У четвер, 1 жовтня, відбулася чергова онлайн-конференція учасників "Ініціативи 16 липня", присвячена обговоренню теми: "Як Україна справляється з пандемією? Що нас чекає попереду? Вплив Covid-19 на стан українського суспільства". У ній взяли участь уповноважений координатор ГО "Українська експертна спільнота" доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України ОЛЕКСАНДР ТОЛСТАНОВ, доктор соціологічних наук, професор, заступник директора Стратегічної групи "Софія" ВІКТОР ЩЕРБИНА та директор Стратегічної групи "Софія" АНДРІЙ ЄРМОЛАЄВ. "Апостроф" не обійшов увагою цю тему, тим паче, що ми зараз б'ємо всі "рекорди" з захворюваності на "корону".
"Ми опинилися в чайнику"
"Сovid-19 – це найбільш містифікований і найбільш "жахливий" вірус за весь час", - каже Андрій Єрмолаєв. Карантин торкнувся не лише сфери охорони здоров'я, але й всіх сфер життя. Люди стикнулися з обмеженнями свобод, зазначає він. Пандемія є викликом не лише для здоров'я, а й для соціального укладу, який склався у світі за останнє сторіччя.
Найбільш ефективним методом, який винайшла влада, стало примушення до карантину через залякування. Але влітку ми стикнулися із "дискотечними революціями", з фактом того, що "велюрові еліти" ігнорували правила, як поставили перед населенням, каже політичний експерт.
"Ситуація зробила очевидною слабкість та неефективність держави у найбільш болючих точках. На плечі інституту охорони здоров'я раптом поклали ту відповідальність, яку мала б нести уся державна машина. До останнього часу сфера охорони здоров'я та медики були скоріше предметом ритуальних розмов – як за фінансуванням так і за ставленням. А реальність виявилася трагічною – десятки тисяч медиків включилися в міграційний потік, поїхали навіть із сіл, селищ і райцентрів за кордон. Зараз же вони з героїв перетворюються на втілення проблем, з якими повинні боротися. Багато медиків самі інфікуються. Ризик примушує ще більше спеціалістів звільнятися", - каже Єрмолаєв.
Після істерії пропаганди війни українці стикнулися з пропагандою карантину, продовжує голова групи "Софія". Вибірковий карантин в містах став причиною конфлікту еліт. В результаті афоризм "людина людині - вовк" отримав значення "виживай хто як може". Це призводить до ігнорування людей із групи ризику, із особливими потребами, відсутності враховування регіональної специфіки й особливостей виробництва.
Важлива особливість еліти – її соціальна легітимність. Ми спостерігаємо дуже динамічний спад рівня підтримки і визнання практично усіх представників законодавчої влади, каже Єрмолаєв.
"Ми опинилися в чайнику, який не просто закрили кришкою, а кришку ще й цеглиною придавили. Тож кришку не знесе - чайник може рознести на шматки", - зазначив він.
Є й більш загальні, всесвітні тенденції. З'являється ризик розгортання глобалізації без свобод, вважає Єрмолаєв. Світ буде рухатися по маршруту єдиного глобального ринку, але із сегрегацією, контролем за переміщенням професіоналів, капіталу, перерозподілом ринку – все це буде подаватися під соусом санкцій чи карантинів. Буде відбуватися формування на цій основі нових геополітичних кластерів. Зараз уже говорять про ті чи інші регіони, які є "лідерами" з коронавірусу. Тож пандемія стала каталізатором процесів нової форми глобалізації.
У такій ситуації в українських політичних еліт повністю відсутнє розуміння національної політики в умовах глобалізації без свобод і керованих карантинів. Замість роботи на упередження, відбувається латання дір, закривання очей і, як наслідок, – революціонізація суспільства.
Українські медики – це бійці в картонних бронежилетах
Олександр Толстанов нагадав про статистику захворюванності. Він додав, що наявні цифри відображають ситуацію приблизно, і насправді хворіють щонайменше 4-5% населення Землі. А на кінець грудня цього року ми можемо очікувати, що кількість померлих від Covid-19 сягне 2 млн у всьому світі.
