Навколо організації Євробачення в Україні знову розгорівся гучний скандал: з оргкомітету конкурсу вийшло відразу понад двох десятків співробітників. У відкритому листі менеджери мотивували своє рішення тим, що в грудні був призначений новий "фактичний керівник конкурсу" Павло Грицак, який перебрав на себе всі повноваження і зробив роботу оргкомітету непрозорою. Грицак уже займався підготовкою Євробачення-2005 офіційно на позиції виконавчого продюсера, а за фактом – кризового менеджера. Один з організаторів Євробачення-2017, який покинув проект, Денис Блощинський в інтерв'ю "Апострофу" розповів подробиці скандалу.
- Денис, розкажіть, як ви опинилися в оргкомітеті Євробачення?
- НТКУ набирало фахівців різного профілю для того, щоб залучити їх до організації Євробачення. Після перемоги Джамали разом зі своїм партнером по бізнесу ми вирішили, що готові залишити бізнес на деякий час і займатися цим великим проектом. Ми прийшли на телеканал, пройшли ряд співбесід і представили майбутнім виконавчим продюсерам свою концепцію і бачення того, як потрібно працювати з партнерами, як проводити тендери і ставитися до підбору персоналу. Після цього нас запросили до роботи.
- Скільки часу ви працювали над організацією Євробачення і що вдалося зробити вашій команді?
- Ми почали свою роботу в кінці серпня-початку вересня і за цей час зібрали унікальну команду – це більше 30 чоловік на позиції дев'яти департаментів: департамент кейтерингу, червона доріжка, церемонії відкриття, євроклуб, євровіледж, транспортна логістика, робота з делегаціями на території арени, екскурсії, робота з волонтерами та акредитація. Ми зібрали команду не тільки залучених спеціалістів, але і відібрали тих співробітників НТКУ, які мали гарний досвід роботи з минулим Євробаченням. Ми організували робочі групи з КМДА, провели відбір усіх майданчиків, зустрічі з партнерами, було складено понад 200 кошторисів за різними напрямками, запустили процес відбору волонтерів і отримали на це більше 6 тисяч заявок. Були розроблені методики роботи з тендерами та підрядниками, завдяки цьому у нас з'явився логотип Євробачення, брендбук і слоган, які всі ми вже знаємо і бачили. Загалом, робота була проведена колосальна, і нам є чим пишатися. Ми дуже сподіваємося, що це було не дарма, і що команду, яка зараз залишається, буде доукомплектовано, і вона зможе довести нашу справу до кінця.
- Розкажіть детальніше про роботу з відбору майданчиків. Коли стало відомо, що Євробачення-2017 прийматиме Україна, довго не могли визначитися навіть з локацією проведення.
- Дійсно, потрібно було подивитися з точки зору комфорту киян та гостей величезну кількість майданчиків. Наприклад, щодо євроклубу ми відпрацьовували близько 40 майданчиків, на фан-зоні близько 15 локацій, а щодо церемонії відкриття було до 10 варіантів, кожний з яких довелося відпрацювати з точки зору логістики, івенту, безпеки і красивої телевізійної картинки. Дуже оригінальне рішення нами було знайдено щодо червоної доріжки. Сподіваюся, що нова команда його збереже. Якщо ні, то впевнений, що знайде не менш класне рішення.
- До речі, про нову команду менеджерів. У чому суть конфлікту з новими керівниками, і чому вам довелося покинути свою роботу?
- У нас є бачення, як потрібно вести бізнес, справи і працювати над проектами. Незалежно від того, чи займаєшся ти благодійністю, соціальними проектами або заробляєш гроші на власному бізнесі, твоя діяльність повинна завжди мати сенс і мати прозору складову для учасників. А коли всередині цього процесу відбуваються маніпуляції, ігри, торгівля незрозумілими інтересами, то створюються умови, у яких може з'являтися корупція. Я в цьому брати участь не хочу, і мої принципи цього не дозволяють.
- У чому конкретно непрозорість роботи нового менеджменту Євробачення?
- Два місяці ми не можемо запустити тендери. У мене в таблиці 39 тендерів, 8 з яких ключові. Їх можна було запустити в кінці грудня. Коли нове керівництво прийшло на канал, абсолютно було заблоковано фінансове та юридичне проведення всіх процесів, які мали відношення безпосередньо до моєї діяльності. Це досить принизливо і негарно так ставитися до людей.
- Чому тендерні процедури раптом різко загальмувалися?
