Верховна Рада незабаром розгляне урядовий законопроект про працю, який повинен змінити чинний Трудовий кодекс (Кодекс законів про працю, КЗпП) - принаймні Кабмін передав документ до парламенту, де його зареєстрували. Законопроект готувався без широкого громадського обговорення та містить достатньо суперечливі норми, які вже стали предметом запеклих суперечок як серед фахівців, так і простих громадян. "Апостроф" розбирався в головних новаціях законодавства, а також в тому, чи загрожує українцям "трудове рабство".
Кабінет міністрів наприкінці минулого року затвердив законопроект "Про працю" і направив його до Верховної Ради. 28 грудня документ надійшов до парламенту, а вже 2 січня був направлений до профільного комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Законопроект встиг викликати ажіотаж - як в професійному середовищі, так і серед простих громадян. Основна претензія до документа - він значною мірою перерозподіляє права працівників на користь роботодавців, в зв'язку з чим його вже назвали подарунком для олігархів.
У зв'язку з цим міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов, чиє відомство є справжнім автором законопроекту, був змушений ледь не виправдовуватися, заявивши, крім іншого, що в новому законодавстві права працівників, навпаки, навіть посилюються.
Без довіри
Але чи так це насправді?
Почнемо по порядку. Згідно із законопроектом, трудові відносини повинні будуть оформлятися у вигляді трудових договорів. По суті, мова йде про трудовий контракт. Тепер не буде так званих колективних трудових договорів, які практикуються, наприклад, на великих підприємствах. Також скасовується усна угода, яке присутня у нинішньому законодавстві. Новим документом передбачаються наступні види договорів: безстроковий, строковий, короткостроковий (до двох місяців), сезонний, з нефіксованим робочим часом, учнівський, договір з домашнім працівником.
У законопроекті зберігається норма про щорічну оплачувану відпустку протягом 24 календарних днів (хоча раніше в уряді говорили про можливість її збільшення до 28 днів). Для неповнолітніх передбачено 31 день відпустки. А ось додаткові дні до відпустки для жінок, які мають неповнолітніх дітей, а також для працівників, зайнятих на шкідливій або важкій роботі, пропонується скасувати. При цьому відпустку за свій рахунок збільшать з нинішніх 15 до 30 днів.
Збережеться і восьмигодинний робочий день (40-годинний робочий тиждень). При цьому очікуються зміни в плані вихідних. У чинному КЗпП є норма про те, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівника повинна бути не менше 42 годин. Нове ж законодавство відводить на це всього 24 години (без урахування щоденного / міжзмінного відпочинку). Таким чином, узаконюється надання одного вихідного - принаймні роботодавець не буде зобов'язаний надавати два вихідних поспіль.
Роботодавець не буде зобов'язаний надавати два вихідних поспіль
Законопроект передбачає доплату за понаднормову роботу, але оплачуватися вона буде не за подвійною ставкою, як зараз, а на 20% більше звичайної. До речі, роботодавець отримає право залучати до понаднормової роботи, а також до роботи в нічний час жінок, які мають неповнолітніх дітей.
Ну і, вишенька на торті - норма про розірвання трудового договору. По-простому кажучи - звільнення працівника. Безумовно, працівник може звільнитися сам, попередивши про це роботодавця не менше, ніж за 15 днів. Але роботодавець також має право розпрощатися з працівником на свій розсуд. Зараз працівника повинні повідомити про звільнення не менш, ніж за 60 днів. У новому законопроекті така норма передбачена для тих, хто працює в організації понад п'ять років. При цьому для тих, хто працював більше десяти років цей термін навіть збільшений до 90 днів. А ось тим, хто прийшов на роботу недавно, пощастило менше - для тих, хто пропрацював від півроку до п'яти років, термін оповіщення складе 30 днів, для тих, хто працював менше шести місяців - всього 15 днів. Але і цього терміну не обов'язково дотримуватися - можна розпрощатися з працівником хоч в той же день, виплативши йому грошову компенсацію як зарплату за відповідний час.
Зрозуміло, звільнити працівника можна і за чинним законодавством, але для цього роботодавець повинен вказати вагому причину. У новому законопроекті серед переліку причин, за якими роботодавець матиме право розірвати договір, є вельми і вельми цікава - "втрата довіри" до працівника. Важко сказати, що це таке. Але, очевидно, що дуже просто підігнати під це поняття практично все, що завгодно.
"Наприклад, ви прийшли на роботу не в тому одязі, мало ласкаво подивилися на начальника, і він може втратити до вас довіру", - з сарказмом заявив "апостроф" б ившій народний депутат, а нині експерт з соціальних питань Андрій Павловський.
На шкоду, а не на благо
Але це не єдина недосконалість законопроекту - запропоновані нововведення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду. Експерти зазначають, що документ писали нашвидкуруч. При цьому фахівці позитивно оцінюють осучаснення трудового законодавства. Наприклад, введення таких понять, як аутсорісінг, віддалена робота, робота вдома.
"З одного боку, добре, що трудове законодавство почали оновлювати і намагаються привести до реалій бізнесу. З іншого боку, незрозуміло, що ухвалять в кінцевому підсумку. Незрозуміло, чи буде система стримуючих балансів, наприклад, в тому, що стосується ненормованого робочого дня, оскільки цим можуть зловживати", - сказала в коментарі "Апострофу" HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Президент Всеукраїнської асоціації кадровиків Вікторія Липчанська вважає, що багато хто даремно побоюється введення обов'язкового письмового трудового договору. Адже в цьому випадку в ньому будуть прописані всі права і обов'язки обох сторін.
