Минулого року розробка плану мирного врегулювання конфлікту на Донбасі стала офіційною причиною нападу та обшуків з боку українських силовиків - кримської прокуратури та СБУ. 13 квітня 2017 року обшуки були проведені в Міжнародному центрі перспективних досліджень (МЦПД). З того часу відбулося безліч подібних акцій, які прямо чи опосередковано були організовані українською владою: напади на антикорупційних активістів, примус до електронного декларування громадських організацій, дискредитаційні кампанії щодо опозиційних політиків… Тому не залишається сумнівів - це системна робота для взяття під контроль або знищення непідконтрольних центрів впливу. Через рік після обшуку в МЦПД, свідками якого були і журналісти інтернет-видання "Апостроф", вже можна без емоцій оцінити – що це було та чи є шанс відновити справедливість і покарати тих, хто рік тому дозволив шоу в масках і без масок. Про це - в статті адвоката Дмитра Довжика.
Як практикуючий юрист і адвокат я звик до постійних "маски-шоу" на підприємствах платників податків. Втручання правоохоронних органів з приводом і без у діяльність суб’єктів підприємництва вже давно стало буденною практикою, яка відлякує від нашої країни й іноземних, і вітчизняних інвесторів та бізнесменів. Але проведення минулого року представниками прокуратури Криму та співробітниками СБУ так званого "обшуку" в офісі громадської організації "Міжнародний центр перспективних досліджень", та ще й під офіційним приводом щодо “пошуку планів мирного врегулювання конфлікту на Донбасі”, виходить за межі здорового глузду. Як по формі слідчих дій, процедурі їх проведення, так і по суті того, що відбулося рік тому у самому центрі столиці, на вулиці Інститутській.
Під час так званого "обшуку" працівниками правоохоронних органів було порушено фактично усі законодавчі норми, що регламентують порядок проведення даної слідчої дії.
"Слідчі намагалися потрапити до офісу обманом. Вони сказали, що є співробітниками клінінгової компанії, однак ніякої клінінгової компанії ми не викликали, тому двері не відкрили, та це їх не зупинило – двері вони відчинили самостійно і увійшли до офісу", - пригадує менеджер з комунікацій МЦПД Юлія Гоменюк.
Вхідні двері в офіс МЦПД були заблоковані
П’ять годин декілька десятків аналітиків і журналістів були заблоковані у тісному офісному приміщенні, їх було позбавлено права на присутність адвоката під час слідчих дій і доступу швидкої допомоги, заборонено вести відеозапис обшуку.
"Люди в штатському, які назвалися співробітниками прокуратури Криму, вивели мене та моїх колег з "Апострофа" та МЦПД в хол офісу і оголосили, що вони починають слідчі дії, й більше нічого знати нам не треба. Мобільні телефони, та будь-які інші засоби зв'язку із зовнішнім світом вони наказали вимкнути та викласти перед собою на стіл. Пам'ятаю, одна з колег довго вмовляла слідчого дозволити їй зателефонувати чоловікові, адже просто нікому було забрати її дитину з дитячого садочку. Крім того, до вбиральні відпускали по одному, слідкуючи, щоб ніхто не захопив з собою мобільного телефону та не повідомив про обшуки ЗМІ. Потім слідчі хизувались, мовляв, нам ще "пощастило": ми сидимо в холі, та "спокійно" чекаємо, поки пройдуть обшуки, а минулого тижня вони проводили обшуки в іншому офісі і там декілька годин співробітники організації просто "лежали мордою в підлогу", - пригадує співробітник "Апострофа" Артур Гор.
В певний момент з порушенням норм законодавства навіть почали використовувати фізичну силу.
"Фізична сила була застосована до старшого радника МЦПД Василя Філіпчука, - додає Юлія Гоменюк. – В мене навіть був короткий відеозапис який мене змушували видалити з телефону. Філіпчука поклали на диван, тримали за руки та ноги, в нього почали випадати з карманів особисті речі, наприклад, медичний пристрій. Найцікавіше те, що він не відмовлявся від обшуку його особистих речей, просто вимагав, щоб це було зроблено у присутності адвоката, проте адвоката тримали під дверима офісу і не давали йому увійти. Слідчі просто прямо сказали, що будуть використовувати силу".
Під час обшуків була застосована фізична сила до старшого радника МЦПД Василя Філіпчука
Абсурдність дій кримських прокурорів та київських СБУшників довершила конфіскація підручників з міжнародної конфліктології, комп’ютерів, які містили файли з посиланням на пошуковий запит “мирне врегулювання конфлікту на Донбасі”, телефонів, особистих документів, робочих записок, роздруківок офіційних документів. Яку мету мали ці дії ще, окрім як залякати, принизити, продемонструвати всевладдя і безкарність, пояснити неможливо.
Зрозуміло, що ніяких свідчень “злочинів” чи “зради Батьківщини”, не знайшли і не могли знайти. Уся діяльність центру і його співробітників публічна, а переслідування опрацювання ідей, тим більше мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, - це занадто навіть для авторитарних режимів. Пошук шляхів мирного врегулювання конфліктів – це почесна справа, за яку дякують, а не посилають нишпорок. Центр підтримали як правозахисники, донори, партнери і просто друзі, так і іноземні посольства та представництва. Хоча за декілька місяців, коли почалися провокації і напади на антикорупціонерів, закриття і “наїзди” на опозиційні ЗМІ, системні кроки щодо взяття під контроль незалежних організацій, чітко стало зрозуміло, що маємо справу не з одиничним випадком, а з політичним рішенням щодо “закручування гайок”.