"Уряд Польщі посилив карантин. Уряд Ізраїлю продовжив тотальний карантин до 14 жовтня. Університет Гарварду порівняв смертоносність Covid та іспанки – і дійшов висновку, що нинішня хвороба небезпечніша. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що показник госпіталізації наближається до рекордного. Ілон Маск заявив, що не буде робити щеплення, але його Tesla робить машини для виробництва вакцин CureVac, в яку інвестує творець Microsoft", - навів низку вражаючих фактів експерт.
Він нагадав, що ще 24 лютого ВООЗ визнала, що кроки Китаю зі стримування загрози є найбільш ефективними. Було вирішено ввести жорсткий карантин, який дозволив би підготуватися до функціонування системи у жорстких умовах. Але потрібні були і людські ресурси. Але випуск спеціалістів із епідеміології, гігієни харчування і комунальної гігієни 5-6 років тому в Україні припинився. "Уявіть собі, якби у поліції не було слідчих підрозділів", - каже Толстанов.
Він також звернув увагу на іншу цікаву тенденцію. Так, кількість захворювань на грип, правець і сказ зменшилася в 1,5-2 рази, захворюваність на ротавірусну інфекцію зменшилася в 4 рази. Кількість випадків вірусних менінгітів зменшилася в 5 разів. Причини дві: по-перше, через карантин різко знизилася захворюваність, а по-друге – через коронавірус зараз менше реєструють інших захворювань, каже експерт.
Утім, незважаючи на 6-місячний карантин, в Україні зараз відбувається розгортання першої хвилі. Можливо, в Україні скоро буде 50, 100 чи навіть 200 смертей від коронавірусу щодня, прогнозує Толстанов.
До першої черги лікарень залучили ті заклади, де є інфекційні стаціонари. Але лікарні другої черги не мають інфекційних відділень та відповідних фахівців. Сьогодні потрібно проводити активну роботу із суперактивного залучення таких спеціалістів амбулаторної ланки. Треба розробити клінічну маршрутизацію пацієнта не лише з коронавірусом, а й з іншими важкими діагнозами, зазначає експерт.
І тут виникає серйозна проблема: місцева влада перестала фінансувати вторинну ланку меддопомоги через медреформу з 1 квітня. Вони втратили інтерес до цих лікарень. Хоча у світі кажуть, що за умов епідемії потрібне централізоване керівництво. Країни, в яких збереглося централізоване керівництво й санепідслужба, вдалося подолати пандемію краще. Найкраще впоралися країни, де зберігся санепіднагляд і так звана система Семашка зі злагодженою вертикаллю і централізованим керівництвом – такі як Білорусь і Казахстан. В Україні ситуація розвивається за песимістичним сценарієм, каже Толстанов.
На тлі цього помітні дискоординація та дезінформація керівництва держави щодо готовності медичної системи. Населення має легковажне ставлення щодо особистого здоров'я. Помітна й соціальна несправедливість – одна категорія громадян закупила для себе особистий апарат ШВЛ, а інша не має за що купити маску.
І це ж стосується лікарів. "Не може бути такого, щоб на сьогоднішній день медпрацівник вдивлявся, скільки шарів у нього маска. Ніхто ж не подумає видати бійцям бронежилет з картону", - каже експерт.
"Треба перестати грати в "різнобарвні" зони, а більше звертатися до критеріїв адаптивного карантину. Припинити блокування підприємств і соціальну сегрегацію. Треба починати захищати вразливі 20%, які перебувають у зоні ризику. Потрібні окремі керівництва для гіпертоніків, астматиків, людей, хворих на цукровий діабет, ішемічну хворобу серця. Ця інформація повинна бути розміщена на сайтах органів здоров'я, як це зроблено у Сінгапурі чи Кувейті", - каже Толстанов. .
Працювати з людьми у групі ризику він пропонує тим 12 тисячам українських лікарів, які уже перехворіли на Covid-19. Каже, у світі немає достовірних даних, що людина може заразитися повторно.
