Візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до України став сигналом того, що Вашингтон залишається ключовим союзником Києва, особливо в світлі загроз, що виходять від Росії. При цьому США чекають від української влади рішучих кроків на шляху деолігархізації і боротьби з корупцією. "Апостроф" зі своїх джерел дізнався, про що говорилося в ході візиту за закритими дверима.
На початку травня Київ з візитом відвідав державний секретар США Ентоні Блінкен, який провів ряд зустрічей з представниками української влади. За підсумками візиту відбулася його спільна з президентом України Володимиром Зеленським прес-конференція. На ній були озвучені меседжі, які, очевидно, відображали основні теми переговорів сторін.
Зокрема, в ході зустрічей держсекретаря США піднімалися питання, як військового, так і невійськового співробітництва двох країн в світлі агресії Росії в Криму і на Донбасі, особливо на тлі концентрації російських військ поблизу українських кордонів, яка спостерігалася напередодні візиту.
Не залишилася без уваги високого гостя і ситуація в НАК "Нафтогаз України". За словами Ентоні Блінкена, звільнення Андрія Коболєва з посади глави компанії стало поганим сигналом, який потенційно шкодить міжнародному іміджу нашої країни.
Деолігархізація, а не імітація
Однак в ході візиту прозвучали меседжі, що не стали надбанням громадськості, які не менше, а, в чомусь, навіть більш важливі для взаємин між Україною і США.
Як розповіло джерело "Апострофа", знайоме з предметом переговорів, один з переданих Ентоні Блінкеном сигналів стосувався деолігархізації і конкретних кроків щодо обмеження впливу олігархів на політичні процеси.
Держсекретар чітко дав зрозуміти, що від української влади чекають реальної боротьби з олігархами, а не її імітації.
"Американці недвозначно дали зрозуміти, що чекають конкретних кримінальних справ і судових вердиктів, а не полум'яних антиолігархічних заяв. Словами все вже ситі по горло, потрібні дії, без них нам не тільки грошей МВФ, але і американської підтримки не бачити", - сказав співрозмовник видання.
Мабуть, саме з цим пов'язані обшуки в будинку "кума Путіна" Віктора Медведчука, як відбулися вже після від'їзду держсекретаря, а також виписана йому підозра в державній зраді.
Медведчук зараз є найбільш зручною мішенню серед тих, кого умовно можна віднести до класу українських олігархів, які контролюють політику, фінансові потоки і ЗМІ. Інші олігархи є або друзями нинішньої влади, або набагато більш складними цілями для слабкої правоохоронної системи України.
При цьому дії проти Віктора Медведчука йдуть дещо врозріз з іншими сигналами з боку як американських, так і європейських дипломатів - "не давати приводу Путіну атакувати Україну". США і ЄС серйозно ставляться до загрози можливої нової хвилі агресії вже влітку цього року і не готові до чергового кривавого конфлікту на території України, тому чітко сигналізують Володимиру Зеленському - бути вкрай обережним і не допустити появи приводу для агресії. Тиск на Медведчука, якщо, звичайно, те, що відбувається на цьому тижні не є ще однією театральною постановкою, складно сприймати інакше, як прямий виклик Путіну.
Тиск на Медведчука сприймається як виклик Путіну
Загроза реформам
Але навіть більш важливим сигналом під час зустрічей було питання реформ в країні. Ентоні Блінкен прямо висловив стурбованість уповільненням процесу реформ, відзначило джерело.
Звільнення голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва і конфлікт з незалежними членами наглядової ради компанії став зручним приводом в цьому відношенні.
Добре відомо, що Коболєв завжди хизувався і хвалився в Києві то підтримкою Джорджа Сороса, то, коли Сорос став менш популярним, протекцією Білого Дому. Деякі пролобійовані ним члени наглядової ради "Нафтогазу", які отримують величезні зарплати, займалися не стільки справами компанії, скільки лобіювали інтереси самого Коболєва у Вашингтоні. Як виявилося, не дарма - звільнення Коболєва навіть після провальних результатів його роботи за останні роки Вашингтону дуже не сподобалося. Ні мільярдні збитки "Нафтогазу" за 2020 рік, ні провалена програма "20/20" щодо збільшення власного газовидобутку, ні втрата значної частини доходів від транзиту, ні непідйомні тарифи і космічні премії і зарплати Коболєва і членів наглядової ради НАК не переконали американську сторону в тому, що уряд України мав серйозні причини звільнити цього "младореформатора".
Привіт від МВФ
Особливо важлива ця ситуація в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Як відомо, наша країна веде переговори з фондом про отримання чергового кредитного траншу, але сторони ще далекі від узгодженого результату. Переговори в черговий раз були поставлені на паузу в лютому цього року, коли уряд ввів держрегулювання цін на газ для населення, що суперечить угодам з МВФ. Проте, в українському уряді сподіваються, що транш буде виділений у вересні.
"Було чітко сказано (держсекретарем Блінкеном -" Апостроф "), що з боку МВФ залишається великий список зауважень, і без рішучого прогресу (в їх усуненні), грошей не буде", - сказав співрозмовник видання.
Серед основних претензій - відсутність прогресу в боротьбі з корупцією, контрабандою, "сірими" схемами, а також якість управління держпідприємствами і рівень незалежності Національного банку України (НБУ).
Незалежність НБУ викликає питання
НБУ і держбанки
Є й інші проблеми - як то ситуація з наповненням державного бюджету, джерелом якого могли б стати приватизація, лотерейний і інший азартний бізнес.
Але ще важливіше системні питання. У МВФ все більше стурбовані рівнем незалежності регулятора в банківській сфері.
"Кирило Шевченко (голова НБУ) виявився слабким менеджером. Коли його призначали, були великі надії, що він зможе забезпечити незалежність регулятора, але зараз настало розчарування, так як він все більше йде на поводу у Банкової (Офіс президента - "Апостроф")", - зазначив співрозмовник видання.
У МВФ продовжують наполягати на необхідності зменшення частки держави в банківському секторі, яка на сьогодні перевищує 50%.
"Держбанки залишаються в величезному мінусі, при цьому є джерелом для державних авантюр і призначень в їх керівництво з ознаками корупції", - розповіло джерело.
За інформацією "Апострофа", у американців викликає здивування, що колишній глава державного "Ощадбанку" Андрій Пишний нібито претендує на входження до наглядової ради "ПриватБанку".
Не менше здивування викликало нещодавнє призначення (в березні 2021 роки) до наглядової ради "Ощадбанку" Олександра Роднянського, сина відомого українсько-російського кінопродюсера Олександра Роднянського.
"Тобто ці посади даються як подарунки друзям, знайомим, а не за професійними якостями", - сказав співрозмовник "Апострофа".
