Майже сім років тому була підписана Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Сьогодні сторони готові переглянути деякі положення договору, але, схоже, Київ та Брюссель бачать цей процес трохи по-різному. "Апостроф" розбирався, чого чекати від засідання Ради асоціації Україна-ЄС, який проходить в Брюсселя 11 лютого.
У Брюсселі 11 лютого проходить засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Згідно з інформацією на сайті Європейської Ради, сторони обговорять виконання угоди про асоціацію, зокрема, політичні реформи, питання верховенства права і безпеки, економічного співробітництва і торгівлі.
Зустріч проходить під головуванням глави європейської дипломатії Жозепа Борреля, який зовсім недавно зробив вкрай невдалий візит до Москви. Українську делегацію на саміті очолює прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Не секрет, що, ймовірно, головним питанням зустрічі стане перегляд чинної угоди про асоціацію.
На перегляд сподівається українська сторона, але й європейці, що називається, не проти.
Виклики та очікування
Крім того, оновлення документа вже давно назріло.
"Договір був підписаний в 2014 році, і вже пройшло (майже) сім років. За цей час законодавство ЄС значно змінилося в сфері екології, сільського господарства, фінансових послуг та в сфері безпеки персональних даних, які зараз активно використовуються в різного роду електронних реєстрах. Тому логічним стало питання про перегляд угоди", - сказала в коментарі "Апострофу" член платформи громадянського суспільства Україна-ЄС Тетяна Тимошенко.
У свою чергу, політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко нагадав, що про перегляд угоди говорилося під час саміту Україна-ЄС, який відбувся в жовтні 2020 року.
"У самому договорі передбачений механізм, який дозволяє після п'яти років дії асоціації переглядати її певні положення. Оскільки необхідний термін пройшов, то ми можемо до цього прийти", - зазначив він у розмові з виданням.
Вічною проблемою подібних зустрічей є виконання Україною своїх зобов'язань і, відповідно, питання довіри до української влади з боку європейців. На поточному етапі - це і використання коштів, призначених для боротьби з поширенням коронавірусу, на будівництво доріг, і пробуксовка судової реформи, і демарш Конституційного суду в справі про антикорупційне законодавство.
"Але я б не вважав ці питання такими, які не можуть бути вирішеними, - говорить Ігор Петренко. - Тому вважаю, що буде приділятися увага тому, щоб стати більш прогнозованими партнерами, які виконують взяті на себе зобов'язання".
Крім того, незалежно від рівня довіри до діючої української влади, ЄС намагається будувати відносини з інститутами, а не з персоналіями, зазначив в коментарі "Апострофу" директор Інституту світової політики Євген Магда: "Для ЄС Україна, принаймні, як найбільша країна Східного партнерства, є важливим партнером. Відбуватиметься рух назустріч один одному. Інше питання, що воно буде відбуватися не так швидко, як цього хотіли б у Києві".
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Брюссель, 2014 рік
Гарантії та стандарти
Значна частина угоди про асоціацію стосується торгово-економічних відносин, які, за прогнозами, також будуть переглядатися.
"У 2015 році, коли ми підписали економічну частину, що становить 80% всієї угоди, ми взяли на себе зобов'язання створити рівні умови інвестування і на території України і ЄС. На сьогодні це далеко не закінчена історія для України, оскільки ми значно відстаємо в переході на стандарти ЄС. Поки що залишається не реалізованою низка вимог, наприклад рівні гарантії інвестування - тобто, щоб інвестор отримував такі ж гарантії в Україні, як в Чехії. З цим справи поки що йдуть не зовсім задовільно", - говорить Тетяна Тимошенко.
Цілком ймовірно, європейці будуть говорити з нашою делегацією і про ці проблеми.
Однак сам Брюссель чітко сформулював, чого він чекає від цієї зустрічі, в листі президенту України Володимиру Зеленському. Лист за підписом голови Європейської Ради Шарля Мішеля і голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйен було направлено за підсумками торішнього саміту, про що повідомив Офіс президента: "Планується поглиблення галузевого співробітництва, зокрема в цифровій та екологічній сферах. Готується до підписання вже найближчим часом Угода про спільний авіаційний простір. Розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС в контексті майбутньої угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції".
"Відкрите небо" та "промисловий безвіз"
Переговори щодо угоди про спільний авіаційний простір або, як його ще називають, про "відкрите небо", завершилися ще в 2013 році. Його планували підписати в 2015 році, проте процес застопорився через неврегульовану суперечку між Великою Британією та Іспанією навколо Гібралтару. Тепер це технічно стало можливо, оскільки з 2021 року Велика Британія офіційно вийшла з ЄС.
Угода про "відкрите небо" має лібералізувати ринок авіаперевезень України і ЄС, що, за логікою, призведе до збільшення кількості напрямків, рейсів, частотності польотів.
Що стосується підготовлюваної угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції - то це так званий "промисловий безвіз", який має забезпечити більш широкий доступ на європейський ринок української промислової продукції без додаткової сертифікації. Для цього необхідно прийняти зміни в українське законодавство щодо приведення вітчизняних промислових стандартів у відповідність з європейськими.
