті навіть онлайн-медіа, які не зареєстровані"Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

- Для тих, хто добровільно зареєструється?

- Так. Ми говоримо, наприклад, про акредитацію в державних органах влади, це може бути першочерговий доступ до них. Ми зараз теж дискутуємо про те, щоб змінити положення про акредитацію до Верховної Ради. Зараз у нас акредитовано близько 6 тисяч медіа. Зрозуміло, що вони не працюють у парламенті постійно, є доступ до онлайн-трансляцій. Відповідно, до тих парламентських медіа, які постійно висвітлюють роботу Верховної Ради, немає жодних питань.

- Законопроект про медіа від комітету і пропозиція від Міністерства культури щодо дезінформації – це конкуренти між собою? Може, вам якось об'єднати їх?

- Я не думаю, що варто об'єднувати. Законопроект про дезінформацію – більше про правила роботи журналістики як галузі, про захист інформаційного поля. Тут ми маємо погодитися, що певна проблема існує. Є російські наративи, є різні прояви гібридної війни. Ми вирішили нашим комітетом разом із партнерами в Раді Європи провести у Краматорську у травні круглий стіл – для обговорення питання інформаційної війни. Запрошуємо експертів з-за кордону, у першу чергу, з країн Балтії та тих, які межують із Російською Федерацією і теж потерпають від цих загроз.

- Що відбувається із захистом інформаційного простору України? І що за біда із супутниковими каналами, які зникли, а натомість прийшли російські телеканали? І це стосується не лише сходу країни.

- Давайте спочатку пояснимо, як виглядає структура споживання каналів в Україні. Коли ви вмикаєте телевізор, цей сигнал потрапляє у телевізор. Які є варіанти? Перший – кабельне телебачення. У кабельних мережах держава може регулювати заборону ретрансляції російських телеканалів і так це зараз відбувається. Там зараз не ведуть мовлення "Росія-1", "Росія-2" і так далі.

Є супутникове телебачення: для цього купується спеціальний приймач і сплачується абонплата. Там також є доступ до українських телеканалів, російські - не ретранслюються. А є так званий вільний супутниковий сигнал, яким користувалися близько 4 мільйонів людей.

- Виходить, ніхто ні за що не платив.

- Так. І там (оскільки це не захищений вільний сигнал), дійсно, були російські телеканали, і зараз вони там є. Але до цього якимось чином збалансовували мовлення українських телеканалів. Приблизно три року тому всі великі медіа-групи попередили державу та Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, що вони не можуть більше віддавати вільний супутниковий сигнал, у них є певні обмеження щодо авторських прав, розповсюдження їх на різні території, бо супутниковий сигнал не можна пустити чітко по території України, по кордону. Відповідно, були і штрафні санкції від виробників контенту.

Ось чому Володимир Зеленський зібрав представників медіа-груп, разом із Міністерством та представниками РНБО і нашого комітету також. Як виявилося, у деяких домогосподарств немає доступу до цих цифрових коробочок "Т2". Тобто вони мали би працювати, але цього покриття немає. Монополіст, який надає цей сигнал, очевидно, не виконав умови цієї ліцензії. Відповідно, ми виходимо із цієї ситуації, бо це дійсно інформаційна безпека.

- Тобто люди залишилися без доступу до українського контенту?

- Так.

- "Цифри" немає, супутники закодували, привіт, Росія і твоє телебачення…

- …або купуй за гроші супутниковий приймач. Бо цифрою неможливо технічно забезпечити, адже є високогірні райони.

Відповідно, яким чином ми виходимо із цієї ситуації? 16 березня основні телеканали зроблять певну версію, вони її називають міжнародною, і знову дадуть безкоштовний сигнал на супутник. Ця версія трохи відрізнятиметься від того, що йде за гроші. Там не буде найновіших якихось продуктів, на які вони купують права. Але, що дуже важливо, будуть програми власного виробництва, будуть новини, політичні ток-шоу. Тобто люди зможуть отримувати українську версію подій. Це одна частина.

Друга частина, "Зеонбуд" – це той монополіст, який забезпечує цифрове мовлення і має відкрити додатково 47 точок в 47 населених пунктах, щоб краще покрити цей доступ до цифрового телебачення. 18 березня ми заслухаємо проміжний звіт "Зеонбуду", поки що вони кажуть, що 16 точок готові. Вони працюють з РНБО над тим, щоб, можливо, держава допомогла із технічним супроводом - вишки, передавачі тощо.

Євгенія Кравчук: "Як виявилося, у деяких домогосподарств немає доступу до цих цифрових коробочкок "Т2""Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

- Ви якось в інтерв'ю казали, що 1/8 бюджету, який передбачається на інформування, йде на "Слугу-ТБ". Якщо статутний капітал 140,5 мільйонів, то це має коштувати близько 17,5 мільйонів?

- Ні, трішки не так. Це та сума, яку партія готова виділяти загалом на інформування. Крім того, є соціальні медіа, є газета, а газета – це також досить дорого.

- Вона вже пішла до місць призначення?

- Так, вона вже пішла у місця призначення через "Укрпошту" у районні центри. Перший тираж – 500 тисяч, але вже наші представники, депутати просять дати їм додатковий тираж, щоб вони розповсюджували через свої приймальні, зустрічі із виборцями і так далі. Тому, думаю, збільшимо тираж найближчим часом.

