Сучасний Київ розкинувся на двох берегах Дніпра. На лівому березі зараз знаходяться найбільші житлові масиви Троєщина та Позняки. Але так було не завжди. Ще на початку 50-х років ХХ століття лівобережного Києва взагалі не було. А, наприклад, за часів князя Володимира Святославовича в Х столітті територія Києва займала всього 10 гектарів. Зараз на такій площі розміщується, наприклад, один котедж в Конча Заспі.
Населення української столиці зростає, а тому розширюється і територія міста. Це природній процес.
За останні роки в Києві з'явилося безліч новобудов і при цьому мало не кожен проект супроводжується протестом активістів. У деяких випадках протести проти забудови бувають виправдані. Однак не рідкісні й випадки, коли протести базуються на невірних, а то і вигаданих передумовах. А часом таку активність і зовсім організовують конкуренти, щоб перешкодити потенційним забудовникам.
Сьогодні чергова активність громадськості спрямована на забудову Мінського масиву, що в Оболонському районі Києва. "Апостроф" постарався неупереджено поглянути, наскільки виправдані аргументи протестуючих.
Історія питання
У березні 2021 Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проект рішення щодо детального плану території (ДПТ) Мінського масиву. Тепер план повинні затвердити на сесії Київради загальним голосуванням.
Цим планом передбачено будівництво житлового мікрорайону між вулицею Кондратюка та північним і західним кордоном лісу в Оболонському районі.
Згідно з проектом, в районі вулиці Юрія Кондратюка буде побудовано 19 житлових будинків заввишки в 26 поверхів. Ці будинки розраховані на 6307 квартир. Новий мікрорайон займе територію в 25 гектарів.
План
Відзначимо, що дана земельна ділянка є територією агрокомбінату "Пуща-Водиця". Раніше на ній стояли теплиці. Але ось уже понад 10 років як територія покинута і має непривабливий вигляд. Теплиці зруйнували, метал і будматеріали вивезли, комунікації викопали.
Квітень 2020 року
Квітень 2020 року
На місці запущеної території новий ДПТ передбачає комплексну забудову формату "місто в місті". Більш того, гектар лісу, що знаходиться на цій території, пропонується перетворити на парк.
Але подібна ініціатива не до вподоби деяким, так званим, представникам громадськості. Вони навіть звернулися з петицією, в якій закликають депутатів Київради розібратися в цьому питанні. Проаналізуємо аргументи активістів.
Транспортна інфраструктура
На думку представників громадськості, новий ДПТ може значно збільшити навантаження на дороги загального користування і громадський транспорт. Це, нібито, може привести до транспортного колапсу в Оболонському районі.
Тут варто звернути увагу на те, що відповідно до ДПТ комплексна забудова буде розміщена з північного боку Великої Кільцевої дороги, якраз вздовж ділянки, побудованої в 2020 році.
На цій ділянці передбачено організувати новий автобусний маршрут, яким зможуть користуватися жителі нового мікрорайону. Крім того, планується направити частину пасажирів на додатковий маршрут вздовж Великої кільцевої.
Для зручності жителів будуть побудовані ще 2 переходи (підземний і надземний), а також обладнані нові зупинки громадського транспорту на Великій Кільцевій дорозі.
Схема руху до майбутнього мікрорайону не передбачає транзит існуючими нині вулицями. Таким чином, як бачимо, проблема з транспортом вирішена вже заздалегідь.
Земельна ділянка
Незгодні з новим ДПТ звертають увагу на те, що "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат" Пуща-Водиця" є державним підприємством, а тому, нібито, землі, надані йому в користування, в силу норм ч.2 ст.117 Земельного кодексу України відносяться до земель державної власності. Такі землі, нібито, не можуть передаватися в комунальну власність. Питання про зміну користувача ділянки, на думку громадських діячів, має вирішуватися власником ділянки - державою. Тут варто зауважити, що земля агрокомбінату була надана в постійне користування розпорядженням КМДА від 21.04.1998 р №891, що визначено статтею 117 Земельного кодексу України.
Можливість виконувати функції розпорядника землями в межах міста підкріплена Указом Президента України № 449 / 2020 від 15 жовтня 2020 року "Про передачу земель сільськогосподарського призначення з державної у комунальну власність".
