RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство

Путіну залишилося сподіватися на диво та молитися - військовий експерт

Юрій Федоров вважає, що ракетними ударами Путін не поставить Україну на коліна

Юрій Федоров вважає, що ракетними ударами Путін не поставить Україну на коліна Фото: ekhokavkaza.com

Росія використовує масовані ракетні обстріли з метою залякати український народ. Але кількість ракет зменшується, а український народ на зло путіну все ніяк не здається. Тепер кремлівському диктаторові залишиться сподіватися лише на диявола, бо посіяти смуту серед українців не виходить, а на фронті ракетні обстріли ніяк не відбиваються.

Чого досягає путін ракетним терором і чи буде друга хвиля мобілізації в РФ - в ефірі Апостроф TV розповів військовий експерт Юрій Федоров.

– І влада, і військові попереджають, що цього тижня росія може зробити черговий масований ракетний удар. Є думка, що вони хочуть приурочити удари до 6 грудня – до Дня Української армії.

- Від путіна можна чекати будь-чого, він може приурочити удар до будь-якої дати, яка тільки йому спаде на думку. 6 грудня – це одна з можливих дат, але може бути реакція на рішення зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, а можуть бути будь-які інші варіанти. Але я не виключаю того, що путін свідомо тягне час перед ударом, щоб негативно вплинути на громадську думку і просто втомити український народ очікуванням чогось катастрофічного. Це в його дусі, він отримує таку садистську насолоду, розуміючи, що люди в Україні з тривогою чекають на злети літаків і пуск крилатих ракет.

Читайте: Ракетні атаки на Україну можна припинити одним рішенням дідуся Джо - Андрій Піонтковський

Ми знаємо, що на військовому летовищі під Саратовом було двадцять бомбардувальників Ту-95 (за останньою інформацією, два Ту-95 пошкоджено, - "Апостроф"), які можуть нести до шести крилатих ракет кожен. Це багато.

Можливо багато пояснень, але зрозуміло лише одне, що путін не хоче припиняти війну, він хоче змусити українське суспільство до тиску на президента, щоб той, у свою чергу, пішов би на капітуляцію.

– Очевидно, що мети не досягнуто, хаосу в Україні немає, а обстріл лише погіршує становище росії на міжнародній арені і ніяк не позначається на успіхах української армії на фронті. Чого вони хочуть досягти?

– Нам очевидно, що це не спрацює. Але це може бути досі не очевидним путіну та його компанії, тому що у них може бути зовсім інша інформація, яку йому кладуть на стіл різного роду розвідслужби. І він може вірити, що такими ракетними ударами можна змусити Україну до капітуляції. Це в нього не вийде, але він цього поки що не розуміє.

По-друге, він може сподіватися диво. Росія зараз перебуває в такому становищі, що виграти війну на полі бою вони не можуть, я думаю, що це вони вже починають усвідомлювати, тому вони мають лише варіант сподіватися на диво. Людям у такій кризовій ситуації властиво сподіватися, що ось щось таке станеться, що змінити те, що відбувається, з'являться нові події, тренди, тенденції, які повернуть все на краще. Але для путіна нічим хорошим не закінчиться нинішня ситуація, та не виключаю, що він продовжує на це сподіватися. Він все ще думає, що цими ракетними ударами по енергетичній інфраструктурі він змусить українську владу піти на великі поступки.

Багато говорять про те, що в росії закінчується ракетний потенціал. А чи можуть вони прийти до того, що почнуть використовувати стратегічний запас ракет?

– Ну, що означає стратегічний запас ракет? Якщо судити за тими даними, які нещодавно опублікував Резніков, росія має близько 1500 ракет, якими можна обстрілювати всю територію України. І половина з них – крилаті ракети. Ось можна і порахувати, що якщо при кожному масованому обстрілі вони використовують від 70 до 100 ракет, то в них залишилося ще на десять ударів потужностей.

Тих ракет, які виробляються у росії, недостатньо порівняно з витратою. Але близько 35-40 ракет на місяць можуть виробляти, стільки їх вироблялося протягом останніх дев'ять місяців.

Тобто на десять масованих ударів у росії ракет вистачить. А що путін робитиме далі? Можливо молитиметься Богу, щоб він його врятував, а може спробує використати якусь іншу зброю.

– У ГУР МО повідомили, що росія готується до другої хвилі мобілізації, а також хоче достроково випустити курсантів військових вишів уже у січні, щоби поповнити втрати на фронті. Як ви вважаєте, чи може бути оголошено чергову хвилю мобілізації в росії?

– Чекати можна всього, але давайте подумаємо, який сенс проводити таку масову мобілізацію? Якщо вірити російській владі, під час першої мобілізації призвали близько 320 тисяч осіб, з них на фронт відправили близько 100 тисяч, які мали заповнити ті втрати, які російські війська зазнали за 9 місяців війни. Ось ми й припускаємо, що було вбито, поранено та демобілізовано близько 100 тисяч солдатів і офіцерів.

Тобто в резерві залишилося ще 200 тисяч солдатів. Ці люди, швидше за все, призначені для поповнення втрат, які російська армія ще зазнає. Наприклад, штурмуючи Бахмут, там дуже тяжкі втрати, або намагаючись змінити ситуацію в Луганській області, де російські військові перебувають у досить складному становищі. Якщо це так, то наступна мобілізація в найближчому майбутньому просто не має сенсу. І тут питання у тому, куди цих новомобілізованих подіти? Ну будуть вони десь на полігонах, у казармах, якщо їх буде в достатній кількості, а то й просто в наметових таборах на засніжених галявинах. З цього нічого хорошого не буде, солдати хворітимуть, вони обурюватимуться, можливо, навіть якісь протести виникнуть, а ніхто цього не хоче.

Єдиний сенс такої мобілізації – створення нових бойових одиниць: частин, підрозділів, з'єднань. Якщо розглядати мобілізацію з цього погляду, тоді є сенс. І, мабуть, у путіна та його генералів такі плани є. Але для того, щоб їх створити необхідно мати достатній офіцерський склад. На одного офіцера припадає близько 10 рядових, тобто якщо 100 тисяч призовуть, потрібно мати 10 тисяч офіцерів. А де їх взяти? Ось достроково випустять із військових училищ, але це молоді лейтенанти, які порох не нюхали, досвіду бойової служби немає, а їм буде доручено командувати 35-річними, а то й старшими за мужиків. Ось і хто ким командуватиме? Я сумніваюся, що з цих нових лейтенантів вийдуть серйозні офіцери. А якщо їх відправлять на фронт разом із підлеглими, там вони загинуть у перших рядах, бо вони не мають бойового досвіду.

Читайте також

Новини партнерів