Раніше віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина говорила про те, що угода може торкнутися деяких видів вітчизняної продукції з доданою вартістю - низьковольтного та електромагнітного обладнання, машин та механізмів.
Квоти та мита
Україну в питанні перегляду угоди про асоціацію також цікавить можливість збільшення квот, зокрема, на аграрну продукцію, які - це не секрет - вичерпуються в перші ж місяці року. Крім того, українські експортери хочуть зменшення митних зборів та швидшого процесу їх скасування.
"Найцікавіше, що нам дали безмежні квоти на ті товари, які ми не виробляємо", - зазначив у розмові з виданням економічний експерт МЦПД Єгор Киян.
І в цьому, до речі, багато в чому провина самої України.
"Філософія зони вільної торгівлі полягала в тому, що Україна мала стати східноєвропейським Китаєм. Саме тому основна частина товарів, які мали б продаватися без мит або з мінімальними митами і, найголовніше, без квот, - це, як у нас раніше говорили, товари масового народного споживання (або, попросту ширвжиток - "Апостроф"). Грубо кажучи, замість того, щоб купувати парасольки і шльопанці в Китаї, їх європейці збиралися купувати в Україні", - розповів в коментарі виданню економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Але для цього, за його словами, Україна повинна була виконати "домашнє завдання" - щодо залучення інвестицій, наведення порядку в судовій системі, боротьби з корупцією: "Нічого з цього зроблено не було, через те ми отримали таку гібридну угоду, яка не працює так, яка мала працювати".
Торги та ризики
Але на що реально може сподіватися Україна в ході переговорів?
"У гонитві за заповітним переглядом асоціації потрібно розуміти, що це процес двосторонніх торгів. І, торгуючись, одна зі сторін може виторгувати для себе вигідніші умови, - каже Єгор Киян з МЦПД. - А тому ризик цього перегляду полягає в тому, що в результаті ми щось не додивимося, чи якийсь із факторів затьмарить нам розум, і вийде як із СОТ та з першим варіантом угоди про асоціацію".
Не секрет, що багато фахівців раніше відзначали, що документи, які Україна підписала при вступі до Світової організації торгівлі (СОТ), а також про зону вільної торгівлі з ЄС, яка є частиною ширшої угоди про асоціацію, були не дуже вигідні для нашої країни.
За словами Кияна, отримавши, наприклад, перспективу "промислового безвіза", українські чиновники можуть не помітити менш привабливі для нашої країни положення оновленого документа: "Наприклад, нам скажуть, що дають цей безвіз, дають "відкрите небо" і ще дещо, але паралельно будуть прописані інші умови. А потім приїдуть вантажівки і почнуть вантажити ліс" (експорт з України лісу-кругляка вже став проблемою у взаєминах з ЄС - "Апостроф").
"Зелений" курс та податки
Але проблемою може стати не тільки ліс.
За словами Олексія Куща, Європа проголосила перехід на новий "зелений" курс (EU Green Deal), мета якого - зробити економіку Євросоюзу вуглецево нейтральною до 2050 року. Для досягнення цієї мети ЄС збирається (поки орієнтовно з 2022 року) ввести так званий "зелений" (вуглецевий) податок на імпорт.
За словами фахівця, Україна може дуже сильно постраждати від цього податку через те, що у вітчизняному виробництві значну частку займає вугілля, яке вважається головним світовим "забруднювачем". "Навіть в нашій сільськогосподарській продукції вони будуть знаходити вуглецевий слід", - пояснив він.
При цьому Кущ вважає, що європейці в обмін на "батіг" вуглецевого податку запропонують нам "пряник" у вигляді угоди про "відкрите небо", цифрової співпраці, а також незначного збільшення квот "на мед та курятину".
Результати та стратегія
У будь-якому випадку, зустріч Україна-ЄС 11 лютого навряд чи принесе швидкі результати.
На думку Євгена Магди, найімовірніше, буде досягнута домовленість про створення механізму, за яким будуть переглядати угоду про асоціацію.
"Але очікувати, що все станеться дуже скоро і оперативно, я б не став, тому що є європейська бюрократія і власні інтереси ЄС. Тому я думаю, що тут ми побачимо домовленість домовлятися, але без будь-яких подальших резонансних подій", - сказав експерт.
Зокрема, за його словами, не виключено, що будуть узгоджуватися певні речі в контексті відкриття в Україні ринку землі сільськогосподарського призначення.
Що стосується власне України, то нам необхідно стратегічне розуміння перспектив співпраці з ЄС:
"Відчувається брак бачення, куди ідуть далі разом Україна і Європейський Союз. Діюча угода про асоціацію, за яку вмирали українці на Майдані в 2014 році, дуже далека від тих очікувань, які в них були", - заявив у розмові з "Апострофом" дипломат, політик і громадський діяч Василь Філіпчук.
Також, за його словами, є певне розчарування, що угода про асоціацію не стала для України двигуном реформ, економічним магнітом, яким вона була для країн, які стали кандидатами на вступ до ЄС.
"Тому українській владі вкрай терміново потрібно винайти інструменти, які зроблять цю угоду хоча б більш привабливою для українців, ніж вона є зараз", - резюмував Філіпчук.
