У ніч на 31 липня в поїзді "Маріуполь - Київ" стався напад на телеведучу Анастасію Лугову. Зловмисник жорстоко побив і намагався згвалтувати жінку в купе поїзда прямо на очах у її сина. За підозрою в скоєнні злочину був затриманий уродженець Запоріжжя, раніше тричі судимий Віталій Рудзько. Його вже відправили в СІЗО без права внесення застави.
Однак найбільший резонанс викликав той факт, що в потязі за жінку просто не було кому заступитися, адже транспортна міліція в Україні була ліквідована. Чому дорога для українців перетворюється на лотерею безпеки і що з цим має намір робити влада, розбирався "Апостроф".
Злочини
Правопорушення в поїздах "Укрзалізниці" насправді досить поширене явище. Наприклад, в квітні минулого року 250 уболівальників ФК "Карпати" розгромили три вагони потягу "Львів - Запоріжжя".
"Пасажири розбили скло у вікнах і тамбурах вагонів - всього 12 вікон, викинули з поїзда 21 матрац, 25 подушок, 25 постільних комплектів і три вогнегасника", - скаржилися в прес-службі УЗ. Зупинити бешкетників було просто нікому.
Схожа ситуація повторилася в березні цього року в приміському поїзді "Львів - Сокаль", коли вандали влаштували справжній погром в салоні вагона, виламавши сидіння, розбивши вікна і двері.
А в січні цього року група пасажирів побила провідника поїзда "Київ - Івано-Франківськ" за прохання не курити в тамбурі вагона.
"Криміногенна обстановка на залізниці погіршилася, - пояснює "Апостроф" генерал-майор міліції у відставці Юрій Седнєв. - Це стосується, до речі, не тільки пасажирських, але і вантажних поїздів, адже бізнес теж скаржиться на крадіжки з вантажних вагонів. В пасажирських потягах, це, в основному, дрібні адміністративні правопорушення, хуліганство, розпивання спиртних напоїв, кримінал, шахрайство, крадіжки в вагонах".
Всі ці випадки, і ще десятки інших злочинів на залізничному транспорті, об'єднує дві речі. По-перше, відсутність своєчасної реакції правоохоронців. Так, на наступній станції, персонал УЗ викликав поліцію, проте не завжди зловмисників вдавалося затримати.
А, по-друге, після кожного подібного злочину залізничники закликали МВС звернути увагу на проблеми і повернути правоохоронців до потягів.
Не став винятком і інцидент з Луговою.
"Наша залізниця повинна бути безпечною для пасажирів і співробітників. Думаю, саме час розглянути можливість повернення поліції охорони патрулювання в нічних поїздах", - заявив міністр інфраструктури Владислав Криклій.
Бюрократичний футбол
Заступник міністра МВС Антон Геращенко, після інциденту з Анастасією Луговою, порадив адміністрації УЗ найняти охорону для супроводу пасажирських поїздів. Така охорона, за словами члена наглядової ради УЗ Сергія Лещенка, обійдеться підприємству в 250 мільйонів гривень на рік. Очевидно, що ці 250 мільйонів закладуть у вартість квитків для пасажирів, адже за підсумками першого кварталу поточного року "Укрзалізниця" отримала 7 мільярдів гривень збитків.
А надавати охорону безкоштовно в МВС не дуже-то поспішають.
"Вони роблять замовлення і оплачують охорону. "Укрзалізниця" - господарюючий суб'єкт, тому бажано, щоб вони оплатили послуги державної охорони. Державна охорона є органом, який надає такі послуги", - пояснив "Апостроф" Антон Геращенко.
При цьому, Геращенко повідомив, що залізничники поки не замовляли послугу держохорони.
"Офіційного звернення до нас на сьогоднішній день не надходило", - додав заступник міністра МВС.
Однак джерело "Апострофа" на підприємстві розповіло, що звернення до МВС були.
"Звернення були, і була озвучена сума 170 гривень на годину на одного охоронця. Тобто один пост обійшовся б в таку суму", - зазначив співрозмовник видання.
Чому між МВС і Мінінфраструктури йде бюрократичний футбол, "Апостроф" пояснив юрист Михайло Каменєв.