- Про причини і мотивації краще запитати в тих, хто це робить. Особисто я не бачу для цього причин. Наприклад, 28 грудня можна було запустити тендери по всьому івентам. Можу точно сказати, що ще тиждень мине, і жоден з них не запуститься, тому що фізично жоден з юристів не встигне їх розібрати. У кращому випадку вони будуть запущені 25 лютого. Відповідно, ми маємо ситуацію, коли за три тижні до заїзду на майданчик запускаються тендери в такому великому проекті, для мене це виглядає дуже дивно.
- Дійсно схоже на кризову ситуацію, але Павло Грицак якраз і говорить про те, що його прихід пов'язаний з тим, що Євробаченню зараз необхідний антикризовий менеджер.
- Насправді на два місяці просто була перекреслена робота і була допущена ситуація, у якій темпи роботи і проекти стали стискатися часу до абсолютно неймовірних і кризових. А тепер вводяться антикризові заходи, але це метод минулого століття людей, які гасять пожежі. У нас була можливість не гасити пожежі, а робити проекти. Я не розумію для чого потрібно було штучно створювати такі умови, у яких потім хтось може відчувати себе героєм, коли він врятував проект, врятував країну. Я не бачу можливості з новою командою менеджменту, яка таким чином вибудовує свою роботу, співпрацювати далі. Я не звик проводити по два з половиною години на нарадах, витрачати час на папери, які виявляються непотрібними. Два місяці попрацювавши в цьому форматі, я зрозумів, що, якщо я буду продовжувати гнути свою лінію і стояти на своєму, це призведе до загрози проекту. Було ухвалено рішення відійти і дати можливість людям працювати так, як вони вміють.
- А боротися не пробували?
- Ми й боролися два місяці.
- У мережі нещодавно розгорівся ще один скандал з приводу логотипу Євробачення. Висловлювалися думки, що заплатити 420 тисяч гривень за логотип – це занадто дорого для країни.
- Цей тендер готувався дуже довго і ретельно. Для участі в ньому запрошували кращі агентства. Були проведені інтерв'ю з ними з приводу вартості. У всіх було більш чи менш однакове розуміння вартості, тому що це насправді колосальна робота. Креатив оцінювати дуже важко, і коли ми говоримо з приводу таких речей, то прайси у великих серйозних мережевих агентствах набагато вищі, ніж та ціна, яка зараз є. Цей логотип сподобався абсолютно всім, і старій, і новій команді. Наскільки я пам'ятаю, з компанією яка перемогла, ще не розрахувалися. Вони по-філософськи до цього ставляться, але, коли вони побачать ці гроші, складно коментувати.
- Ваш колега Олександр Харебін раніше заявляв, що кошторис конкурсу був занадто "роздутий". Що мається на увазі?
- Нове керівництво вирішило включити дохідну частину в загальний бюджет, чого не було раніше в попередньому підході. Це різне бачення, різних статей і різного обсягу грошей. Було 655 мільйонів гривень, а стало 855. Навіщо це було зроблено, мені складно сказати.
- Скільки людей працює над тим, щоб Євробачення-2017 успішно пройшло в Україні?
- З усіма техніками, фахівцями, менеджерами команда Євробачення становить близько 1 тисячі 600 осіб.
- А європейці допомагають? Або організація конкурсу лежить повністю на плечах приймаючої сторони?
- Конкурс більше стосується саме України, а Європейський мовний союз надає консультації, у нього дуже великий досвід, і кожен з наших менеджерів постійно підтримував з ними зв'язок, вони приїздили до нас. До речі, дуже чітко і класно спрацював блок безпеки, і в цьому Україні допоміг менеджер з безпеки з ЄВС.
- У європейців були побоювання щодо безпеки проведення конкурсу? Усе ж таки в країні йде війна, існують певні ризики.
- Побоювання є завжди. Але з нашого боку все було виконано на найвищому рівні, і європейці це відзначали. Команда менеджерів з безпеки дуже професійно працювала і дуже шкода, що вони покинули проект. Але хоч вони і пішли, вони виконали свою роботу: розробили всі можливі схеми, інструкції, плани ризиків, передали свої напрацювання в урядовий штаб.
- З чим були найбільші складності в ході організації?
- Найважче давалися міжвідомчі взаємодії з КМДА, Кабміном, транспортними організаціями. Дуже складно створювати таку екосистему, де в єдиний продукт включається величезна кількість людей, кожен зі своїми інтересами – фінансовими, іміджевими, ресурсними – і всім їм потрібно дати можливість через прозорі механізми працювати разом. Це найскладніша робота в організації. На другому місці певна бюрократична тяганина з звітами, паперовими справами, які є у всіх державних структурах і не завжди вдається подолати подібні моменти дуже швидко. Але така вже наша українська традиція.
