RU  UA  EN

Субота, 21 вересня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.30
Суспільство

Ліга чемпіонов 2019/20: новини, результати, відео

Нова школа в Україні: що чекає дітей у найближчі роки

Кабмін затвердив нову концепцію середньої освіти

Кабмін затвердив нову концепцію середньої освіти Кабмін затвердив реформу про повну загальну середню освіту "Нова українська школа", запропоновану Міносвіти Фото: УНІАН

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич представила нову концепцію середньої освіти, яку затвердив Кабмін. Міністр підкреслила, що на основі цього документу буде далі формуватися програма дій уряду у сфері середньої школи. Концепція "Нової української школи" займає 40 сторінок. Її реалізація займе 10 років: за цей час нам обіцяють розвинути в школярів критичне мислення, емоційний інтелект, здатність до креативу і вирішення складних завдань — саме такі навички знадобляться вже через 4 роки на світовому ринку праці. Також реформа передбачає систему інклюзивної освіти, коли діти з інвалідністю навчаються в звичайних, а не спеціалізованих школах. Знову спробують запровадити систему 12-річної освіти замість існуючої 11-річної, а також змінити підхід до системи навчання, зробивши його більш прикладним.

Замість коледжу

Навчання у школі триватиме 12 років, з яких початкова школа триватиме 4 роки, базова — 5 років та старша — 3 роки. Причому останні три роки, по суті, замінять навчання в коледжах, у разі вибору професійного, а не академічного напряму випускником базової школи. Як пояснює Гриневич, на більшості спеціальностей бакалаврату буде впроваджено 3-річне навчання, що зможе взаємно компенсуватися і з навчанням в профліцеї або профколеджі.

Як це буде працювати? Закінчивши 9 класів, школяр фактично отримає базову середню освіту. Далі він може вибрати навчання в профільному академічному ліцеї, де, за словами екс-міністра освіти Василя Кременя, буде орієнтація на продовження навчання у вищій школі. "Тут дитина вибере напрямок — фізико-математичний, науковий, фізично-спортивний — той, у якому вона хотіла б і далі розвиватися. Навчання після ліцею вона продовжить в університеті", - пояснив "Апострофу" Кремінь. Також школяр може вибрати професійне спрямування за двома напрямками — профліцею (ПТУ) або профколеджу, каже він: "У першому випадку після закінчення школи учень отримає диплом кваліфікованого працівника або навіть, можливо, молодшого спеціаліста (близько 150-200 ліцеїв вже можуть надавати такі дипломи, - "Апостроф"). Профколедж буде давати рівень молодшого спеціаліста. Обидві ці гілки — не тупикові, і випускник зможе продовжувати навчання в університеті, якщо за своєю ж професії — ще й за скороченою програмою".

Підтримуючи ідею 12-річної освіти, Кремень підкреслює, що протягом 11 років поставлених цілей навчання досягти неможливо, адже мета - не просто завантажити в школяра знаннями, але й навчити застосовувати їх у житті: "Досвід європейських країн показав, що на це потрібно не менше 12, а то й 14 років. Навчання в університеті там вимагають, як мінімум, 12 років освіти". Також, на думку Кременя, профільна освіта в старших класах частково зніме проблему репетиторства.

Вчителі такого оптимізму не поділяють. "Спроби запровадження 12-річної системи освіти вже були, тоді програму не встигли адаптувати, і фактично в 12 класі діти повторювали старий матеріал, - сказала "Апострофу" заступник з виховної роботи спеціалізованої школи №188 (Київ) Вікторія Коржавіна. - Логічніше було б, якби в цей час діти вже навчалися у вузах. Що стосується профільної освіти у старшій школі, ця ідея гарна, але чи продумана вона? Якщо профільна освіта дає той самий рівень знань, що і ПТУ або коледж, то виходить, що їх треба закривати? Друге питання - де брати вчителів для старшої профільної школи, і що робити з тими, хто не зможе навчати дітей за професійним фахом? Я вважаю, тут потрібно все продумати і врахувати інтереси як дітей і батьків, так і вчителів".

За словами Коржавіної, ще однією проблемою є навчальне обладнання: "Кожна з таких шкіл має бути переобладнана, адже якщо за профнапрямком потрібно буде вивчати столярну справу, у нас давно вже немає навіть уроків праці, звідки взяти столи? Зараз школа утримується в основному за рахунок батьків, так що тут теж треба добре все прорахувати". Добре, що ми прагнемо до європейських стандартів, зазначає Вікторія Олексіївна, але якщо нововведення будуть непродумані, постраждають інтереси вчителів і викладачів.

В старшу школу - на автобусі

Розмови про закриття частини шкіл у селах і паралельний розвиток проекту "Шкільний автобус" йдуть вже не перший рік. Поки що чіткої відповіді на питання, скільки шкіл буде закрито, в Міносвіти не дали, немає такого плану і концепції. Зате є інша ідея — залишити в селах і маленьких містечках тільки початкові школи, а базову (5-9 класи) і профільну (9-12) школи об'єднати в одну "опорну школу", куди возитимуть дітей з усього територіального округу.

У наступні два роки відкриють близько 100-150 таких шкіл — у порядку експерименту. Сільські школи з початковою освітою навколо такої школи повинні стати її філіями: це буде єдина юридична особа з єдиними розрахунковими рахунками. Вчитися в опорній школі буде не менше 360 осіб.

Прихильники такої теорії говорять, що опорні школи дозволять вирішити проблему із занадто дорогим навчанням в сільській школі (40 тисяч грн на рік на учня проти 6 тисяч грн у містах), адже витрати будуть тільки на транспорт.