"Посадити по охоронцю в кожному поїзді це дуже дорого, - каже Михайло Каменєв. - А якщо поїзд їде тривалий час, то, ймовірно, потрібна буде ще зміна, як з провідниками. І де ми візьмемо стільки грошей? Для "Укрзалізниці" набагато простіше і вигідніше вимагати, щоб охорону забезпечувала поліція. Щоб це були ресурси МВС, а не Мінінфраструктури".
Реформа провалилася?
Якщо злочини на залізничному транспорті стають звичайним явищем, а протистояти їм нікому, так може ліквідація транспортної поліції була помилкою?
Нагадаємо, що транспортна міліція була ліквідована нардепами ще у 2015 році в рамках реформи МВС. Головний аргумент на користь її скорочення полягав у тому, що транспортна міліція нібито дублювала функції кримінальної міліції та міліції громадської безпеки. Але чи то реформатори не побачили різниці між транспортною міліцією та ДАІ, чи то ще з якихось причин, але експеримент провалився, адже поступово правоохоронців стали повертати до поїздів. Правда, поки це вдалося зробити тільки на двох напрямках: "Миколаїв - Рівне" та "Одеса - Москва", та й то в рамках пілотного проекту.
"Від транспортної міліції не було реального сенсу, - запевняє Михайло Каменєв. - Коли вона існувала, це були спроби перекинути справи від юрисдикції до юрисдикції. Її ефективність була низькою. Чим вона реально займалася, так це поборами з пасажирів. Який сенс від такої транспортної міліції? Наприклад, в поїзді відбувається якийсь інцидент. Скільки часу потрібно міліціонеру, щоб дійти до місця правопорушення? Кілька хвилин. А коли він приходить, то що може зробити? Особливо нічого. Якщо щось відбувається, то поїзд може зупинитися на проміжній станції, де є підрозділи поліції і вирішити проблему".
Втім, на думку Юрія Седнева, ця система безпеки на пасажирських поїздах, коли співробітники поліції викликаються на найближчу станцію, діє вкрай погано.
"Це неефективна, неоперативна система. В будь-якому правопорушенні, для його припинення і припинення тяжкості наслідків, документуванні, щоб залучити злочинця до кримінальної або адміністративної відповідальності, потрібно вжити заходів до затримання, охорони речових доказів. Адже потім матеріали будуть передані до суду, а суд розведе руками і скаже, що недостатньо доказів. Наприклад, поїзд слідував від станції до станції годину, а за цей період часу сліди злочину були знищені і довести нічого неможливо. Це породжує складність невідворотності покарання", - підкреслив Седнєв.
При цьому, експерти сходяться на думці, що повертати транспортну міліцію в тому вигляді, в якому вона існувала, все-таки не найбільш вдала ідея, але "Укрзалізниця" могла б залучити до охорони порядку свої власні підрозділи воєнізованої охорони, які стежать за тим, щоб не розкрадався вміст вантажних складів.
Однак, співробітники ВОХР і самі "успішно" вміють красти. Наприклад, у 2018 році СБУ затримала групу працівників Дніпровського загону воєнізованої охорони регіональної філії "Придніпровська залізниця". Домовившись з місцевим криміналітетом, співробітники ВОХР вимагали у бізнесменів гроші за збереження їх вантажів.
"Я отримував інсайдерську інформацію щодо реформування залізниці і можу сказати, що робота ВОХР неефективна. Гроші платять за охорону, але свої функції вона повністю не виконує", - резюмував Седнєв.
УЗ розробляє шляхи вирішення проблеми
У той же час в "Укрзалізниці" повідомляють про те, що вже розроблена програма підвищення безпеки перевезень в пасажирських поїздах з метою викорінення криміногенних проявів, протиправних дій та порушень під час перевезення пасажирів.
За словами голови правління компанії Івана Юрика, її презентують вже на наступному тижні, а реалізація програми розпочнеться в стислі терміни.
"Розроблена програма включатиме в себе підписання протоколу спільних дій з МВС з координації зусиль, пілотний проект з охорони в поїздах силами воєнізованої охорони "Укрзалізниці", встановлення в пасажирських вагонах спеціальних засобів контролю, формування так званої професійної групи "провокаторів" для боротьби з безквитковими перевезеннями, боротьбу з крадіжками на вокзалах", - сказав він.
