Вже кілька місяців пройшло з тих пір як Київську область звільнили від російських військ, але ми й досі оговтуємося від наслідків "спроби денацифікації". Навесні, під час "бліцкригу", російські окупанти почали розосереджувати гігантську колону бронетехніки, облаштували для неї цілий комплекс захисних споруд у лісах Київської області. За приблизними підрахунками, лише в одному Бучанському районі стояли тисячі бронемашин, поряд у бліндажах могло жити близько 15-20 тисяч рашистів. Щоб цей жах в лісах під Києвом не повторився, українські добровольці тренуються ефективно зупиняти ворога. "Апостроф" поспілкувався з добровольцями Бучі, які колишні російські укріплення використовують для вишколів.
"Вони відступили, бо трохи далі наша артилерія накрила їх склад боєприпасів, дуже великий - ми потім знешкоджували їх. Ми знайшли також їх медпункт, там було все в крові, видно після розривів БК багато росіян постраждало. Поки дозволяла "мокра" погода, боєприпаси нами знешкоджувались на місці, тепер МНС та військові разом з ДФТГ збирають боєприпаси, вивозять їх на полігон та у визначений день і час підривають їх", - каже "Апострофу" заступник командира Бучанського добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), полковник у відставці Андрій Дзюба.
Один з сотень бліндажів ворога у бучанських лісах
Окупанти рухалися з боку Білорусі, поспішали в Київ, а після його захоплення мали піти на з'єднання з південною групою своїх військ. Їх зупинили, змусили розосередитись, сховатися у капонірах - судячи з їх кількості (на території Бучанської громади нарахували близько 7000) тут була розгорнута дивізія, яка мала наступати на столицю, розповів "Апострофу" начштаба Бучанського ДФТГ, полковник Андрій "Велес" Верлатий.
"В Київській області наземне вторгнення розгорталось за 2 напрямками, Вишгородським і Бучанським. На останньому окупанти вийшли до території Варшавської траси і через ліси почали наступ через Бучу на Київ. В перші дні навали дехто з добровольців тут встиг отримати зброю і зміг протистояти вторгненню. Ми палили техніку, наводили артилерію телефонами, давали розвідінформацію для ЗСУ", - каже військовий.
Незавершений бліндаж з російським сухпайком
Після того, як довколишню місцевість розмінували, військові дали можливість журналістам зазирнути у бліндажі окупантів. Комфорту в цих норах, звісно, ніякого, хоча до офіцерських бліндажів причепили двері, щоб підлеглі не розтягнули "трофеї" - унітази, пралки, фени, ба - навіть гардини.
Командування добровольців каже, що у майбутньому російські капоніри та бліндажі приберуть, бо існує ймовірність нового наступу з боку Білорусі. Відповідно, не можна дозволити росіянам використовувати ці споруди, каже полковник Верлатий.
"Існують три напрями ймовірного наступу на Україну з боку Білорусі: Київський, Рівненський і Волинський. Добровольчі формування громад готуються до конкретних завдань на певних напрямках, до відсічі москалям у режимі 24/7, і вони значно більш підготовлені, ніж це було 24 лютого. Ми знаємо, як ішов ворог тоді, і зараз Головком і Генштаб ЗСУ розробили заходи, які не дозволять агресору використати усі можливі напрямки для нападу та засоби, якими він користувався взимку, а зведення напрямків у вузькі коридори дасть можливість ефективно нищити ворога", - додає військовий.
"Офіцерський" бліндаж, де зберігали награбоване в українців
Тим часом на колишніх позиціях росіян проходить вишкіл українських добровольців – йде відпрацювання роботи групами у лісі серед російських бліндажів і капонірів: треба вивчати тактику ворога і застосовувати ці знання проти нього.
Полковник Андрій Дзюба поділився з "Апострофом" деякими подробицями навчань.
Навчання розпочались
"Легенда за одною з вправ полягала в тому, що група з 12 чоловік, дотримуючись дистанції та маючи свій сектор стрільби, навчилась підходити до спостережного пункту і знімати спостерігача, щоб можна було переходити до наступної вправи: переходу дороги на відкритій ділянці місцевості та взяття в полон ворожих офіцерів. Хлопці відпрацювали доволі майстерно", - каже пан Дзюба.
Група за групою...
Він нагадує, що ДФТГ - добровольче формування, яке підпорядковується ЗСУ, але формується на основі громади. Тобто це люди, які повернулись на свої робочі місця після визволення області і написали рапорти про відпустку до початку нових бойових дій на цій території і готові знову обороняти область. Поки вони працюють там, де працювали до 24 лютого, адже країні потрібні працюючі виробництва та податки: "коліщатка" економіки мають крутитись.
Стрілець на сторожі
"Армія дає зброю, інструкторів, але зарплатні бійці ДФТГ не отримують. Вони займається охороною об'єктів, допомогою поліції, єгерям. Завдання навчань ДФТГ - не навчити невійськових людей воювати, як спецназівці. Воно полягає, за великим рахунком, в підготовці єгерів, які повинні знайти ворога, зафіксувати дані про нього, безпечно відійти і передати дані командуванню", - каже військовий.
Завдання - взяти "язика"
Тим часом Білорусь оголосила нові навчання, адже двом диктаторам "загрожують НАТО та Україна". Що ж, можливі напрямки атаки відомі, і легкої прогулянки "на парад" ворогу не буде ніде. Якщо, звісно, він все ж таки ризикне полізти з півночі ще раз...
