Під час офіційних зустрічей в липні між представниками України, її західними партнерами з Нормандської четвірки і США обговорювався новий інструмент, який має вдихнути життя в процес виконання Мінських угод — "дорожня карта". За словами президента Порошенко і керівництва українського МЗС, "карта", зокрема, передбачатиме забезпечення безпеки на Донбасі і доступ місії ОБСЄ. Експерти досить скептично поставилися до перспективи реанімації Мінських угод з допомогою чергового додатку до затверджених раніше документів.
Цього літа все частіше говорять про якусь "дорожню карту" для Мінських угод. У вівторок, 26 липня, Петро Порошенко провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Зокрема, повідомлялося, що мова йшла про те, щоб з допомогою "карти" нарешті розпочати процес імплементації Мінських угод. Сторони начебто погодилися, що необхідно активізувати роботу в Нормандському і інших переговорних форматах. 27 липня Ангела Меркель говорила про Мінські угоди в телефонній розмові з Бараком Обамою.
Повідомлення про "дорожню карту" як документ, котрий буде доповнювати Мінські угоди, з'являлися і раніше. Порошенко і очільник МЗС Павло Клімкін в першій декаді липня стверджували, що консультації з цього питання почнуться 11 липня. Це, за їх словами, буде інструкція, що містить часові рамки реалізації Мінських домовленостей. За допомогою "дорожньої карти" Україна і її західні партнери сподіваються забезпечити умови безпеки і безперешкодний доступ Спільної моніторингової місії ОБСЄ. Тобто фактично мова знову буде йти про перші пункти "Мінська": припинення вогню, відведення важкої техніки та артилерії, а також контроль місць, куди вони будуть відведені спеціальною місією ОБСЄ і збройної поліцейською місією. Важливим аспектом "карти" має також стати визначення послідовності кроків по виконанню Мінських угод.
За словами Павла Клімкіна, наповнення "дорожньої карти" обговорювалося і з держсекретарем США Джоном Керрі у форматі "Великої п'ятірки" (Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, США) з Україною. В ході Тристоронньої зустрічі контактної групи, яка відбулася в середу, 27 липня, в Мінську, судячи з повідомлення прес-секретаря представника України — Леоніда Кучми — Дарки Оліфер, жодних видимих результатів досягти не вдалося. Хоча раніше так званий "МЗС "ДНР" анонсував, що обговорювати "дорожню карту" в ході зустрічі будуть. У зв'язку з цим в черговий раз можемо констатувати ступінь закритості будь-яких форматів мирного врегулювання, які не дозволяють оцінити, що і як реально обговорювалося.
За словами генерального секретаря ОБСЄ, рада організації досі не проводила ніяких формальних обговорень про розміщення миротворчої місії, і ніяка "дорожня карта" до цих пір представлена не була. В МЗС і АП "Апострофу" не вдалося ані підтвердити, ані спростувати його слова.
Ходіння по муках
Народний депутат та координатор Інформаційного опору" Дмитро Тимчук нарікає на те, що поки що немає ніякої конкретики щодо "дорожньої карти". "Я спочатку дотримувався думки, — сказав він "Апострофу", — що якщо навіть не буде Мінська-3, так нехай хоч до Мінська-2 буде конкретний додаток, котрий приймуть насамперед не так звані "ЛНР"-"ДНР", а головні учасники — Україна та Росія — за посередництвом Німеччини і Франції."
Він вважає, що у документі повинні бути прописані відповідальність сторін і конкретні терміни. І обов'язково відповідальність повинна взяти на себе Росія, інакше ніяких результатів не буде.
"Припустимо, якщо домовленості порушує Росія, РФ отримує посилення санкцій, аж до відключення системи SWIFT, — пропонує Тимчук. — Українська відповідальність може полягати в тому, що буде загроза втратити іноземну фінансову і військову допомогу. Тобто у Заходу будуть реальні важелі впливу на Росію та Україну. Питання тільки в тому, наскільки Захід готовий назвати Росію головним ініціатором агресії і відповідальним за неї. Поки цього визнання не буде, весь формат Нормандської четвірки і Мінського процесу не має сенсу".
Тимчук вважає, що Путін буде змушений підписати "дорожню карту", якщо Захід поставить йому жорстку умову, що санкції автоматично посиляться у разі непідписання. Але це залежить виключно від політичної волі німецького та французького урядів: "У "дорожній карті" не може бути золотої середини або компромісу: або Росія визнає свою відповідальність, і тоді можна вести діалог, або ми продовжуємо вести гру, в якій переможців найближчим часом не буде".
Аналогічну думку "Апострофу" висловив і екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко: "Насправді, нічого нового в цьому я не бачу. Тому що повертаємося і ходимо по тому ж колу. Позиція Україна очевидна: спочатку умови для виборів, а потім самі вибори. Позиція Росії протилежна: спочатку вибори, і потім ми вам подаруємо ваших бандитів у вигляді депутатів. Думаю, що новий план дій є лише розшифровкою загальних тез".
Схоже, Огризко вважає, що новий документ чекає та ж доля, що і всі попередні, адже немає впевненості втому, що Росія збирається його виконувати. "Мені здається, Україна і Захід повинні мати загальну чітку позицію, яка буде визначати не тільки пункти, які потрібно реалізувати, і терміни їх виконання, але і те, що станеться в разі невиконання Росією своїх зобов'язань. Тоді такий план дій був би виправданий. Без примусу Росії всі ці наші "дорожні карти" можна буде здати в архів історії", — сказав Огризко.
Нуль ясності
Колишній учасник Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний вважає, що у "дорожній карті" мова повинна йти не про Мінськ-2 в цілому, а про механізми його реалізації. "Мова не про "дорожню карту" Мінських угод, — сказав він "Апострофу", — а про "дорожню карту" щодо розробки механізмів реалізації Мінських угод", - вважає дипломат.
За словами Безсмертного, сьогодні варто приділити увагу плануванню роботи підгруп у рамках Тристоронньої контактної групи, при цьому варіант, про який говорять у ЗМІ, і який, очевидно, мають на увазі Павло Клімкін і Петро Порошенко, на його думку, є нереалістичним. "Одні кажуть, що змістом повинна бути "дорожня карта" щодо роботи кожної підгрупи: політичної, економічної і т. д. А інші — що про якусь "дорожню карту" Мінських угод. У першому випадку мова йде про якийсь план вирішення проблем, які стоять перед підгрупами, з виходом на якісь пропозиції. Цей варіант більш зрозумілий і доцільний, бо ясно, що потрібно обговорювати, і на який результат вийти", - вважає Безсмертний.
Він додає, що політичний календар поки що дозволяє вирішувати лише два питання з усього комплексу проблем на Донбасі - звільнення заручників і мінімізацію обстрілу, і навряд чи за допомогою обговорюваної "дорожньої карти" список таких питань вдасться розширити. "Ну "непогано": буде ще якась кількість документів, які будуть заведені у Мінський процес. Це речі для заповнення ефіру!" — нарікає Безсмертний.
Він підкреслює, що для досягнення реального ефекту необхідні чотири складові: ідея, план її реалізації, фінансування і санкції за невиконання. "До завершення цього активного політичного календаря, до виборів у Росії, Німеччині і Франції, навряд чи можна очікувати якогось прориву", — вважає дипломат.
