У неділю, 26 червня, на Криті закінчився Всеправославний Собор, в якому взяли участь предстоятелі та єпископи десять з чотирнадцяти Православних Церков, за винятком Московського патріархату, Грузинської, Болгарської та Антіохійської Церков. Учасниками собору був прийнятий і підписаний ряд документів, а також видано Послання до православних віруючих і "до кожної людини". "Апостроф" пропонує ознайомитися з дванадцятьма тезами цього Послання. Україна в ньому згадується в одному ряду з країнами Африки як держава, в якій йде військовий конфлікт. Нагадаємо, напередодні Собору Верховна рада звернулася до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Православної церкви в Україні.
Про сім'ю
Отці Собору підкреслили свою підтримку традиційної сім'ї, в якій подружжя складають "непорушний союз", який є єдиною гарантією народження і виховання дітей. Єпископи вважають, що причиною сучасної кризи сім'ї є ототожнення свободи з індивідуальною незалежністю.
"Сучасний секуляризований (позбавлена присутності Церкви, - "Апостроф") суспільство розглядає шлюб, керуючись суто соціологічними і прагматичними критеріями, вважаючи його лише якоюсь простою формою взаємовідносин поряд з багатьма іншими, мають право бути законно закріпленими", - йдеться в Посланні.
Про молодь
Церква також пам'ятає про молодь і вважає її "майбутнім Церкви". Єпископи нагадують, що Церква хоче допомогти сучасним молодим людям. "Православна молодь повинна усвідомити, що є носієм багатовікової і благословенній традиції Православної Церкви, а також її продовжувачем. Вона покликана мужньо зберігати, активно культивувати вічні цінності Православ'я", - йдеться в Посланні. Єпископи додають, що саме серед молодих людей знаходяться майбутні священики.
Освіта і виховання
Єпископи Собору незадоволені сучасним утворенням, яке вважають секуляризованим. На їхню думку, освіта має включати не тільки інтелектуальний розвиток, але й комплексне формування особистості, в тому числі - психологічне і духовне.
"Своїм повчальним словом Церква дбайливо закликає народ Божий, і особливо молодь, до свідомого і активної участі в житті Церкви, культивуючи в них "прагнення життя у Христі", - йдеться в Посланні.
За словами єпископів, церква несправедливо звинувачують у консерватизмі і в тому, що вона заважає прогресу: "Ототожнення Церкви з консерватизмом, несумісним з прогресом цивілізації, є довільним, оскільки усвідомлення своєї ідентичності християнськими народами несе на собі незгладиму печатку неминучого вкладу Церкви не тільки в їх культурну спадщину, але й у здоровий розвиток світської культури в цілому". Єпископи додають, що в суспільстві без Церкви і без Бога людина забуває про своє вічне призначення.
Про прогрес і розвиток науки
Православна Церква підкреслює, що прогрес і розвиток технологій полегшують життя і приносять чимало користі людству. У той же час існує небезпека знищення природного середовища.
"В силу самої своєї природи наука, на жаль, не володіє необхідними засобами для запобігання і подолання багатьох проблем, які вона ж прямо або побічно створює. Наукове знання не обов'язково стимулює моральну волю людини, що, незважаючи на те, що знає про небезпеки, продовжує діяти, як ніби вона про них не знала", - йдеться в Посланні.
Про штучне запліднення та евтаназію
Отці Собору підкреслюють цінність людського життя з моменту зачаття до смерті: "Безконтрольне застосування біотехнологій у зародженні, продовження і закінчення життя ставить під загрозу справжню її повноту. Людина активно експериментує зі своєю природою вкрай небезпечним чином. Існує небезпека її перетворення в біологічний механізм, в якусь безлику соціальну одиницю, апарат з контрольованим мисленням".
Єпископи підкреслюють, що право на народження - це перше право серед усіх людських прав: "жодному науковому відкриттю не дозволено ображати гідність людини і його божественне призначення". Єпископи додають, що людина - насамперед, Боже творіння, створене за образом і подобою Божою, а не об'єкт науки.
Про екологічну кризу
Всеправославний Собор підкреслює, що причини екологічних проблем зумовлені людськими пристрастями, такими як користолюбство, жадібність, егоїзм, хижацтво. "Одним з наслідків кризи стала зміна клімату, яка в значній мірі загрожує природному середовищі - нашого спільного дому", – пишуть Отці.