Підтримує ідею і Василь Кремень. "Я вважаю, що потрібно вводити опорні школи в центрах територіальних округів. Справа в тому, що проект нової школи передбачає профільне навчання в старших класах, а це майже нереально зробити на рівні сільської школи, де великий недобір і учнів, і фахівців. Я, наприклад, вчився в такій школі, де до 8-го класу у нас один вчитель викладав історію, хімію, біологію і географію, і в старшій школі ми всі отримали двійки з хімії, оскільки ніхто не знав слова "валентність". Старша школа буде численною, але там буде уклін в бік профільного навчання дітей".

Втім, Вікторія Коржавіна закликає пам'ятати і ризики такої ідеї: "Якщо є план возити дітей у школу в інший населений пункт, потрібно чітко прорахувати не тільки транспортні витрати, але і стан здоров'я дітей. Можливо, взимку це буде проблемно. Плюс, в розвинених країнах, де використовують такий підхід, і інфраструктура краще. А що станеться, якщо, наприклад, автобус застрягне? Мені здається, ідея передчасна — потрібно спочатку побудувати дороги".

Навчать корисному

В концепції пропонується припинити "фарширувати" дітей знаннями, які мало знадобляться їм у житті, тому тепер всі програми побудують на новому підході — через компетенції: соціальну і громадянську, інформаційно-цифрову,математичну, в природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою та іноземними мовами, уміння вчитися все життя, підприємливість, самовираження в культурі, екологічну грамотність і здоровий спосіб життя. Втім, частина експертів боїться занадто сильного спрощення програм — аж до того, що діти не будуть вчити таблицю множення, адже в життя за тебе все порахує калькулятор.

"Я — проти надмірного спрощення програм, - говорить Кремень. - Навчання — це не тільки ігри. Знання повинні даватися в рамках інтересів і потреб дитини певного віку. У той же час дитина повинна докладати зусилля до їх отримання. Наприклад, я вважаю, що таблиця множення розвиває дитину. Саме тому математичні знання я б давав у всіх без винятку класах, тільки різного рівня. Ті, хто планує пов'язати свою професію з математикою, вирішували б більш складні завдання, решта — базові".

Кремень визнає, що відразу почати давати дітям знання з прикладним змістом буде непросто: "Але ми повинні рухатися в цьому напрямку. Знання повинні даватися в контексті використання. Наприклад, навіть іноземну мову ми всі вчили без контексту застосування — живого спілкування, чого і слід було б навчати. Те саме повинно бути і з інших предметів. У Фінляндії, наприклад, взагалі переходять на освіту не за предметами, а за проблематикою. Є, наприклад, проблема — екологія, і для її вивчення потрібні знання з хімії, біології, але — більш прикладні. І нам потрібно йти цим шляхом".

У той же час екс-радник міністра освіти Михайло Юдін каже, що спроби такого спрощення вже були, наприклад, пропонувалося прибрати з програм 1-6 класів поняття від'ємних чисел, а також задачі на рух за течією і проти нього як занадто складні. "Проблема нових програм - не тільки в їх спрощення, але і в тому, що потрібно подумати про закупівлю відповідних підручників. Наприклад, у нас восьмикласники вже півроку вже чекають на нові підручники, тому що їх не закупили. А програми — нові", - нагадує Коржавіна.

Гроші та контроль

Не менш важливий момент — це обіцянка школам автономії. Програми будуть писати самі школи на основі типових документів, розроблених міністерством, самі школи і розподілять своє фінансування, але рішення буде приймати не тільки директор, а й батьківські і наглядові ради. Директорів шкіл хочуть вибирати через конкурси та не більше ніж на два роки. Фінансування умов навчання в школах в рамках реформи децентралізації спустять на рівень територіальних органів влади, а контроль над школами будуть здійснювати наглядові ради. Таку схему — з наглядовою радою — вже намагалися ввести років 10 тому, але тоді вчителі різко виступили проти ще одного органу контролю. Наглядові ради також зможуть допомогти школі залучити додаткове фінансування.

Наталія Слободянюк, автор семінарів для батьків за темою поборів у школах, боїться, що новий варіант отримання фінансування буде мати корупційну складову. "У розділі 8 є вираз "нові підходи для співфінансування" закладу, це трохи напружує. Зараз законодавством передбачена благодійна додаткова участь батьків (просто законодавство не виконується, тобто потрібно врегулювання). Які такі "нові підходи"? Поки що незрозуміло". А вчитель інформатики з Києва Борис Валерійович побоюється, що в наглядові ради наберуть людей, які будуть лобіювати інтереси місцевої влади: "Можуть створити щось на зразок громадських організацій, які допоможуть зняти директорів, незручних місцевої ради".

Наглядові ради повинні бути незалежними і від влади, і від самої школи, впевнений Василь Кремень: "Туди повинні потрапити авторитетні в селі або містечку люди, незалежні від школи, чиї діти не навчаються в школі, але які за цю школу вболівають і готові їй допомагати. Від них очікується не тільки контроль, але й допомога в отриманні фінансування".

Крім того, вчителів обіцяють мотивувати підвищенням зарплат по тарифній сітці і надбавками за проходження додаткової незалежної сертифікації. Як це спрацює, поки неясно: теперішній варіант підвищення у тарифній сітці гарантує їм зарплату в 4000 грн, але це занадто мало для міста, а розміри надбавок ще не прописані.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Терористи мають три школи в Україні, які досі працюють, - турецький політик

Названо важливі умови промислового співробітництва між Україною та Туреччиною

Вибори в ОРДЛО: чому Росії доведеться поступитися, але в результаті - виграти

Чи можливо провести місцеві вибори в ОРДЛО, і що це дасть Україні - читайте в матеріалі Апострофа

Погода у вихідні: синоптики обіцяють потепління

Синоптики розповіли, чи чекати потепління у вихідні і в яких регіонах йтимуть дощі

Новости партнеров

Загрузка...