16 листопада 2020 року Кабмін прийняв постанову №1113 якою встановлено механізм повноцінної передачі з державної в комунальну власність земель сільськогосподарського призначення всім без винятку територіальним громадам.
Отже, передача такої ділянки здійснюється на цілком законних підставах.
Дитячі садки, школи, лікарні
Новий ДПТ передбачає будівництво трьох дитячих садків на 420 місць і школи на 1 440 учнів. Автори петиції вважають, що такої кількості місць буде явно недостатньо, а садочки будуть приватними. Що ж стосується медустанов, то їх нібито на території нового мікрорайону взагалі не передбачено, а вже існуючі і без того перевантажені.
Слід зауважити, що ємність закладів дошкільної та середньої освіти розраховуються тільки на жителів певного мікрорайону, тобто в межах ДПТ.
Що стосується статусу навчальних закладів (приватні чи комунальні), то це вирішує міська влада, ті ж самі депутати Київради.
При детальному розгляді ДПТ можна помітити, що проектом передбачено відкрити на перших поверхах житлових будинків амбулаторії сімейного лікаря.
Тобто, проблема нестачі місць у дитсадках і школі швидше надумана, а медобслуговування взагалі буде в крокової доступності.
Парковки та гаражі
Самим болючим питанням жителів Мінського масиву є парковки. В майбутньому мікрорайоні заплановано спорудження багаторівневого паркінгу. Його, за словами авторів петиції, планується розмістити на місці існуючого гаражного кооперативу "Мінський", більшість боксів в якому приватизовані. Власники гаражів побоюються, що їх власність відберуть.
Відзначимо, що згідно з ДПТ територія ГСК "Мінський" залишиться без змін. Майнові питання будуть розглядатися забудовником за кожним боксу окремо з його власником, і вирішуватися відповідно до законодавства України.
Зелені насадження
Новий ДПТ передбачає перекладання трубопроводу газу високого тиску. Представники громадськості припускають, що для перенесення трубопроводу, нібито, потрібно буде вирубати значну частину лісу. На громадських слуханнях 14 січня 2020 року активісти висловили з цього приводу свої зауваження і просили їх врахувати.
Слід зазначити, що розробниками ДПТ зауваження жителів були враховані. Газопровід високого тиску буде винесено за межі зеленої зони. Його прокладуть вздовж вже існуючої дороги в встановлених проектом червоних лініях.
Всі зауваження та пропозиції були опрацьовані, а Департамент містобудування та архітектури КМДА оприлюднив їх на своєму сайті.
Зміна Генплану
Противники забудови Мінського масиву стверджують в петиції, що новий ДПТ не відповідає чинному Генеральному плану Києва, а також "суперечить вимогам містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил". З приводу Генплану, варто відзначити наступне. Цей документ був прийнятий ще в 2002 році і за минулі 19 років сильно застарів. За цей час закрилося багато промислових і сільськогосподарських підприємств. Території колишніх підприємств, що знаходяться в межах міста перетворюються в пустирі і звалища. Новий Генплан поки не прийнятий. Але з метою хоч якось врегулювати ситуацію була прийнята "Комплексна програма реалізації містобудівної політики на 2019-2020 роки", згідно з якою передбачається забудова порожніх необлаштованих територій.
Що стосується згаданого проекту, то він якраз і покликаний дати друге життя деградованої території, перетворивши її в точку росту.
Післямова
Мінський масив з'явився на карті Києва в 1970-х роках. Він складався в основному з п'ятиповерхівок. У 1990-і масив почали забудовувати 9-ти і 16-ти поверховими будинками. А зовсім недавно на Мінському додалися великі житлові комплекси "Міністерський", "Яскравий", "Бережанський". Це означає, що територія користується популярністю, і люди хочуть тут жити. Мінський Масив сьогодні є одним з найбільш благополучних, і забезпечених в місті, в тому числі і завдяки активній позиції його жителів.
У той же час, жителі масиву повинні розуміти, що комплексна забудова покинутої території піде їх рідному масиву тільки на користь. Занепокоєння активістів зрозуміти можна, але, це навряд чи означає, що вони можуть відмовляти іншим у праві мати своє житло.