Церква просить покаятися за гріх експлуатації природних ресурсів планети і радикально змінити світогляд і поведінку. Єпископи підкреслюють відповідальність людей за збереження для майбутніх поколінь придатного для життя навколишнього середовища.
Про загрози глобалізації
Отці Собору відзначають, що глобалізація являє собою загрозу, оскільки викликає серйозні економічні потрясіння у світовому масштабі. За їх словами, нав'язування глобалізації призвело до виникнення нових форм експлуатації та соціальної несправедливості і постійно збільшує розрив між багатими і бідними. Глобалізацію виправдовують економічними вигодами, але Церква нагадує, що економічний розвиток не може відбуватися на шкоду духовному.
"Церква протистоїть провокаційній загрозі для сучасної людини і культурних традицій народів, яку таїть у собі глобалізація і принцип "автономії економіки", тобто її відділення від життєвих потреб людини і перетворення в самоціль. Церква пропонує життєздатну економіку, засновану на принципах Євангелія", - пишуть єпископи.
Про відносини Церкви і держави
Учасники Всеправославного Собору вважають, що сьогодні помісні Православні Церкви повинні побудувати нову форму конструктивної солідарності зі світськими державами в рамках нових міжнародних відносин, за біблійним принципом: "Віддавайте кесареве кесареві, а Богові Боже".
"Ця солідарність повинна зберегти самобутність Церкви і держави, забезпечити їх щиру співпрацю на благо захисту унікального переваги і, отже, прав людини, гарантуючи соціальну справедливість", - йдеться в Посланні.
Про права людини
Єпископи пишуть, що тема прав людини сьогодні займає центральне місце в політиці як відповідь на соціальні та політичні кризи і перевороти. Православна Церква пропонує звернутися до її традицій як до джерела живих істин для людини.
"Ніхто ніколи не вважав і не дбав про людину так, як Богочоловік Христос і Його Церква. Основоположним правом людини є захист принципу релігійної свободи у всіх її проявах, таких, як свобода совісті, віри, відправлення культу, будь то в особистому чи громадському порядку. У нього також входить і право кожного віруючого вільно практикувати, без втручання з боку держави, виконання своїх релігійних обов'язків, наприклад, публічне викладання релігії", - пишуть єпископи.
Про фундаменталізм
Православна Церква засуджує фундаменталізм в релігіях: "Зараз ми переживаємо поширення хворобливого явища насильства в ім'я Божого. Спалахи фундаменталізму в надрах релігій ризикують привести до панування думки, що він становить сутність релігійного феномену. Істина, однак, полягає в тому, що фундаменталізм є проявом болючою релігійності (Рим. 10, 2). Справжній християнин, наслідуючи приклад Розп'ятого Господа, не вимагає жертви, але приносить себе в жертву, і з цієї причини є найсуворішим суддею релігійного фундаменталізму будь-якого походження", - йдеться в Посланні.
Про військові конфлікти і про Україну
Отці Собору наголошують, що сьогодні в світі існує велика гуманітарна криза, експансія насильства, військові конфлікти, вбивства представників релігійних громад, торгівля людьми: "Вона (Православна Церква, – "Апостроф") беззастережно засуджує викрадення людей, жахливі тортури і страти. Вона засуджує руйнування храмів, релігійних символів та пам'ятників культури".
Згадується в Посланні також і про Україну: "Війна і кровопролиття повинні закінчитися, щоб запанувала справедливість, повернувся світ і стало можливим повернення вигнаних до рідних домівок. Ми молимося про мир і справедливість в проходять через важкі випробування країнах Африки, а також в чутливій Україні".
Про біженців та мігрантів
Церква закликає допомогти всім нужденним, в тому числі - мігрантам і біженцям.
"Православна Церква незмінно ставилася і продовжує ставитися до вигнанців, до всіх, хто перебуває в небезпеці і потребі, ґрунтуючись на словах Господа: "Бо Я голодував, і ви дали Мені їжу, прагнув і ви напоїли Мене; був мандрівником, і ви прийняли Мене, був голий, і ви одягнули Мене; був хворий, і ви відвідали Мене; у в'язниці був, і ви прийшли до Мене" (Мф. 25, 35-36) і "істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені" (Мф. 25, 40), – нагадують єпископи слова Ісуса. Вони просять світську владу усунути причини кризи біженців: "Ми закликаємо політичні влади, православних віруючих та інших політиків різних країн, в яких знайшли і продовжують знаходити притулок біженці, надати їм будь-яку можливу допомогу, навіть з останніх засобів".
