Нещодавно президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив готовність виступити посередником у переговорах між Києвом та Москвою щодо врегулювання військового конфлікту на Донбасі. У свою чергу, МЗС РФ заявило, що про посередницьку роль Туреччини у врегулюванні конфлікту на сході України не може бути й мови. Поки високопосадовці вирішують, що, кому і коли буде вигідно, "Апостроф" спробував розібратися, чим все ж таки Туреччина може бути корисною Україні на практиці.
Останнім часом співпраця України та Туреччини б'є усі рекорди. За словами посла України у Туреччині Василя Боднара, Київ та Анкара – союзники, а оборонна співпраця – ключовий напрямок. Показово, що Україна за перші 11 місяців 2021 року замовила у Туреччини військову продукцію на суму понад 123 млн доларів, а це на 600 відсотків більше, ніж минулого року. Тут слід додати, що наша військово-технічна співпраця з Туреччиною виходить на новий рівень – спільне виробництво та розробка зброї. Також представник України в Туреччині наголосив, що на сьогоднішній день існує безліч завдань. І вже існує напрацьований потенціал, що є серйозною основою для стратегічного партнерства. Але чим же конкретно може допомогти Туреччина Україні найближчим часом?
Нещодавно Туреччина вперше поставила Україні ударні безпілотні авіаційні ударно-розвідувальні комплекси Bayraktar TB2. Безперечно, це резонансна подія для українського оборонно-промислового комплексу. А вже позаминулого місяця Україна застосувала Bayraktar TB2 на Донбасі. Чого ж чекати далі від проекту, який від закупівель переходить до кооперації?
Насамперед, необхідно звернути увагу на те, що новий міністр оборони України Олексій Резніков планує продовжити купувати розвідувально-ударні безпілотні комплекси Bayraktar TB2 у Туреччини наступного року. Наразі у розпорядженні української армії є 12 одиниць ударних БПЛА турецької розробки, а до кінця цього року і протягом наступного планують закупити ще 24 безпілотники зі станціями.
Bayraktar TB2
Ще одним важливим кроком стало те, що Україна та Туреччина підписали меморандум про співпрацю з будівництва та облаштування спільного навчально-випробувального центру з експлуатації безпілотників Bayraktar біля міста Васильків. Якщо це станеться, то ремонтуватимуть безпілотники і навіть модернізуватимуть їх в Україні.
Але вишенькою на торті стало те, що турецька сторона зацікавлена у відкритті нового заводу з виробництва безпілотників в Україні. Про це повідомив в інтерв'ю Радіо Свобода Надзвичайний та Повноважний посол України у Туреччині Василь Боднар.
За його словами, йдеться про повномасштабне виробництво безпілотних апаратів з нуля, які можуть використовуватись як для потреб Збройних сил України, так і для постачання на ринки третіх країн. Такий розклад подій - це точно win-win для України та Туреччини.
Також Туреччина допомагає Україні у переозброєнні флоту. Наразі активно ведуться роботи з будівництва першого корвету класу Ada для Військово-Морських Сил України. Усього їх має бути чотири. Слід зазначити, що план будівництва корветів передбачає участь українських підприємств. Як повідомляє інформаційно-консультаційне агентство Defense Express , турецький корвет класу Ada Військово-морських сил України буде побудований за формулою 50:50, а його готовність до випробувань очікується в 2023 році. Якщо раніше розглядався варіант будівництва першого корабля повністю у Туреччині, то тепер вирішено, що Україна будуватиме його на вітчизняних потужностях.
Корвет типу "Ада"
Надалі всі інші корвети будуть побудовані виключно на українських потужностях та з великою кількістю вітчизняних вузлів та агрегатів. Наприклад, якщо на першому кораблі буде іноземна силова установка, то на решті – турбіни від українського підприємства "Зоря-Машпроект". А державні випробування корветів будуть проведені у широкій взаємодії з турецькою стороною.
Також цього місяця відбулися успішні випробування української броньованої техніки, оснащеної турецькими бойовими модулями. Приватне підприємство НВО "Практика" завершило цикл заводських випробувань модернізованого БТР-60 "Хорунжий" та броньовика "Козак 2М1" з турецькими модулями SARP Dual та SARP KPVT. Умови, в яких проходили випробування, були наближені до бойових. У ході випробувань проводилися стрільби в денний та нічний час доби, з місця та на ходу.
Крім того, нещодавно українське підприємство "Мотор Січ" домовилося про те, що українські вертольоти Мі-8 отримають нові оптико-прицільні станції від турецької компанії Aselsan. Повідомляється, що встановлення станцій відбуватиметься під час модернізації вертольотів. Угода також передбачає оснащення турецькою продукцією вертольотів Мі-8 та для іноземних ринків. Застосування нових оптичних прицільних станцій дозволить значно розширити можливості гелікоптерів, а також додати до їх можливостей виявлення та розпізнавання цілей на відстані у десятки кілометрів. До того ж, стане можливим використання високоточного озброєння з напівактивним лазерним наведенням.
