У середу, 24 квітня, президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощену видачу російських паспортів для осіб, котрі "постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України". "Апостроф" розбирався, чи може цей крок привести до масштабної ескалації ситуації на Донбасі.
"Бойове" перемир'я
З 18 квітня в зоні ООС набув чинності режим перемир'я. Чергове припинення вогню приурочено до Великодня, яке відзначають християни східного обряду. Про набуття чинності "Великоднього перемир'я" з 00:00 години 18 квітня заявили в прес-центрі ООС. Правда військові додали, що залишають за собою право давати "адекватну відповідь" ворогу, адже режим припинення вогню вводиться в односторонньому порядку.
Окупаційним адміністраціям ОРДЛО таке формулювання не сподобалось, мовляв з ними ніхто не радився, та й взагалі ініціатива з припинення вогню, є "передвиборчим піар-ходом одного з кандидатів на пост президента сусідньої держави": Така передвиборна риторика не може сприйматися нами серйозно", - заявив, так званий, голова ДНР Денис Пушилин.
Слова Пушилина видаються дивними, адже якщо "карателі", за версією бойовиків, кожен день обстрілюють позиції ДНР, то навіщо ж протестувати проти того, що "хунта" вирішила в односторонньому порядку припинити ці обстріли? Але залишимо нерівний поєдинок Дениса Пушиліна з логікою на совісті окупантів.
У підсумку, 18 квітня за повідомленнями прес-центру ООС, бойовики ДНР 10 разів порушували режим припинення вогню. Ба більше, відразу після настання півночі (коли в теорії і повинно було запрацювати перемир'я), піхотна група окупантів спробувала пробратися в смугу забезпечення, щоб зайняти більш вдалу тактичну позицію.
У наступні два дні оперативна обстановка в районі проведення ООС не змінювалася, а в день виборів, 21 квітня, бойовики і зовсім несподівано принишкли, порушивши режим припинення вогню лише 2 рази. А от 22 квітня кількість збройних провокацій різко зросла: "протягом доби противник 14 разів порушував режим припинення вогню, при цьому двічі – з застосуванням озброєння, забороненого Мінськими угодами", - відзвітували в прес-центрі ООС.
При цьому, в Головному управлінні розвідки Міноборони зазначили, що бойовики підвищили інтенсивність ведення розвідки позицій ООС, перекинувши через кордон безпілотники російського виробництва.
Ці фактори можуть вказувати на підготовку Кремлем нового витка ескалації конфлікту в регіоні. По-перше, напередодні інавгурації нового українського президента, і можливих переговорів, Москві особливо важливо показати на Донбасі "хто тут головний", адже політика дипломатії з запахом пороху, для цементування своєї позиції, є улюбленим прийомом Кремля. По-друге, тепла пора року, коли прохідність військової техніки підвищується, є дуже зручним моментом для ескалації. Наприклад, минулого року, наприкінці травня, відбулося військове загострення в районі окупованої Горлівки.
І нарешті найсуттєвіший аргумент на користь можливої ескалації конфлікту – указ президента РФ Володимира Путіна від 24 квітня про спрощену видачу російських паспортів для осіб "постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України". Згідно з цим документом, всі жителі окупованого Донбасу мають право звернутися в уповноважені територіальні органи МВС РФ із заявою про надання громадянства, а російські чиновники зобов'язані розглядати такі заяви протягом трьох місяців. Роздавши хоча б 100-200 тисяч паспортів, Росія зможе оголосити про своє "зобов'язання" захистити не просто "російськомовне населення", а своїх законних громадян від "свавілля хунти".
Без великої війни, але з загостреннями
За словами експертів, опитаних "Апострофом", різке загострення ситуації на Донбасі, навіть під час зміни влади в Україні, Росія все ж не піде.
"Повномасштабні бойові дії вкрай невигідні самій РФ, оскільки від них вона не отримає ніякої користі, - запевняє "Апостроф" оглядач сайту "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. – Будуть витрачені колосальні фінансові та технічні ресурси, а Росія цінує технічну частину значно більше, ніж людський потенціал. Плюс це загрожує політичними втратами. Тому говорити про серйозні бойові зіткнення сенсу немає. А протистояння снайперських і диверсійних груп відбуваються і зараз".
Не чекають "великої війни" і солдати на фронті.
"Навпаки, настрої такі, що більше ми чекаємо миру. Особливо це стосується хлопців, які вже не один рік на фронті. Той факт, що Зеленський стане головнокомандувачем і зараз нібито нападе Путін, нікого не лякає. Адже за нього голосували. Ті, хто йшов на війну, вони її не бояться і так", - розповів "Апострофу" боєць однієї з десантно-штурмових бригад ЗСУ.
Навіть масова роздача російських паспортів, не стане каталізатором масштабної військової інтервенції.
"Теоретично цей варіант можна розглядати, але тут потрібно дати відповідь на дуже просте питання: а чи взагалі потрібен РФ Донбас? – коментує ситуацію "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. – Якщо вривається російська армія щоб захищати своїх громадян, займає якісь міста на Донбасі, то буде 2014 рік – мобілізація українського суспільства. А це остаточно поховає можливості Росії впливати на внутрішньополітичний український порядок денний".
Втім, незначні загострення на окремих ділянках фронту все ж можливі.
"Нового президента обрали, а старий ще не склав своїх повноважень, плюс парламентські вибори на горизонті. Це, нібито, послаблює управління державою і Путін буде намагатися якимось чином вплинути на нас та Захід, який все ще нас підтримує. Тому активізація бойових дій прогнозована, але не думаю, що вона переросте в широкомасштабну військову операцію", - пояснив "Апострофу" генерал-лейтенант, ветеран зовнішньої розвідки України Василь Богдан.
Такі точкові військові загострення для РФ, на думку експертів, не самоціль, а лише один з механізмів досягнення політичних цілей.
"Росії немає ніякого сенсу зараз загострювати обстановку на Донбасі. Навіщо? Особливо враховуючи той факт, що 6 червня виповнюється 75 років висадки союзників у Нормандії, де, як кажуть в дипломатичних колах, повинні підписати договір про введення миротворців, а Росія, видаючи паспорти, просто хоче отримати більше російських громадян на Донбасі, щоб потім мати свою частку в миротворчому контингенті, - зазначає "Апострофу" військовий експерт Олексій Арестович. – З політичної точки зору це, звичайно, ескалація, а з військової це ще велике питання. Правда, вони можуть підігріти і військову ситуацію показавши, мовляв, якщо не будете погоджуватися, то все буде інакше".
Реалізуючи давню мрію "запхати" Донбас в Україну на своїх умовах і зі своїми "миротворцями", Кремль і буде розігрувати карту паспортів із перманентними перестрілками на сході для кращого переконання.
"Словосполучення "Росія – держава-агресор" зафіксовано в багатьох міжнародних документах. Таким чином, при обговоренні формату миротворчої місії, наші партнери, наприклад, США отримують можливості для тиску на Росію, щоб вона не чинила спротив, використовуючи право вето в Радбезі ООН, адже в такому випадку вона виглядає дещо неадекватно. Але з появою великої кількості російських громадян на Донбасі, Росія завжди зможе сказати, що вона кровно зацікавлена в участі у врегулюванні ситуації на Донбасі", - резюмував Тишкевич.
