Онлайн-навчання під час карантину у школах є великою проблемою для дітей, особливо для школярів молодшого класу. У них виникає велика біда з соціалізацією. Дитина потребує виговоритися, кудись подіти свою енергію. Відповідно, вона це все зливає на батьків. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла українська письменниця і педагог ЮЛІЯ СМАЛЬ, яка з 2019 року проживає у Німеччині.
- Наскільки важко в Німеччині дається дистанційне навчання? Чи змінилася програма навчання у порівнянні з минулим роком?
- Ми на дистанційному навчанні з середини грудня. Після новорічних канікул ми не вийшли на нормальне офлайн-навчання. Мої старші діти мають онлайн-уроки - по 4-6 уроків на день - плюс допомога з навчанням по обіді. Лесь, мій менший син, першокласник. У нього немає уроків. Нам просто вранці понеділка видають теку з паперами. Там просто перелічені завдання, які ми маємо у п’ятницю до обіду здати.
- В Україні казали про те, аби трохи переглянути програму навчання на період дистанційної форми – зменшити навантаження. Як у Німеччині з навантаженням? Чи маєте ви зв’язок з учителем, щоб він пояснив нову тему?
- Для першокласників взагалі нічого не передбачено. Я не дуже знаюся, яка програма передбачена для них в офлайн. З того, що я бачу, ніяких послаблень немає. Але це перший клас. Яка там може бути програма, якщо треба лише "5+3" порахувати.
Для старших дітей я теж не бачу особливих послаблень. У нас іще забирають лютневі канікули. Там тиждень мав би бути на Стрітення. Якогось пом’якшення чи більш лояльного ставлення до дітей немає, я його не бачу.
- Наскільки вчителі в Німеччині готові до дистанційного навчання?
- Вони чинили опір до самого кінця. Вони не хотіли ніякого онлайн-навчання, ніяких додаткових навантажень. Навесні, наприклад, коли з березня по травень був локдаун, по суті могла бути одна онлайн-лекція на тиждень. Було таке навчання. Дітям сказали, що оцінок ставити не будуть, що потім додадуть їм один рік до навчання в середній школі. Тепер буде не 12, а 13 класів.
Тепер вчителі вимушені реагувати на заяви міністра освіти, пана Даніеля Піацоло, якого страшенно критикують зараз. Особливо батьки обурені його заявами.
Відтепер школи закупили доступ до програми, аналогічної до Zoom. Вона називається Big Blue Button. В цій програмі відбувається те саме, але вона не така важка, як Zoom. Там трошки полегшені контакти та кращий зв’язок.
- У вас значна різниця між старшими дітьми та молодшим сином. Якщо старші можуть спілкуватися в Інтернеті з однолітками, то наскільки молодшому легко обходитися без соціалізації? Як мама та вчителька у минулому, скажіть, наскільки важлива соціалізація для школярів?
- Біда велика із соціалізацією. Дитина потребує виговоритися, кудись подіти свою енергію. Відповідно, вона це все зливає на батьків. У батьків теж обмежений ресурс енергії, тому що їм треба працювати. Я кажу по собі. Цілий день вдома ти мусиш щось робити. Відповідно, йому важко, без сумнівів. Я не знаю, що буде далі, але це дуже сильно вплине на нього в майбутньому.