Ми, юристи, почали роботу щодо захисту МЦПД. Достатньо швидко вдалося отримати вилучене майно. Водночас ми оформили низку заяв та скарг до правоохоронних органів, в яких було викладено обставини та факти кримінальних правопорушень і протиправних дій, допущених в ході так званого "обшуку".
За наслідком судового оскарження бездіяльності правоохоронних органів, ухвалою Голосіївського районного суду Києва від 25 травня 2017 було зобов’язано Прокуратуру Автономної Республіки Крим внести до ЄРДР відомості щодо кримінальних правопорушень, допущених під час обшуку в офісі МЦПД, та розпочати досудове розслідування.
За наслідком аналогічного судового оскарження бездіяльності ГПУ, ухвалою Печерського районного суду Києва від 29 червня 2017 року було зобов’язано ГПУ внести до ЄРДР відомості щодо кримінальних правопорушень допущених під час обшуку організації.
Метою таких дій було виключно відновлення справедливості, покарання усіх винних осіб, а також наївні сподівання, що "оновлені" правоохоронні органи не вдаватимуться до приховування підозрюваних у злочинах, навіть якщо ті виявляться працівниками органів досудового слідства.
Однак 30 серпня 2017 року слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень прокуратури Києва було винесено постанову про закриття кримінальних проваджень, порушених за наслідком вищевказаних судових рішень. Інакше кажучи, слідчі прокуратури Києва, що в ході досудового розслідування не дослідили жодного правопорушення, не призначили жодної експертизи, не допитали жодного свідка тих подій, не дослідили матеріалів лікарів, що надавали швидку медичну допомогу потерпілим, не дослідили наявних висновків судово-медичної експертизи, а також просто проігнорували та замовчали факти недопуску адвокатів та умисного перешкоджання їх діяльності, раптом дійшли висновку про необхідність припинення даного кримінального провадження, не повідомивши про це жодну постраждалу особу.
Більше того, в ході так званих "слідчих дій" 1 вересня 2017 року потерпіла по даній справі особа отримала повістку про виклик на 22 серпня 2017 року для участі з метою проведення слідчих дій. Тобто працівники органів досудового слідства раптом вдались до старого прийому маніпулювання датами направлення повісток, що полягає у направленні повістки на дату, що давно минула, та швидкого закриття кримінального провадження.
Проте, за наслідком чергового судового оскарження протиправних дій правоохоронних органів, було відновлено слідство за фактами кримінальних правопорушень допущених під час обшуку організації. Суд повністю задовольнив скаргу та скасував постанову про закриття кримінального провадження, тож наразі слідство триває.
Підбиваючи підсумок боротьби, можемо відзначити, що по сьогоднішній день ситуація в державних органах залишається такою, якою вона була і до Революції Гідності та по суті стала першопричиною її початку: окремі посадові особи вдаються до нахабного самоправства і свавілля по відношенню до громадян, а органи прокуратури свідомо ігнорують такі незаконні дії. Більше того, подібні "акції залякування" умисно замовчуються та приховуються органами прокуратури усіх рівнів.
"Я вважаю, що обшуки, це був сигнал з боку влади і правоохоронців, мовляв, якщо потрібно знайти якісь важелі впливу, то будуть застосовуватись навіть такі методи. Це однозначно був акт тиску та впливу", - запевняє співробітник МЦПД, свідок подій річної давнини Ірина Степанова.
Старший радник МЦПД Василь Філіпчук після обшуків в офісі поспілкувався з представниками преси
За словами старшого радника МЦПД Василя Філіпчука, атаки на аналітичний центр почалися ще задовго до обшуків.
"До експертів центру регулярно підходили співробітники СБУ з пропозицією розпочати неофіційну співпрацю і “доповідати” про те, хто з іноземних дипломатів і українських політиків відвідує, які теми опрацьовуються. Експертам прямо говорилося, що їм не подобається, що центр дозволяє собі критикувати владу, що ми надсилаємо “не ті сигнали іноземним дипломатам”, що потрібно говорити “правильні” з їх точки зору речі, а якщо ми не змінимо тональність і позиціонування, то погрожували прямо – “знищимо”, - пояснює він. – Вже безпосередньо перед обшуком і одразу після нього до співробітників з’являлися “групи” за домашньою адресою, пресингували членів сімей, прямо рекомендували створити “інший МЦПД”, “правильний”. Ось такий, просто у стилі радянського тоталітарного режиму пресинг".
Останньою краплею став візит Василя Філіпчука до США.
"Візит у США, зустрічі і виступи перед американським істеблішментом з сигналами, які могли не сподобатися керівництву, спонукали одразу після прильоту надіслати на центр групу нишпорок, - додає Філіпчук. – Але я до цього часу так і не у стані зрозуміти – на що розраховували ті, хто давали відповідні команди цим нишпоркам? Усі міжнародні спостерігачі зробили негативні для влади висновки з атаки на аналітичний центр. Наші рекомендації, які ми давали стосовно врегулювання конфлікту на Донбасі, сьогодні вже стали наративом і для української влади, і для західних партнерів. Усі наші попередження поступово справджуються, а такі рекомендації, як наприклад ідея міжнародної тимчасової адміністрації для Донбасу (саме з цією презентацією я відвідував Вашингтон), сьогодні є чи не єдиною адекватною ідеєю на переговорному столі, яка реалістично може дозволити відновлення суверенітету на Сході країни. То проти чого боролися? Хотіли, щоб право на усі ідеї належало у цій країні лише одній особі? Так ми ж не заперечуємо – беріть наші ідеї і використовуйте, лиш щоб результат був, а не суцільний піар. Чи просто хотіли залякати усіх, хто має незалежну позицію і власну думку? Не вийде. Україна – не приватна власність, не чиясь вотчина".