Коронавірус створив квазірелігійний розподіл суспільства
На дискурс пандемії проектуються всі проблеми, з якими ми пов'язані, каже Віктор Щербина. Перш за все, на суспільну свідомість впливає деіндустріалізація і пов'язаний з нею занепад суспільного життя в Україні. Тому багато подій, в тому числі пандемію, ми сприймаємо на основі архаїчного сприйняття. Натомість, раціональні пояснення не сприймаються.
"Людям треба бачити все у вигляді картини боротьби зі злом. Суспільство поділилося на корона-віруючих і корона-невіруючих, такий собі квазірелігійний розподіл. З'явився маркер "свій-чужий". Дійшло до того, що в Харкові лікарка лежить уже під апаратом ШВЛ – і стверджує, що коронавірусу нема", - розповідає соціолог.
І тут важливо, що 60% українців отримує інформацію про Covid-19 з національного телебачення, 26% - з Facebook. Від родичів, близьких, знайомих – 17%, a радіо, друкованої преси та офіційних сайтів Міністерства охорони здоров’я – лише 8-12%, цитує Щербина дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг". Це свідчить про те, що люди сприймають пандемію як подію, яка відбувається у якомусь зовнішньому просторі. І це відповідає концепції "моя хата з краю".
На другу хвилю коронавірусу очікують восени чи взимку 51% опитаних, а 38% не очікують другу хвилю. 47% підтримують більш жорсткі заходи в цей період, 46% - проти.
Довіряють інформації від МОЗ 30% українців, а 55% - ні. 58% не вважають коронавірус загрозою для себе особисто. 72% носять маски, але це більше реакція на публічне правило – коли не пускають в магазин без засобів захисту. 6% не носять маски взагалі.
Лише 14% українців вважають "корону" серйозною загрозою. 2% вважають цю хворобу загрозою для себе – це менше статистично значимої величини, наголошує Щербина. "Це результат – відчуження від суспільного суспільства. Уявлення, що все десь далеко від мене", - каже він.
43% очікують на економічне погіршення країни, 61% бояться більше економічних наслідків, ніж самої хвороби.
Водночас експерт звертає увагу на те, що пандемія коронавірусу – перша історична подія в житті України після 2014 року - Революції Гідності та початку війни на Донбасі. Вона продемонструвала, на що ми як суспільство, здатні в результаті великих викликів.
"Пандемія була використана як режим надзвичайної ситуації. І політики використовують її для політичних спекуляцій, щоб заробляти політичні дивіденди. Державні заходи стали перепоною для простих громадян, але не для правлячого класу", - звертає увагу Щербина.
В результаті, зазначає експерт, від карантину постраждав дрібний бізнес. Також стало очевидним, що для влади інтереси великих підприємців передовсім..
"Зараз карантин рутинізується. Він стає буденною частиною життя. Люди привчаються жити з коронавірусом, як живуть в умовах епідемії туберкульозу", - каже Щербина.
"Епідемія невидима – і ми, як суспільство, не можемо протистояти їй. Коли на індивідуальному рівні стикаємося – визнаємо. Але пандемія не мобілізувала нас. Бо здається, що карантинні заходи стосувалися більше інтересів влади, а не інтересів людей", - продовжує він.
Є й інша біда. Кожен другий шлюб і так руйнується, а через карантин інститут родини опинився у кризовому стані, зазначає соціолог.
"Іде в минуле образ соціальної держави. Образ хорошої держави давно вимивається у нашому політичному класі. Люди у владі не вважають себе зобов'язаними населенню. Для них обов'язок перед населенням – це обставина, яка заважає їх кар'єрі. Іде в минуле віра в науку, в інститути, які врятують, в інститути, які турбуються про людину. Ми зараз всередині процесу переходу до нового світу", - каже Щербина.
"Лао Цзи говорив, що заварюючи чай, думай про чай, а керуючи державою, думай про державу. Нам потрібен повноцінний суб'єкт, який би на національному рівні займався проблемою. Нам потрібне нове інституційне будівництво", - бачить вихід із кризи експерт.
Незважаючи на все, Щербина переконаний, що жити треба з оптимізмом. Це основа здорової психіки.
"Як казав Антон Чехов, гумор це захист від долі", - зазначив він.
