Кабмінівська п'ятирічка: як уряд планує зробити українців багатими

Верховна Рада 4 жовтня схвалила програму діяльності Кабміну 236 голосами парламентаріїв. Програма КМУ - стратегічний план, в якому викладено бачення уряду, як зробити життя українців кращим і багатшим. "Головне завдання на наступні п'ять років - це подолати бідність", - заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, презентуючи програму депутатам. Реалізувати цей план у Кабміні мають намір до 2025 року, якщо, звичайно, нічого не стане на заваді. Як чиновники планують будувати Європу в Україні, і чи спрацює це, розбирався "Апостроф".

Економіка

Суть всіх реформ уряду, у підсумку, зводиться до економічного добробуту країни в цілому і кожного українця зокрема. І тут плани Кабміну більш ніж амбітні. Отже, згідно з планом уряду, за п'ять років економіка України (ВВП) має зрости на 40%. При цьому в наступному році в Кабміні очікують зростання економіки на рівні 5% і приріст по 7% кожен наступний рік.

"Такі періоди в історії нашої країни вже були, і в інших країнах також. Це абсолютно реальна історія", - запевнив Гончарук.

При цьому до 2025 року в Україні має бути створено близько мільйона робочих місць і залучено 50 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій.

Як цього досягти? Зниженням бюджетного дефіциту до 1,5% до 2024 року, зниженням загального податкового навантаження і процентної ставки по кредитах у гривні, наведенням порядку на митниці та ДФС, а також зниженням вартості обслуговування державного боргу і скороченням співвідношення державного боргу до ВВП до 40% до кінця 2024 року. Також у КМУ сподіваються ввести трирічне бюджетне планування. У теорії, це повинно зробити економіку країни більш прогнозованою, а прогнозована ситуація - гарантія поліпшення інвестиційного клімату.

Очікують в уряді й нових бюджетних надходжень, або, як їх охрестили в Кабміні - "драйверів зростання". Такими драйверами повинні стати: відкриття ринку землі, яке принесе в держскарбницю близько 1 мільярда доларів, доходи від приватизації - ще плюс 99 мільярдів гривень, продаж проблемної заборгованості в банках на 565 мільярдів гривень і легалізація азартних ігор - понад 5 мільярдів гривень.

При цьому в Кабміні планують, що кожен додатковий відсоток до ВВП (а це близько 15 мільярдів гривень) буде витрачатися на боротьбу з бідністю в пропорції 30% на 70%, де 30% - витрати на соцзабезпечення і 70% - витрати на розвиток.

За словами експертів, опитаних "Апострофом", економічні амбіції Кабміну цілком реальні... в теорії. А ось на практиці, при реалізації реформ, очікується дуже багато "але".

"Це реально, але дуже складно, - пояснює "Апострофу" економічний експерт Тарас Козак. - Для цього потрібно буде утримувати впевнену монобільшість у парламенті протягом досить тривалого часу, адже потрібно буде прийняти низку законів, які не є популярними. Зокрема, це закон про вільний обіг землі. Він внесений до парламенту, але навколо нього вже йдуть дискусії. Але цей закон тільки про правила обігу землі, а ще ж немає закону про продаж землі, яка перебуває у державній власності. Крім того, потрібно буде приватизувати велику кількість підприємств, потрібен буде закон про дерегуляцію. Також необхідно провести демонополізацію економіки. І це неймовірно складно, адже приватні монополії - це інтереси олігархів, і вони будуть чинити опір, якщо держава вирішить розділити їхні монополії. Але найголовніше - це забезпечити верховенство права: реформа судів та правоохоронної системи".

Соціальні гарантії

Боротися з бідністю в уряді планують шляхом виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях. Для цього в Кабміні реформують соціальні служби, продовжать політику монетизації державної допомоги, а також розроблять інформаційно-аналітичну систему управління соціальною підтримкою населення E-SOCIAL, щоб збільшити ефективність соціальних виплат.

"Громадяни, які реально потребують соціальної допомоги, зокрема субсидій, отримають їх в збільшених розмірах", - обіцяють в Кабміні.

Також в уряді обіцяють житлові програми на умовах пільгового кредитування для ветеранів та переселенців.

Правоохоронна діяльність

"Населення відчуває себе незахищеним через недостатню ефективність системи реагування на правопорушення", - констатують в Кабміні.

Щоб виправити ситуацію, чиновники мають намір впровадити систему екстреного реагування за єдиним номером "112". Ідея, насправді, не нова, але досі так і не була реалізована.

Стандарти прибуття екстрених служб на місце події в уряді мають намір довести до 10 хвилин - в місті і до 20 хвилин - у сільській місцевості.

Також у Кабміні мають намір змінити законодавство в частині охорони громадського порядку під час проведення масових акцій протестів, адже багато з них, як запевняють чиновники, можуть бути інспіровані Росією.

"Ми повністю реалізуємо скандинавську модель забезпечення охорони громадського порядку", - запевняють в уряді.

А для скорочення кількості вуличної злочинності в КМУ обіцяють впровадити комплексні інтелектуальні системи відеоспостереження.

Діджиталізація

Реалізуючи популярну концепцію "держава в смартфоні", новий склад Кабміну обіцяє діяти радикально. По-перше, провести велику інвентаризацію послуг, які держава надає громадянам і бізнесу. По-друге, частину послуг після інвентаризації просто прибрати, як архаїзм, а решту - повністю перевести в онлайн. До 2025 року, за планом уряду, 100% державних послуг повинні бути в онлайні. Для цього буде створено єдиний портал послуг зі зручним і зрозумілим дизайном, на якому акумулюються послуги всіх центральних органів влади за єдиними стандартами.