У договорі будуть прописані всі права і обов'язки обох сторін
"Побоювання полягають не в його письмовій формі, а в змісті договору, оскільки багато норм проекту посилаються на договірні відносини між працівником і роботодавцем. Але для того, щоб домовлятися про умови праці, працівник повинен знати, про що він домовляється, і уважно читати умови трудового договору. Інакше існує ризик, що такий договір буде складатися з мінімальних гарантій для працівника", - розповіла Липчанська "Апострофу".
Не все так страшно і в тій частині законопроекту, яка відноситься до звільнень. Липчанська зазначила, що зараз часто роботодавець, не маючи за законом права звільнити співробітника, по суті, змушує його звільнитися самому, створюючи для нього нестерпні умови перебування на робочому місці.
"І дуже мало хто в таких випадках вирішуються протистояти роботодавцю. При цьому компенсація за чинним законодавством не передбачена. Новела проекту дає можливість не тільки піти вчасно, а й отримати компенсацію", - підкреслила Вікторія Липчанська, уточнивши, що законопроект погіршує деякі з наявних гарантій працівників.
В експертно-аналітичному центрі hh.ua|grc , Який надає послуги в сфері рекрутингу, "Апострофу" заявили, що кабмінівський законопроект не виправдав покладених на нього сподівань.
"Найбільше потрапили під критику розширення підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. З одного боку, роботодавець повинен мати можливість звільняти працівника за власною ініціативою. Однак 15-денний термін (мінімальний термін, за який роботодавець повинен повідомити про своє рішення) бачиться недостатнім для того, щоб знайти нову роботу", - зазначили в агентстві у коментарі "Апострофу".
Крім того, за даними дослідження hh.ua|grc, тільки 57% працівників отримують всі свої виплати відповідно до законодавства (інші частково або повністю отримують зарплату в "конвертах"). А це означає, що грошова компенсація при звільненні буде виплачуватися, виходячи з офіційної частини, тобто буде нижче реальної.
Викликає побоювання і те, що в законопроекті відсутня норма про обмеження на понаднормові роботи, які відповідно до КЗпП не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік: "Це може створити прецеденти частого залучення працівників до таких робіт".
Але навіть з таким позитивним моментом, як легалізація сучасних форм зайнятості шляхом розширення видів трудових договорів, не все однозначно.
"У теорії таке розширення повинно сприяти офіційному працевлаштуванню. Однак головною причиною неофіційної зайнятості та "тінізації" зарплат все ж бачиться податкове навантаження на роботодавця. А це означає, що процес усунення залежатиме не тільки від розширення видів трудових договорів і буде не таким швидким, як хотілося б", - підкреслив співрозмовник "Апострофа" в агентстві.
hh.ua | grc: "Головною причиною неофіційної зайнятості та "тінізації" зарплат бачиться податкове навантаження на роботодавця"
Звертайтеся до профкому
Законопроект про працю крім іншого істотно зменшує значущість профспілок і, по суті, позбавляє їх можливості захищати права працівників. Це, зрозуміло, викликало невдоволення профспілкових організацій, причому не тільки вітчизняних, а й міжнародних. Зокрема, документ жорстко розкритикувала Міжнародна конфедерація профспілок.
За словами Андрія Павловського, європейські профспілкові організації мають намір через Єврокомісію натиснути на українське керівництво, щоб цей закон не ухвалювався в тому вигляді, в якому є сьогодні, оскільки він суперечить угоді про асоціацію з ЄС в частині соціального діалогу, захисту прав працівників. Експерт нагадав, що Україна свого часу підписала різні міжнародні угоди і конвенції, в рамках яких брала на себе зобов'язання дотримуватися міжнародних норм у сфері соціального захисту громадян.
"Не дивлячись на прохання міжнародних організацій, зокрема, Міжнародної організації праці (спеціалізована установа ООН, - "Апостроф"), хоча це є зобов'язанням України, документ не був направлений на узгодження, - сказав Павловський. - Ми повертаємося в часи дикого капіталізму, тоді як в більшості країн Європи вже давно соціально-орієнтовані ринкові економіки".
І з цим важко сперечатися. У багатьох країнах Європи робочий тиждень вже менше 40 годин. Уряд Фінляндії зараз розглядає можливість переходу на "чотириденку" і шестигодинний робочий день. Та й відпустка у більшості європейців перевищує 30 днів. І це вже не кажучи про значну соціальну захищеність і високу допомогу по безробіттю в країнах ЄС, на яку, як дехто жартує, можна спокійно жити, навіть і не думаючи про те, щоб влаштуватися на роботу. Ну, а українцям, якщо закон про працю в нинішньому вигляді все ж таки приймуть, буде зовсім не до жартів.
Крім того, багато українців працюють на умовах, далеких від КЗпП, а тому і нововведення їх також навряд чи торкнуться. Інша справа, що, по суті, влада намагається зробити свавілля окремих роботодавців законодавчою нормою. І тоді у багатьох з них може остаточно зникнути мотивація хоч якось забезпечувати права своїх працівників. А це означає, що прості українці, швидше за все, будуть і далі їхати працювати за кордон, де їх права хоч якось поважають. Та й платять більше.