Ми-8
Але необхідно розуміти, що військово-технологічна співпраця потрібна обом країнам. Україна також володіє високими технологіями, цікавими для турків. За словами генерального директора державної компанії "Укрспецекспорт" Вадима Ноздрі, співпраця України та Туреччини у військово-технічній сфері – це паритетні відносини, які охоплюють різні сфери та проекти, від постачання готової продукції до спільного виробництва.
"У нас визначено стратегічні напрями, за якими ми плануємо співпрацювати та вже співпрацюємо з Турецькою Республікою. Це постачання двигунів для всіх авіаційних платформ, і тут задіяна переважна більшість успішних українських підприємств у цій галузі. Ми імпортуємо БПЛА Bayraktar і поставляємо двигуни для великого БПЛА Akıncı. Така співпраця дає підстави для розширення", - сказав Вадим Ноздря.
Більше того, за останньою інформацією, турецький важкий безпілотник Bayraktar Akıncı у різних модифікаціях (розвідувальна, ударна, морська) оснащуватиметься різними двигунами української розробки та виробництва запорізьких заводів “Мотор Січ” (МС500) та “Івченко-Прогрес” (АІ-450) .
"Ми віримо у стратегічні відносини України та Туреччини і діємо в розрахунку на те, що МС500 - це новий двигун на ринку, а платформа Akıncı відома у всьому світі і практично не має аналогів, а тому для двигуна це хороша реклама. Це є істотною перевагою для двосторонніх відносин. Вірю, що Akıncı може стати стратегічним засобом і для України, що ми побачимо його і в українському небі. Ми фактично готові до цього. Ми постійно говоримо про Akıncı на наших зустрічах, оскільки на цій платформі стоїть двигун українського виробництва", - заявив у недавньому інтерв'ю для "Укрінформ" генеральный директор Baykar Makina Халюк Байрактар.
Але Україна цікава туркам не лише безпілотною авіатехнікою. Цього літа Україна спрямовувала свої літаки Ан-32П для гасіння лісових пожеж у Туреччині. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, українські літаки здивували своїми можливостями турецьких колег. Більше того, турецька сторона виявила інтерес до українських літаків виробництва ДП "Антонов".
Ан-32П
"Україна схвалює цей інтерес і готова вивчити можливості спільного виробництва літаків "Антонов" та міжнародного експорту", - повідомив глава МЗС України.
Дмитро Кулеба додав, що деталі планується обговорити у грудні в Анкарі на переговорах за участю міністрів закордонних справ та оборони двох країн.
Також необхідно виділити протитанковий ракетний комплекс "Скіф". У цьому комплексі є компонент турецького походження – тепловізор компанії Aselsan.
"Ми успішно виконали перший контракт, і турецька сторона підтвердила зацікавленість у локалізації подальшого виробництва цієї системи на своїй території у разі серйозного замовлення ЗС Туреччини", - заявив генеральний директор ДК "Укрспецекспорт" Вадим Ноздря.
Але важливо розуміти, що це далеко ще не все. Туреччина активно набирає обертів у розвитку високих технологій та власного оборонно-промислового комплексу. Наприклад, ще 20 років тому у Туреччині було близько 17 компаній в оборонній сфері, зараз це понад 1,7 тис. компаній. Деякі з них у перспективі могли б стати дуже цікавими для України. Наприклад, Сухопутні війська ЗСУ вже зацікавилися турецькими системами протиповітряної оборони компанії Aselsan, які стоять на озброєнні у Туреччині. До речі, компанія "Укрспецекспорт" та турецька Aselsan цього року підписали контракт, який передбачає модернізацію окремих систем протиповітряної оборони.
Крім того, дуже перспективним є проект створення безпілотного винищувача MIUS. Перший безпілотний винищувач турецького виробництва планується підняти у повітря у 2023 році. З огляду на інтерес Туреччини до можливостей України у сфері авіації можна розраховувати на співпрацю. Наразі відомо, що група Baykar домовилася з українським державним підприємством "Івченко-Прогрес" щодо закупівлі двоконтурних турбореактивних двигунів АІ-322Ф та АІ-25ТЛТ для застосування на перспективному безпілотному винищувачі.
Безпілотний винищувач MIUS
Також, незважаючи на прорив України у сфері робототехніки, безпілотного бойового катера у нас поки що немає, а в Туреччині вже проводяться випробування такого напрацювання. До того ж, командувач ВМС України контр-адмірал Олексій Неіжпапа у травні цього року заявляв, що до 2025 року Військово-Морські Сили нашої країни мають отримати надводні та підводні безпілотні системи.
Турецький безпілотний бойовий катер ULAQ, роботу над яким ведуть спільно компанії ARES Shipyard та Meteksan Defense, пройшов успішно вогневі випробування: цей надводний дрон оснащений керованими ракетами Cirit та UMTAS розробки турецької Roketsan, що мають дальність стрільби до 10 кілометрів. Таким чином, співпраця з переозброєння флоту може не обмежитися корветами класу Ada.
Отже, величезний обсяг роботи вже позаду, але перспективи співпраці України та Туреччини щороку розширюються. У світі технології старіють за рік-два, а обмін ними йде на користь обом країнам. Безумовно, турецька продукція може відіграти важливу роль у російсько-українській війні. Але не треба забувати і про українські підприємства, а також про розвиток вітчизняних технологій.