"Цю реформу провести реально, але тільки за наявності політичної волі, фінансування, кваліфікованих фахівців і масштабної PR-кампанії, що роз'яснює населенню переваги цього переходу. Плюс застосування "технологій м'якої сили" для стимулювання народу до використання онлайн-технологій", - пояснює "Апострофу" експерт з інформаційної безпеки Сергій Нестеренко.

Однак цифрова реформа може зіткнутися з небажанням самих "реформаторів" на місцях її проводити, адже, з одного боку, перехід послуг у мережу буде означати втрату робочих місць для тисяч чиновників.

"І значна частина чиновників, безумовно, буде скорочена. Це один із базових смислів переходу в онлайн, - додає Нестеренко. - Але цей фактор може стимулювати конкуренцію серед чиновників у боротьбі за збереження робочих місць і мотивувати їх освоювати нові технології".

З іншого боку, далеко не всі чиновники, які залишаться на своїх місцях, зможуть працювати в нових реаліях цифровізації.

"Для чиновників потрібно вводити курс навчання з наступною здачею іспиту. Іспит повинен стати обов'язковою умовою для допуску на відповідні посади", - резюмував Нестеренко.

Оборона

У цій сфері держава планує здійснити кілька важливих змін. Насамперед - розробити і ввести в дію План оборони України. Це документ, в якому чітко будуть розписані всі кроки уряду (економічні, військові, соціальні, політичні, правові, інформаційні) на випадок широкомасштабної агресії проти України.

Перший крок до розробки Плану оборони ВР вже зробила, коли в кінці вересня внесла зміни в закон "Про оборону України".

"Але справа в тому, що варіанти оборони країни завжди були - з першого дня формування незалежної держави Україна. Це основне завдання Генерального штабу. Тому те, що ми бачимо зараз, - це просто піар-кампанія, щоб показати, що нова влада перейнялася обороноздатністю країни", - оцінив ініціативу Кабміну в коментарі "Апострофу" військовий експерт Олег Жданов.

Крім того, в оборонному секторі планують провести, так званий "оборонний огляд", на основі якого розроблять комплексну програму розвитку ЗСУ та індивідуальні програми розвитку окремих видів військ.

"У рамках цих програм буде проводитися оснащення сил оборони сучасними зразками озброєння, військової та спеціальної техніки", - обіцяють в КМУ.

"Оборонний огляд був проведений у ЗСУ ще на початку 2000-х років. Його передавали в НАТО, і на основі цього документа НАТО нам розробляло програму підготовки членства. Але потім все згорнулося. На сьогодні його можна уточнити, адже фактично - це інвентаризація техніки, озброєння та боєприпасів. А склади у нас горіли, техніка й озброєння утилізували або продавалися. Але оборонний огляд ніяк взагалі не впливає на проведення військової реформи", - додав Жданов.

Інфраструктура та транспорт

Тут Кабмін пропонує провести просто тектонічні зміни. По-перше, державної монополії Укрзалізниці більше не буде. Підприємство буде розділено на окремі суб'єкти: оператора інфраструктури, вантажного перевізника і пасажирського перевізника. Більш того, компанія стане публічною, а її акції розмістять на міжнародних біржах.

Втім, транспортний експерт, екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава запевняє, що ідея з руйнуванням монополії Укрзалізниці - програшна.

"Для того щоб хоча б спробувати щось зробити в цьому напрямку, щороку з бюджету необхідно виділяти величезні суми, яких немає, - каже "Апострофу" Кава. - Крім того, залізниця - єдиний виробничий цикл. Розділити його, це все одно, що прийти на кондитерську фабрику, роз'єднати її на різні цехи і зробити окремими підприємствами. На ринку вантажних перевезень у нас половина парку вагонів і так перебуває в приватних руках. Вони нормально експлуатуються, і проблем не виникає. Більш того, в Європі залізниці - всі державні. У деяких країнах є приватні оператори, але у них є величезні дотації з бюджету, які дозволяють цим операторам і системі в цілому функціонувати. Наприклад, у Німеччині щорічно виділяється 16 мільярдів євро дотацій своїм залізницях, як на пасажирські, так і на вантажні перевезення".

По-друге, уряд обіцяє значно поліпшити комфорт пасажирів, які користуються залізничним транспортом. З цією метою протягом п'яти років оновлять 200 одиниць тягового рухомого складу, 800 пасажирських вагонів і 10 електропоїздів "Інтерсіті". Крім того, очікується оновлення 5 тисяч кілометрів залізничної інфраструктури. Оновлять і залізничні вокзали в Києві, Запоріжжі та Миколаєві.

"Але незрозуміло, звідки брати на це гроші, - підкреслює Олександр Кава. - Укрзалізниця профінансувати це не зможе, тому що тарифи на перевезення пасажирів набагато нижчі, ніж собівартість. А в проекті бюджету наступного року гроші на купівлю пасажирських вагонів не передбачені. Я особисто звертав увагу Гончарука на це".

Не забули в Кабміні й про ремонт доріг. Протягом п'яти років чиновники обіцяють ввести в експлуатацію 24 тисячі кілометрів доріг державного значення, а, щоб нові дороги не руйнувалися перевантаженими фурами, по всій країні встановлять не менш ніж 150 пунктів габаритно-вагового контролю, які дозволяють визначити перевантаження прямо в русі.

Що стосується авіатранспорту, то в КМУ мають намір за рахунок ринкових механізмів значно знизити вартість квитків, що дозволить довести пасажиропотік на авіатранспорті до 32 мільйонів осіб на рік. Як це зробити? Запустити на ринок більше операторів low-cost, і в підсумку збільшити частину авіамаршрутів за моделлю low-cost із 38% до 63%.