- Що ви відповісте на закиди щодо пропагування, певної підтримки, зокрема "Слуга-ТБ"? А скоро ж місцеві вибори.

- Ми б не хотіли концентруватися лише на сесійній залі, на лише якихось коментарях у кулуарах. Є маса інших тем і, правильно, є місцеві вибори, людям цікаво, кого ми будемо делегувати на ці місцеві вибори як кандидатів у мери, обласних рад. З іншого боку, у нас досить велика фракція – 249 народних депутатів, і є багато таких, які не так широко відомі людям. І чому б не розповісти про їхню діяльність? Це народні обранці, когось обрали списком, хтось пройшов на мажоритарних округах, кожен займається своєю темою і може про це розповісти, і дуже важливо – доступною мовою. Тобто це не має бути формат телеканалу "Рада".

- Це буде партійний інтернет-рупор?

- Дуже складно бути якимось рупором, коли є інтернет і соціальні медіа, які реагують "цікаво-нецікаво". Якщо контент буде цікавим, він має шанси на перегляди, на поширення, тому тут, навпаки, думаємо, як так неформально подати цей контент, щоб людям він був близький.

Євгенія Кравчук: "Складно бути якимось рупором, коли є інтернет і соціальні медіа"Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

- Дайте визначення цьому медіа: "Слуга-ТБ" – це?

- Це інтернет-інформування про дії команди Зеленського.

- Ви ж там будете показувати, напевне, тільки позитивні речі?

- Ні, я би не сказала. У нас багато ситуацій, які потребують швидкого пояснення. Часто з'являються відео, вирвані з контексту, чи хтось не встав при якомусь оголошенні. Важливо, щоб людина, про яку пишуть у певному контексті, одразу могла прокоментувати. Хай це не буде приємно, але краще одразу розставити крапки над "і", аніж давати якесь поле для маніпуляцій.

- Прокоментуйте заяву Олександра Турчинова, який сказав, що вже декілька місяців не працюють ті передавачі, які транслювали українське телебачення для окупованих територій.

- Я не можу жодним чином це прокоментувати, бо це компетенція профільного міністерства і РНБО, але паралельно йде робота над тим, щоб запустити додаткове цифрове мовлення. Відбулася презентація каналу "Дім/Дом" саме на окуповані території. Не лише ОРДЛО, а й в окупований Крим. Бо в окупованому Криму ще гірша ситуація: там взагалі глушать все, що можна тільки заглушити, зокрема блокують інтернет-сайти. Відповідно, цей канал уже розпочав мовлення. Концепція телеканалу – розважально-інформаційна.

Чому обрана така модель інфотейменту? Українське телебачення там починають дивитися з п’ятої, шостої сходинки за рейтингом. Перші – це, на жаль, російські телеканали. Відповідно, наскільки я знаю, навіть сітка програмування буде побудована таким чином, щоб якісь дуже цікаві серіали, спортивні події, цікавий контент виходив саме у той час, коли на російських каналах йдуть новини або пропагандистські шоу, щоб перетягувати таким чином аудиторію. Враховується навіть такий момент, як комендантський час. О 23:00 комендантський час починається на території ОРДЛО, відповідно, саме тоді мають бути однозначно новини цього телеканалу, бо більше шансів, що люди переглянуть. Ми вдячні різним групам – практично всі медійні групи телеканалів дають безкоштовно або за символічну суму найновіший, найцікавіший контент, права на перегляд саме на цій окремій території.

Це, по суті, інформаційна деокупація. Це частина інформаційної деокупації. Звичайно, багато часу ми втратили, бо після того, як 6 років російський "зомбоящик" транслював певні наративи, дуже складно пробитися. І ми дуже сподіваємося, що гарним контентом це буде простіше та ефективніше зробити. Поступово канал буде виходити на власне виробництво, але рік-два, звичайно, це, в першу чергу, виробництво великих телевізійних груп, які готові свідомо просто ділитися своїм контентом. Це їхній внесок в інформаційну деокупацію.

- А хто дає на це кошти?

- Зараз жодних інших коштів, крім уже закладених в бюджеті, на цей телеканал витрачено не буде. Взагалі, на іномовлення цього року закладено 400 мільйонів гривень. Із них 160 мільйонів – це фінансування державної агенції "Укрінформ". Решта коштів були виділені на телеканал UA:TV. Ми внесли зміни до законодавства і дозволили тимчасово вести мовлення цьому телеканалу. Йому провели ребрендинг у "Дім/Дом". І він транслюватиметься на українські території. Ми ж вважаємо Крим та ОРДЛО українськими територіями? Тому це тактичний крок для того, щоб використати вже закладені бюджетні кошти ефективно. Якщо обирати між трансляцією новин французькою, арабською або англійською і таким телеканалом з абсолютно чіткою аудиторією і чіткою метою, то, звичайно, ми обираємо ефективну і нормальну витрату коштів.

Що стосується додаткового контенту, ми саме домовилися з медійними групами, що вони цей контент нам дають практично безкоштовно. Тобто, це і є такий приклад державно-приватного партнерства у такій інформаційній де окупації, і це така громадянська позиція телегруп. Ми за це їм дякуємо.